Умови виникнення і сутність державно-монополістичного капіталізму

Економічна система ринкового господарства еволюціонувала від капіталізму вільної конкуренції до монополістичного капіталізму, від панування монополій до державно-монополістичної стадії роз­витку. Стихійно-ринкове регулювання доповнювалося монополіс­тичним у вигляді внутрішньофірмової та міжфірмової координації й державним макроекономічним регулюванням.

Державне регулювання економіки було покликане, по-перше, розв'язати основну суперечність капіталістичного ладу між суспіль­ним характером виробництва та приватною формою привласнення, по-друге, захистити суспільство від негативних наслідків самого мо­нопольного панування, по-третє, забезпечити безперервний процес суспільного відтворення й уникнення кризових явищ в економіці. Ос­новний зміст державно-монополістичних заходів полягає у забезпе­ченні більшої планомірності регулювання суспільного виробництва і розподілу ресурсів. Створення великомасштабних об'єднань, експан­сія транснаціональних корпорацій, розвиток акціонерної форми влас­ності звичайно сприяють вирішенню суперечності між подальшим усуспільненням виробництва й індивідуалістичною формою привлас­нення. Однак навіть найбільші монополістичні корпорації, найпотуж­ніші фінансові групи та міжнародні картелі не в змозі охопити своїм контролем весь ринок, внести необхідні елементи планомірності у процеси виробництва та обігу на загальнонаціональному рівні. Без участі держави неможливо забезпечити хоча б відносну пропорцій­ність і планомірність розвитку економіки загалом та її окремих сфер, сформувати пріоритети соціально-економічного розвитку.

Існує глибока якісна відмінність державно-монополістичного ре­гулювання і державного втручання в економіку, властивого домоно­полістичній стадії розвитку. В епоху капіталізму вільної конкуренції

змістом такого втручання було прискорення процесу капіталістич­ного нагромадження, ініціювання колоніальних пограбувань, ство­рення й підтримка державних мануфактур, надання державних суб­сидій і кредитів промисловцям, протекціонізм, але участь держави в економічному житті мала епізодичний характер. З виникненням мо­нополій з'явилась необхідність активнішого втручання держави в економічне життя. Нагальною потребою стала не лише господар­ська координація на рівні окремих економічних суб'єктів у межах внутрішньо- та міжфірмових відносин (мікрорівень), а й здійснення узгодженої загальнонаціональної економічної політики (макрорі-вень економічної системи).

В роки Першої світової війни монополістичний капіталізм почав переростати в державно-монополістичний, виник воєнний варіант його функціонування. В цей час посилився процес концентрації фі­нансового капіталу, зросла роль державних монополій, втручання держави в економіку ставало дедалі частішим. Світова економічна криза 1929-1933 рр. сприяла подальшому розвитку державно-моно­полістичного капіталізму.

У період Другої світової війни розвиток державно-монополістич­ного капіталізму досяг нового ступеня, що виявилося у зростанні державних капіталовкладень у промисловість, у будівництві воєн­них підприємств за кошти державного бюджету, в урядових позиках для субсидування промислових монополій, у різних формах еконо­мічного контролю з боку державних органів для забезпечення випус­ку воєнної продукції, розвитку державного ринку. Державний апа­рат ще більше переплівся з монополістичними групами фінансистів і промисловців, що сприяло утворенню розгалуженої системи держав­ного регулювання економіки.

У післявоєнний період дедалі ширше використовувались стиму­лювання державою подальшої концентрації виробництва й капіта­лу, перерозподіл нею значної частки національного доходу, надання корпораціям військових замовлень, урядове фінансування програм розвитку промисловості і наукових досліджень, розробка програм соціально-економічного розвитку в масштабі країни тощо.

Поиск по сайту: