Зміст трудового процесу

Трудовий процес як об’єкт нормування праці – складне і різноманітне явище, що супроводжується витратами фізичної і розумової енергії. Значний вклад у вивчення трудового процесу внесли класики західного менеджменту Тейлор, Гамільтон, Емерсон та подружжя Гілбрет (див. іменний покажчик).

Трудовий процес (процес праці) – доцільна діяльність людини, спрямована на обробку предметів праці з метою виготовлення продукції.

Під трудовим процесом також розуміють сукупність дій, що здійснюють виконавці, виготовляючи продукцію чи її частини або виконуючи яку-небудь функцію у процесі виробництва (ДСТУ 3138-95 «Організація промислового виробництва. Праця та заробітна плата»).

Трудові процеси розрізняються не тільки за змістом, але й за тривалістю. Основним елементом трудового процесу є операція – частина трудового процесу, виконувана на одному робочому місці, над одним предметом праці без переналагодження устаткування.

Метод праці – це спосіб здійснення трудового процесу, що характеризується складом прийомів, операцій і визначеної послідовності їх виконання. Для вивчення методів праці операція розчленовується на більш дрібні елементи: трудові прийоми (або їхні комплекси), дії і рухи.

Трудовий прийом – закінчена сукупність трудових дій, що виконуються безупинно і пов’язані між собою єдиним цільовим призначенням – виконанням частини операцій, наприклад, прийом «установити деталь у патроні» буде складатися з наступних трудових дій – узяти деталь, установити її в патрон, закріпити ключем.

Трудова дія – комплекс трудових рухів для виконання частини прийому.

Трудовий рух – однократне переміщення рук, ніг і т.д. з одного положення в інше при виконанні дії.

Удосконалення прийомів праці значною мірою визначається удосконаленням рухів, що складають ці прийоми. Тому необхідно знати класифікацію рухів і їхню характеристику:

· короткі і довгі рухи. За будь-яких умов потрібно прагнути робити по можливості короткі рухи. Це досягається за допомогою зручного розташування заготівель, інструментів і т.д., а також засобів керування;

· горизонтальні і вертикальні рухи. Треба по можливості заміняти вертикальні рухи горизонтальними;

· прямолінійні і колові рухи. При переміщенні людини доцільніше прямолінійний рух, а для рук найбільш зручні колові рухи;

· індивідуальні (рухи, що виконуються послідовно) і узгоджені рухи. Доцільно скрізь, де тільки можливо, поєднувати роботу обох рук або рук і ніг;

· переривані і безперервні рухи. Необхідно прагнути до виконання безперервних рухів.

Якщо говорити про зміст роботи щодо вивчення та раціоналізації прийомів і методів праці, то при удосконаленні трудового процесу аналізу підлягають: зміст трудового процесу, порядок і послідовність його здійснення, прийоми праці, способи їхнього виконання і траєкторія рухів.

Етапи роботи з вивчення, проектування і впровадження раціональних прийомів і методів праці такі:

а) підготовка до дослідження трудового процесу – вибір об’єкта і способів дослідження, попередня економічна оцінка, організаційна підготовка;

б) аналіз і проектування раціональних методів і прийомів праці – аналіз наявного трудового процесу, проектування раціонального трудового процесу;

в) упровадження раціональних методів і прийомів праці – підготовка до впровадження і безпосереднє впровадження.

Проектований трудовий процес, окремі прийоми і методи праці ретельно оцінюють з економічної і психофізіологічної точок зору. Економічну оцінку раціоналізації трудового процесу можна здійснити за формулою

Е = Т_СТ · К · N (Т_Ш1 – Т_Ш2) – В,

де Е – економія фонду заробітної плати, що отримана за рахунок

раціоналізації трудового процесу;

Т_СТ – тарифна ставка, грн.;

К – кількість повторюваних операції на робочому місці;

N – кількість робітників, зайнятих виконанням операції;

Т_Ш1,Т_{Ш 2} – штучна норма часу відповідно до і після раціоналізації;

В – витрати на раціоналізацію.

За наявності декількох варіантів раціоналізації трудового процесу розраховують собівартість продукції по кожному варіанту і обирають варіант, коли вона мінімальна.

Поиск по сайту: