І ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПУ ВОДОЗАБОРУ

Водозабірними спорудами називають комплекс гідротехнічних споруд, що призначені для забору води з водного джерела, її попередньої очистки і подачі під необхідним напором у водопровідну мережу або на очисні споруди системи водопостачання. Водозабірні споруди мають забезпечувати подачу розрахункової витрати води, захищати систему водопостачання від потрапляння до неї донних наносів, сміття, планктону, шуги тощо. На водозабірних спорудах обов’язково мають здійснюватися заходи щодо охорони навколишнього середовища, в тому числі водних ресурсів і рибних запасів (для водоймищ рибогосподарського призначення). Негативний вплив водозабірних споруд на природний режим водного джерела має бути мінімальним.

Місце розташування водозабірних споруд обирають, виходячи з характеристики водного джерела і його берегів, поперечного профілю водного джерела, якості води й умов забору води, місця розташування об’єкта водопостачання (міста), санітарної захищеності водного джерела, умов використання водного об’єкта іншими водокористувачами. Бажано розміщувати водозабірні споруди на плесах, в місцях з достатніми глибинами поблизу берега. Не припустиме розташування водозабірних споруд у межах зони руху судів (для судноплавних річок), руху донних наносів, у місцях зимування та нересту риби, на ділянках можливого руйнування берегів, скопища водної рослинності, а також у місцях виникнення шугозажорів і заторів. Не бажано розміщувати водозабірні споруди на ділянках нижнього б’єфу водосховищ, у верхів’ях водосховищ, нижче гирла річок, що впадають у водосховище, та в гирлах цих річок. Водозабірні споруди систем господарсько-питного водопостачання мають бути розташовані вище за течією від місця скиду стічних вод, населених пунктів, стоянок судів тощо. Обов’язковою умовою розташування водозабірних споруд систем господарсько-питного водопостачання є можливість улаштування навколо них зони санітарної охорони.

Розміщення споруд для забору води має бути здійснено так, щоб забезпечити можливість відбору потрібної кількості води з водного джерела за мінімального негативного впливу на навколишнє природне середовище. Тому важливе значення має величина співвідношення між витратою водозабору і витратою водного джерела. Витрата водозабору не може перевищувати 25% від мінімальної витрати води в водному об’єкті за місяць для року розрахункової мінімальної забезпеченості. Відповідно до [1, табл. 11], для водозаборів першої категорії мінімальна забезпеченість розрахункових рівнів води у водному джерелі повинна складати 97%, для другої категорії – 95%, а для третьої – 90% при максимальній забезпеченості розрахункових рівнів відповідно 1, 3 і 5%.

Крім того, під час вибору місця розташування споруд для забору води має бути врахована можливість відбору води кращої якості.

Основними елементами водозабірних споруд є водоприймач, обладнання для попередньої очистки води і насосна станція першого підйому. Якщо водоприймач і насосна станція знаходяться в одній будівлі, водозабір називають суміщеним, а якщо в окремих – роздільним.

Насосна станція першого підйому забезпечує подачу води від водоприймача до водопровідних очисних споруд або безпосередньо до споживача, якщо якість води у водному джерелі відповідає вимогам, які висуває споживач. Насосна станція є важливим елементом систем водопостачання. Насоси, встановлені на насосній станції, створюють напір, необхідний для підняття води та транспортування її на значні відстані. Вірний вибір параметрів роботи насосної станції суттєво впливає на техніко-економічну ефективність роботи всієї системи водопостачання.

Успішна робота системи водопостачання значною мірою залежить від безперебійної роботи водозабірних споруд, що можливе лише за врахування всіх природних умов та забезпечення можливості нормальної експлуатації споруд протягом тривалого часу.

Тип водоприймальних споруд залежить від категорії надійності, умов забору води, глибини водного джерела (річки, водосховища або озера) у місці розташування водозабору, амплітуди коливання рівнів води у водному джерелі, характеристики ґрунтів, що утворюють береги (насамперед їх несучу здатність), продуктивності споруд і т. д.

Під час вибору типу водоприймальних споруд слід користуватися таблицею 2.1 [1, табл. 13], а також враховувати форму поперечного профілю водного джерела в створі водоприймача.

Обов’язковою умовою розташування берегових водоприймачів є достатня глибина у створі водозабору поблизу берега за мінімальних рівнів води в водному джерелі. Зазвичай, ця глибина має складати не менше 2,5 – 3 м на відстані 5 – 6 м від урізу води при горизонті низьких вод. Це можливо, якщо берег річки досить крутий.

Для похилих берегів найчастіше приймають затоплені водоприймачі. При цьому забір води здійснюється через водоприймальні отвори, розміщені в оголовку, що винесений у річище на достатню глибину.

Таблиця 1.1 – Категорія надійності, яка може бути забезпечена за різних умов забору води водоприймачами берегового та затопленого типу

Примітка. Наведено дані для стаціонарних водозаборів, що мають один водоприймач.

Для підвищення категорії надійності водозабору (наприклад, у разі необхідності забезпечення першої категорії надійності за середніх умов забору води з водного джерела) можливе розташування декількох водоприймачів у одному створі, розміщення водоприймачів у затоплених ковшах, що автоматично промиваються, або облаштування водоприймачів надійною системою промивки грат і самопливних трубопроводів зворотним потоком води, застосуванням спеціальних пристроїв для боротьби з шугою та захистом від потрапляння донних наносів.

Для терасоподібних берегів або берегів із різною крутизною (крутий берег переходить у похилий) доцільно застосовувати комбіновані водоприймачі. У цьому випадку в разі високих рівнів води її забір здійснюється через водоприймальні вікна, розташовані в передній стінці споруди, подібно до споруд берегового типу, а в разі низьких – через оголовки, що винесені в річище, подібно до споруд затопленого типу.

За недостатньої глибини в річці можливе утворення водопідйомної греблі або водоприймального ковша. При цьому слід враховувати, що будівництво водопідйомних гребель доцільно за наявності глинистих ґрунтів, а водоприймальні ковші, дно яких нижче за дно річки більше, ніж на 1 м, необхідно регулярно очищувати від донних наносів.

Суміщені водозабори доцільно приймати за великої продуктивності споруд (понад 6 м³/с), значної амплітуди коливання рівнів води у водному джерелі (понад 6 м) та за наявності в місці будівництва ґрунтів, що мають достатню несучу здатність. Якщо ґрунти слабкі, слід приймати водозабірні споруди роздільного типу.

В описі типу водозабору має бути вказано прийнятий тип споруд та наведено його коротка характеристика.

Приклад 1. Визначити тип водозабору і навести коротку характеристику споруд, якщо берег річки крутий, умови забору води – легкі, амплітуда коливання рівнів води складає6,5 м, глибина річки поблизу берега у межень 3 м, ґрунти у місці будівництва мають достатню несучу здатність, продуктивність водозабору 6 м³/с, споруди мають забезпечувати першу категорію надійності.

За вказаних умов може бути прийнятий суміщений водозабір берегового типу, що забезпечує першу категорію надійності за легких умов забору води. Споруди розташовані на крутому березі річки. Береговий колодязь обладнаний гратами, що встановлені на водоприймальних вікнах, і сітками, встановленими між водоприймальною та всмоктуючою камерами берегового колодязя. Насосна станція першого підйому розміщена в тій самій будівлі, що й водоприймач.

Поиск по сайту: