Визначення розмірів водоприймача

Позначку дна водоприймача визначають, виходячи з умов розташування основного обладнання водоприймача.

Виходячи з розмірів водоприймальних вікон, встановлених у берегових водоприймачах, позначка дна водоприймача може бути визначена за умови, що

Z_дна1 = Z_ГНВ – δ - 0,2 - Н_гр, (11. 1)

де Z_дна1 – позначка дна водоприймача, м;

Z_ГНВ – позначка рівня води в водному джерелі при ГНВ, м;

δ – товщина криги, м;

Н_гр – висота водоприймального вікна (грат), що визначена в підрозділі 5.1, м.

Виходячи з розмірів сіток, позначка дна водоприймача може бути визначена за умови, що

Z_дна2 = Z_пр – Н_с – 0,7, (11. 2)

де Z_пр – розрахункова позначка рівня води у приймальній камері, що визначена за формулою (7.1), м;

Н_с – висота сітки, що визначена у підрозділі 5.2 для плоских сіток або розрахована за формулою (11. 3) глибина занурення сітки, що обертається, м:

Н_с = Ω / В_с , (11. 3)

де Ω – розрахункова площа (брутто) сітки, що визначена у підрозділі 5.2, м²;

В_с – ширина сітки, що обертається, прийнята у підрозділі 5.2, м.

Виходячи з розташування всмоктуючих труб, позначка дна водоприймача може бути визначена за умови, що

Z_дна3 = Z_вс – 2,7 d_р, (11. 4)

де Z_вс – розрахункова позначка рівня води в усмоктуючій камері, що розрахована за формулою (6. 2), м;

d_р – діаметр розтруба на всмоктуючих трубах, що складає d_р=1,5d_вс.тр., м,

де d_вс.тр. – діаметр всмоктуючого трубопроводу, що визначений у
підрозділі 5.4.

Порівнюючи результати, отримані за формулами (11. 1),
(11. 2) і (11. 4), приймаємо найменше значення (Z_дна).

Глибина берегового колодязя складає

Н_к = Z_з – Z_дна , (11. 5)

де Н_к – глибина берегового колодязя, м;

Z_з.– позначка землі в місці розташування берегового колодязя, м;

Z_дна – прийнята позначка дна водоприймача, м.

Позначка підлоги службового павільйону Z_п має бути не менше, ніж на 0,15 – 0,2 м вищою за позначку землі в місці розташування берегового колодязя, але не менше ніж на 0,5 м вищою за рівень води за ГВВ. В разі забору води з великих озер і водосховищ додатково має бути врахований нагін хвиль.

Висоту наземної частини берегового колодязя визначають за формулою

Н_н.з. = h_габ + 0,3 + h_об + l_cтр + h_кр , (11. 6)

де h_габ – габаритна висота сітки, що обертається, або висота платформи автомобіля, у випадку прийняття плоских сіток, м;

h_об – висота обладнання, що пересувається (підіймається), або висота плоскої сітки, м;

l_cтр – довжина стропа, що складає 0,5–1,0 м;

h_кр – відстань від стелі до крюка крана у стягнутому стані, яку приймають за габаритними розмірами крана [3] або [4, табл.16–18] (підбір крана здійснений у п. 14.1) , м.

Висоту наземної частини берегового колодязя слід приймати кратною 0,6 м, але не меншою за 4,8 м.

На рисунку 11.1 подана розрахункова схема (вертикальний розріз) для визначення розмірів підземної (підводної) частини берегового водоприймача, на рисунку 11.2 – затопленого водоприймача із самопливними трубопроводами.

Рисунок 11.1 – Розрахункова схема (вертикальний розріз)

берегового водоприймача

Рисунок 11.2 – Розрахункова схема (вертикальний розріз)

затопленого водоприймача

Далі подано умовні позначення до рисунків 11.1 і 11.2:

Z_сл.п. – позначка підлоги службового павільйону, м;

Z_з. – позначка землі в місці розташування берегового колодязя, м;

Z_ГВВ. – позначка рівня води в водному джерелі за ГВВ, м;

Z_ГНВ – позначка рівня води у водному джерелі за ГНВ, м;

Z_в.вік – позначка низу водоприймальних вікон верхнього ярусу, м;

Z_н.вік – позначка низу водоприймальних вікон нижнього ярусу, м;

Z_о.с.л – позначка осі самопливного трубопроводу в точці перетину з стінкою оголовка, м;

Z_в.с.л– позначка осі самопливного трубопроводу в точці перетину з віссю стіни водоприймача, м;

Z_пер. – позначка осі всмоктуючого трубопроводу в точці перетину з віссю стіни водоприймача, м;

Z_р– позначка низу розтрубу всмоктуючого трубопроводу, м;

Z_пр – розрахункова позначка рівня води в приймальній камері, м;

Z_вс – розрахункова позначка рівня води у всмоктуючій камері, м;

Z_вз – позначка осі верхньої зірочки сітки, що обертається, м;

Z_нз – позначка осі нижньої зірочки сітки, що обертається, м;

Z_дна – позначка дна водоприймача;

Z_дна.р – позначка дна річки (озера);

H_гр – висота грат, м;

H_с – висота плоскої сітки або глибина занурення сітки, що обертається, м;

h_нд – відстань від осі нижньої зірочки сітки, що обертається, до дна водоприймача, м;

h_вз – відстань від осі верхньої зірочки сітки, що обертається, до підлоги службового павільйону, м;

d_с – діаметр самопливного трубопроводу, мм;

d_вс.тр – діаметр усмоктуючого трубопроводу, мм;

d_р – діаметр розтруба на всмоктуючих трубах, мм;

δ - товщина криги, мм.

Розміри берегового колодязя в плані визначають, виходячи з розмірів і кількості основного обладнання та арматури. Ці розміри можуть бути визначені графічно, відповідно до рисунка 11.3 (для водоприймача з сітками, що обертаються, за зовнішнього підведення води) або рисунка 11.4 (для водоприймача з плоскими сітками). Якщо сітки, що обертаються, мають лобове підведення води, можна скористатися рисунка 11.4, але замість товщини перегородки, що поділяє водоприймач на приймальну і всмоктуючу камери (b), прийняти величину 2R, де R – радіус сітки, прийнятий за таблицею 5.3. Розміри в плані берегового колодязя затопленого водоприймача із сітками, що обертаються, за зовнішнього підведення води можна визначити, якщо для водоприймальної камери врахувати умови, наведені на рисунку 11.4, а для сітки і всмоктуючої камери – на рисунку 11.3.

Рисунок 11.3 – Розрахункова схема берегового колодязя для

берегового водоприймача (план)

Рисунок 11.4 – Розрахункова схема берегового колодязя

для затопленого водоприймача (план)

Далі подано умовні позначення до рисунків 11.3 і 11.4:

d_с – діаметр самопливного трубопроводу, мм;

d_пр – діаметр промивного трубопроводу, мм;

d_вс.тр. – діаметр усмоктуючого трубопроводу, мм.

d_р – діаметр розтруба всмоктуючого трубопроводу, мм;

В_гр – ширина грат (водоприймального вікна), мм;

В_с – ширина сітки, мм;

R – радіус сітки, що обертається, мм;

L_з – довжина засувки, мм;

b – товщина внутрішньої перегородки, мм;

D – діаметр берегового колодязя, мм;

L – довжина берегового колодязя, мм;

В₁, В₁ і В₁ – розрахункові значення ширини берегового колодязя у різних перерізах, мм;

Довжина засувки може бути прийнята за довідником [5]. Для управління засувками, що знаходяться під водою, монтують колонки управління з ручним або електричним приводом. Колонки управління розміщують у службовому павільйоні водоприймача. Замість засувок можуть бути встановлені дискові затвори, довжину яких можна прийняти за довідником [5].

З отриманих значень ширини берегового колодязя (В₁, В₂ і В₃) приймають найбільше. Якщо споруда має круглу форму поперечного перерізу в плані, її діаметр (D) слід приймати, виходячи з найбільшого розміру.

За умови будівництва із збірних залізобетонних елементів ширину водоприймача слід приймати в розмірах 6, 9, 12 м, а довжину кратною – 6 метрам.

Діаметр колодязя може складати 6, 7, 8, 10, 12, 15, 18, 21, 24, 30, 36, 42, 48, 54 і 60 м. Глибину колодязя слід приймати кратною 1-му метру.

Розміри і конструкція оголовка залежать від продуктивності водозабору і місцевих умов і можуть бути прийняті за [6].

Розміри службового павільйону в плані визначають, виходячи із умов забезпечення зручного та безпечного обслуговування встановленого обладнання і арматури. Якщо будівництво службового павільйону здійснюється із збірних залізобетонних елементів, ширину павільйону слід приймати 6, 9 або 12 м, а довжину кратною 6 м.

Поиск по сайту: