Характеристика типів виробництва

Параметр, по якому описуємо виробничу систему	Тип виробництва
Масове	серійне	одиничне
1. Обсяг випуску продукції (шт.)	Від 10 і вище	10 - 10	<< 10
2. Номенклатура продукції, що випускається	Постійна
3. Рівномірність випуску продукції, Крвн.	Крвн = 1
4. Безперервність випуску продукції, Кбпр.	Кбпр. 1
5. Тривалість виробничого циклу	<< 1
6. Методи організації виробництва	Потокові методи
7. Вид руху предметів праці	Паралельний
8. Питома вага спеціалізованого й автоматизованого устаткування, Кавт.	Кавт 1
9. Питома вага ручних і доводочних робіт, Кр	Кр 0
10. Кваліфікація робітників основного виробництва й особливості організації робочого процесу	Низька й середня. Спеціалізація на певних роботах
11. Устаткування і його розміщення	Спеціальне. Розташовано - по ходу технологічного процесу використовуються автоматичні лінії
12. Пристосування й інструмент	Широко використовується спеціальне оснащення
13. Рівень централізації управління	Централізоване

Закінченяя табл. 5.1

Змістовий модуль 6. Організація управління виробничими процесами у часі

6.1. Сутність та призначення планування у часі. Графік організації робіт.

Однією з важливих вимог, які стосуються раціональної організації виробництва являється забезпечення найменшої тривалості виробничого циклу виготовлення продукції.

Тривалість виробничого циклу використовується при розробці виробничих програм, визначенні величини незавершеного виробництва, розробці графіків матеріального забезпечення виробництва і оперативної підготовки виробництва.

Тривалість виробничого циклу залежить від:

· трудомісткості об’єму тобто робочого часу необхідного для отримання готового виробу, визначеного технічно обґрунтованими нормами часу;

· кількості одночасно запущених у виробництво предметів праці ( розмір партії );

· тривалості нетехнологічних операцій;

· тривалості переривів у виробничому процесі;

· прийнятого виду руху оброблюваного предмету в процесі виробництва.

При паралельному методі обробки (коли одночасно запущені у виробництво предмети праці) на операціях до і після головної операції часто виникають простої обладнання і робочих. Вони тим більші, чим більша різниця між часом виконання головної і інших операцій. Ефективність вимагає синхронізації.

Способи синхронізації:

· розділення операцій на переходи і комбінування різних варіантів їх виконання;

· групування переходів декількох операцій;

· концентрація операцій;

· введення паралельних робочих місць по операціях, діяльність яких кратна такту;

· раціоналізація робочих прийомів;

· інтенсифікація режимів роботи;

· суміщення часу машини і ручної роботи.

До сучасних напрямків скорочення виробничого циклу відносять вдосконалення техніки і технології та підвищення рівня організації виробництва.

Технологічний час і час переривів значно скорочується в результаті:

· вдосконалення конструкції випускаючої продукції, підвищення рівня її технологічності,

· впровадження найбільш раціональних, високоефективних технологічних процесів,

· підвищення рівня механізації і автоматизації, застосування робототехніки;

· застосування вдосконаленого інструменту;

· заміна металу пластмасами;

· застосування ефективної, спеціальної оснастки.

Скорочення виробничого циклу можна досягти проведенням відповідних організаційних робіт.

Для вдосконалення процесів контролю, транспорту і складування доцільно їх суміщати по часу з технологічним циклом, переходити від загального контролю на вибірковий, проводити механізацію і автоматизацію складських операцій.

Скорочення виробничого циклу може бути шляхом зниження природних процесів, наприклад застосування при сушці циркуляції теплого повітря, скорочення переривів, які викликані аваріями обладнання, нестачею матеріалів та ін. Скорочення переривів досягається шляхом збільшення змінності роботи, застосуванням паралельно – послідовного способу обробки партії замість послідовного, раціональне використання відпочинку працівників, застосування ефективних систем оперативно – календарного планування. В результаті аналізу формул розрахунку тривалості виробничого процесу можна виявити шляхи його скорочення.

Сутність планування у часі складається в знаходженні такого режиму роботи робітників та обладнання, який забезпечить належний рівень виробництва за максимально короткий термін за рахунок зменшення тривалості виробничого циклу та синхронізації операцій.

Найбільш простим інструментом здійснення планування у часі є планограми або циклограми робіт. Найбільше розповсюдження з них має Діаграма Гантта.

Діаграма Гантта - графічне представлення календарного плану проекту у вигляді набору паралельних і послідовних завдань, виконуваних із залученням різних ресурсів - виконавців, матеріалів, інструментів.

На діаграмі Гантта завдання, що становлять план проекту, зображуються на шкалі часу у вигляді відрізків, початок і кінець яких відповідають планованим датам початку й закінчення виконання завдань. Кожне завдання розташовується в окремому рядку (табл. 6.1.).

Таблиця 6.1

Поиск по сайту: