ПІДБІР ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ

Допоміжне обладнання – це обладнання, що необхідне для нормальної експлуатації споруд: для підйому та переміщення вантажів, здійснення промивки самопливних або сифонних трубопроводів, заповнення сифонних трубопроводів або насосів водою, чистки грат і сіток, видалення осаду та дренажних вод тощо.

Підбір вантажопідйомного обладнання

Для підйому і спуску грат у берегових водоприймачах можуть бути застосовані електричні (або ручні) талі або кран-балки.

Вантажопідйомність талі прийнята, виходячи з зусилля, що необхідне для підйому грат:

R = (P_гр + P_в f F_гр)k_з , (14. 1)

де R – зусилля, що необхідне для підйому грат, т;

Р_гр – вага грат і троса, яку приймають за таблицею 5.1, т;

Р_в – допустимий перепад тиску на 1 м² площі грат, що складає 0,5 т/м²;

f – коефіцієнт тертя металу об змочений метал, що складає 0,44;

F_гр – площа грат, м² (див. підрозділ 5.1);

k_з – коефіцієнт запасу, що складає 1,5.

Для монтажу-демонтажу технологічного обладнання, трубопроводів і арматури в середині сітчастого берегового колодязя найчастіше використовують кран-балки підвісні ручні або електричні, що підбираються, виходячи з ваги найбільш важкого обладнання та необхідної величини прогону. Це обладнання також використовують для підйому і спуску плоских сіток при проведенні їх очистки. Зусилля, що необхідне для підйому плоскої сітки визначають за формулою (14. 1).

Технічна характеристика вантажопідйомного обладнання наведена у вказівках [3] або [4, табл. 16–18].

Для монтажу-демонтажу технологічного обладнання, трубопроводів і арматури в машинній залі насосної станції найчастіше застосовують кран-балки підвісні ручні або електричні та мостові крани. Обладнання з електричним приводом слід застосовувати при висоті підйому вантажу понад 6 м, довжині машинного залу понад 18 м та вазі вантажу понад 5 т.

Підбір вакуум-насосів

Для заповнення сифонних трубопроводів водою (зарядки сифонів) найчастіше використовують вакуум-насоси (один робочий і один резервний). Продуктивність вакуум-насоса визначають за формулою:

Q_вн = W_с / T, (14. 2)

де Q_вн – продуктивність вакуум-насоса, м³/хв.;

W_с – об’єм сифонного трубопроводу, м³;

T – час заповнення сифонних трубопроводів водою, що складає 3–10 хв.

Об’єм сифонного трубопроводу визначається за формулою:

, (14. 3)

де W_с – об’єм сифонного трубопроводу, м³;

d_c – діаметр сифонного трубопроводу, м;

L^*_c – довжина сифонного трубопроводу від урізу води за ГНВ до тарілчастого клапана, що встановлений на кінці трубопроводу і виконує функцію затвора, м.

Для заповнення водою насосів, що розміщені не під заливом, також застосовують вакуум-насоси. Продуктивність вакуум-насоса в цьому випадку визначають за формулою

(14. 4)

де Q_вн – продуктивність вакуум-насоса, м³/хв.;

W_тр – об’єм всмоктуючого трубопроводу, м³;

W_тр – об’єм повітря в корпусі насоса, що в залежності від його розмірів складає 0,1–0,5 м³;

T_з– час, необхідний для створення розрахункового розрядження, що для насосів господарсько-питного призначення складає 5 хв.

Н_гв – геометрична висота всмоктування, визначена за формулою (7.2) або (7.4), м;

К_з – коефіцієнт запасу, що приймають в межах 1,05–1,1.

Для підбору вакуум-насосів можна скористатися [4, табл. 13] або каталогами обладнання заводів-виготівельників.

Поиск по сайту: