Послуги як один з елементів культури торгівлі

В основі культури торгівлі лежить всебічна турбота про спо­живача. У найбільш загальному вигляді сутність усіх вимог спо­живачів зводиться до того, щоб з найменшими витратами часу і найбільшими зручностями придбати в торговельній мережі всі необхідні товари. Отже, першою умовою високої культури торгівлі є постійна наявність у продажу всіх необхідних населенню товарів високої якості й у різноманітному асортименті.

Однак однієї наявності товарів мало. Культура торгівлі ви­магає розгалуженої мережі сучасних, великих, добре оснаще­них магазинів, що застосовують зручні для населення форми і

методи продажу товарів, а також різних послуг, що надаються покупцям.

Досягнутий рівень розвитку торгівлі і якість торговельного обслуговування поки що відстають від зростаючих запитів насе­лення і сучасних вимог, пропонованих до цієї галузі, і тому по­ставлене завдання значно підвищити рівень торговельного об­слуговування населення.

У зв'язку з цим розширення й удосконалення різних послуг, що надаються покупцям, здобувають особливо важливе значен­ня. Послуги, що надаються покупцям, збільшують споживчу вартість товарів, скорочують витрати часу на придбання товарів і їх використання, значно підвищують культуру торгівлі.

Спостереження показують, що в магазинах, що надають по­купцям, наприклад, таку послугу, як надання розстрочки плате­жу при покупці товарів, реалізація дорогих предметів споживан­ня тривалого користування зростає в багато разів.

Завдяки установці у відділі головних уборів запорізького уні­вермагу «Україна» пристосування для їх розтяжки в 2 рази ско­ротилося число покупців, що відмовилися від їхньої покупки че­рез невідповідність розміру.

З організацією в київському «Будинку подарунків» робочого місця гравера реалізація подарункового посуду й інших сувенір­них виробів зросла на 20%. Після устаткування в магазині фото-виробів кабіни для зарядки фотокасет збільшився продаж фото­плівок.

Надання багатьох послуг не вимагає додатково торговельної площі. Вони іноді можуть виявлятися і вдома в покупців (уста­новка технічно складних товарів, підвіска люстр, карнизів і т.п.) Частина послуг, таких як зарядження фотокасет і фотоапаратів, прикріплення ремінців і браслетів до годинника, наповнення по­вітрям гумових іграшок, розтяжка головних уборів і багато ін., можуть виконувати самі продавці.

Розширилася мережа загальноміських і внутрішньомагазин-них довідково-інформаційних служб.

Розширення послуг, що надаються покупцям, створює великі резерви підвищення продуктивності праці працівників торгівлі, тому що воно можливе без збільшення чисельності торгового персоналу.

Проблеми сфери послуг в останні роки привернули увагу вче-рних. Однак проведені дослідження й опубліковані праці мають в основному загальний аспект і зосереджують, увагу на характері праці в сфері послуг, перспективах її розвитку, послугах Ирідприємств побутового обслуговування. Теоретичні питання, пов'язані з послугами торгівлі, залишаються недостатньо розроб-пеними. У літературі з економіки й організації торгівлі ці питання збходять чи розглядають як додаткове обслуговування, додаток цо процесу продажу. Це багато в чому результат того, що немає єдиної точки зору про склад сфери послуг, віднесенні їх до сфе­ри матеріального виробництва і невиробничої сфери.

При аналізі функцій торгівлі багато авторів виходять з харак­теру операцій, вироблених торговельними підприємствами, і складу витрат, пов'язані зі здійсненням цих операцій, питомої ваги окремих з них у загальній сумі витрат. Операції виробничо­го характеру в торгівлі підлеглі основному завданню — реалізації товарів.

Завдання працівників торгівлі в сучасних умовах полягає не в тому, щоб продовжувати процес виробництва, а в тому, щоб поліпшувати торговельне обслуговування населення. Промис­ловість, виконуючи функції виробництва товарів, із зростанням науково-технічного прогресу повинна поступово звільняти тор­говельні підприємства від виконання невластивих їм виробничих функцій. Це дозволить торгівлі зосередити зусилля на виконанні її основних функцій — обслуговування покупців, наданні їм різно­го роду послуг.

Чим більше вдається звільнити торговельне підприємство від операцій виробничого характеру, тим ефективніше воно працює і вища продуктивність праці працівників.

Реалізація суспільного продукту є основною функцією торгівлі. З її економічного змісту випливає, що переважаюче значення в торгівлі мають операції, пов'язані зі здійсненням зміни форм вартості, а виробничого характеру операції мають допоміжне значення. Зв'язані зі здійсненням зміни форм вартості товарів операції є, в основному, послугами торгівлі. Причому не обов'яз­ково вони повинні мати нематеріальний характер, вони можуть буги і речовинна, наприклад дрібна переробка одягу. При цьому нони підвищують споживчу вартість товару.

Однак і операції виробничого характеру, виконувані в торгівлі, неоднорідні. Деякі з них безпосередньо зв'язані з наданням тор­говельних послуг і повинні розвиватися, що є однією з умов підвищення культури торговельного обслуговування населення, наприклад, упакування, доставка товарів на будинок та ін.

Послуги торгівлі сприяють доведенню предметів споживан­ня, матеріальних благ, створених у промисловості і сільському господарстві, населенню відповідно до індивідуальних смаків і запитів, завершуючи тим самим розподіл матеріальних благ між членами суспільства.

Послуги торгівлі обслуговують сам процес споживання мате­ріальних благ. Наприклад, розкрій тканин полегшує пошиття одягу в домашніх умовах.

Торгівля надає послуги не тільки населенню, але і виробниц­тву. Вона звільняє виробничі підприємства від турбот по реалі­зації своєї продукції. Через систему заявок і замовлень торгівля інформує виробничі підприємства про попит населення, націлює їх на збільшення випуску товарів, що користуються попитом, розширення і відновлення асортименту, підвищення якості.

Оптова торгівля, будучи посередником між виробництвом і роздрібною торгівлею, надає послуги не тільки виробництву, але і роздрібній торговельній мережі, наприклад, організує централ­ізовану доставку товарів у магазини, нагромаджує сезонні това­ри, організовує рекламні заходи, дозволяє роздрібній торгівлі повертати браковані товари та ін.

Послуги, що надаються покупцям торговельними підприєм­ствами, часто називають додатковими, цим як би підкреслюєть­ся необов'язковий їх характер і те, що вони перебувають за ме­жами основних функцій магазинів, пов'язаних із продажем товарів. Однак більшість з них не обов'язкові для покупців, що можуть при бажанні скористатися пропонованою їм послугою чи відмовитися від неї, але обов'язкові для торговельного підприєм­ства, що зобов'язане надати можливість покупцям скористатися при бажанні тією чи іншою послугою.

Багато послуг надають покупцям самі працівники торгівлі, а для виконання деяких спеціальних видів послуг залучають підприємства побутового обслуговування населення, транспорт, зв'язок й ін. Вони можуть виконуватися в магазині чи поза ним,

але в зв'язку з його діяльністю. Досвід такого кооперування суміж­них галузей виправдав себе в ряді міст країни. Міжгалузева коо­перація в наданні послуг дозволяє населенню заощаджувати час.

З огляду на характер праці в торгівлі, тенденцію скорочення його витрат на виконання операцій виробничого характеру, місце торгівлі в суспільному поділі праці, виконувані нею функції, її цільове призначення в процесі розширеного соціалістичного відтворення, торгівлю було б правильно відносити до сфери об­слуговування. Увага працівників торгівлі значною мірою повинне бути спрямована на інтенсивний розвиток і удосконалення по­слуг, що надаються покупцям. Такий підхід до розвитку торгівлі дозволить їй звільнитися від невластивих виробничих функцій і максимально можливою мірою зосередити зусилля на наданні торговельних послуг покупцям, а виходить, і удосконаленні тор­говельного обслуговування населення, підвищенні культури торгівлі.

Опитування покупців показало, що за значимістю надання послуг покупцям посідає третє місце серед елементів культури торгівлі після широти і стійкості асортименту товарів і застосу­вання прогресивних методів їхнього продажу.

Під послугами розуміють величезну розмаїтість видів діяль­ності і комерційних занять. Ми визначаємо послугу в такий спосіб.

Послуга— будь-який захід чи вигода, що одна сторона може запропонувати інші і які в основному невловимі і не приводять до заволодіння чим-небудь. Виробництво послуг може бути, а може і не бути зв'язане з товаром у його матеріальному виді.

Знімаючи кімнату в готелі, відкладаючи гроші в банк, подоро­жуючи на літаку, відвідуючи психіатра, стрижучись в перукаря, здаючи в ремонт автомобіль, спостерігаючи за грою спортсменів-професіоналів, дивлячись кінофільм, здаючи речі в хімчистку і консультуючись в юриста, ми у всіх цих випадках отримуємо послуги.

Послуги мають чотири характеристики, які необхідно врахо­вувати при розробці маркетингових програм.

НЕВІДЧУТНІСТЬ. Послуги невловимі. їх неможливо побачити, спробувати на смак, почути чи понюхати до моменту придбання, Жінка, що омолоджує обличчя у косметолога, не побачить ре­зультатів, поки не купить послугу, а пацієнт, що прийшов на

прийом до психіатра, не може заздалегідь знати результату відвідування. Покупець змушений просто вірити продавцеві на слово.

Для зміцнення довіри до себе з боку клієнтів постачальник послуг може вжити ряд конкретних заходів. По-перше, він може підвищити відчутність свого товару. Фахівець із пластичних опе­рацій може намалювати, як буде виглядати обличчя пацієнтки після операції. По-друге, він може не просто описати свою по­слугу, а загострити увагу на зв'язані з нею вигоди. Так, пред­ставник приймальної комісії коледжу може розповісти потенцій­ним студентам не тільки про життя студмістечка, але і про те, як чудово влаштовуються випускники цього закладу. По-третє, для підвищення ступеня довіри постачальник може придумати для своєї послуги марочну назву, наприклад, хімчистка «Маджикісс» («Чарівний поцілунок»), обслуговування «На червоному килимі» (тобто як високих почесних гостей). По-четверте, для створення атмосфери довіри постачальник може залучити до пропаганди своєї послуги яку-небудь знаменитість.

НЕВІДДІЛЬНІСТЬ ВІД ДЖЕРЕЛА. Послуга невіддільна від сво­го джерела, будь то людина чи машина, тоді як товар у матері­альному вигляді існує незалежно від присутності чи відсутності його джерела. Візьмемо для прикладу відвідування концерту ансамблю «Роллінг стоунз». Видовищно-розважальна цінність невід'ємна від виконавця. Послуга буде вже не тією, якщо веду­чий оголосить, що Мік Джеггер хворіє і його замінять Денні і Марі Осмонд. А це означає, що число можливих покупців послуги, тобто бажаючих бути присутнім на «живому» виступі Міка Джег-гера, обмежується часом концертних гастролей виконавця.

Існують деякі стратегічні підходи до подолання даного об­меження. Постачальник послуги може навчитися працювати з більш численними групами клієнтів. Психотерапевти вже пере­ключилися з терапії окремих облич чи невеликих груп на робо­ту з великими аудиторіями, коли в танцювальному залі готелю на сеансі психотерапії присутні відразу більше 300 чоловік. По­стачальник послуги може навчитися працювати швидко. Той же самий психотерапевт може витрачати на кожного пацієнта не по 50, а по ЗО хвилин і прийняти набагато більше людей. Органі­зація обслуговування може підготувати більше число постачаль-

ників послуг і тим самим зміцнити довіру до себе з боку клієнтів, як це зробила, скажемо, фірма «X. енд РБлок», розширивши свою загальнонаціональну мережу консультантів з питань оподаткову­вання.

МІНЛИВІСТЬ ЯКОСТІ. Якість послуг коливається в широких межах залежно від їхніх постачальників, а також від часу і місця надання. Відаль Сассун постриже вас набагато краще, ніж це зробить молодий перукар, який тільки-но закінчив курси. Але і сам Сассун може постригти вас по-різному залежно від свого фізичного стану і настрою в момент стрижки. Покупці послуг нерідко знають про подібні випадки і при виборі постачальника послуг радяться з іншими покупцями.

Для забезпечення контролю якості фірми послуг можуть про­вести два заходи. По-перше, виділити кошти на залучення і на­вчання по-справжньому гарних фахівців. Авіакомпанії, банки і готелі витрачають значні суми на навчання щодо надання доб­ротних послуг, що є справжнім мистецтвом. У будь-якому готелі «Маріотт» відвідувача зустрічають однаково привітні і послужливі працівники. По-друге, постачальник послуг повинен постійно стежити за рівнем задоволеності клієнтури за допомогою систе­ми скарг і пропозицій, опитувань і проведення порівняльних по­купок для виявлення випадків незадовільного обслуговування і виправлення ситуації.

НЕЗБЕРЕЖЕНІСТЬ. Послугу неможливо зберігати. Причина, чому багато лікарів беруть плату і не з'явилися на прийом пацієнтів, полягає в тому, що вартісна значимість послуги існу­вала саме в момент неявки пацієнта. В умовах сталості попиту незбереженість послуги не є проблемою, тому що можна легко завчасно належним чином укомплектувати організацію. А от якщо попит коливається, перед фірмами послуг постають серйозні проблеми. Наприклад, з урахуванням потреби в перевезеннях у години пік підприємствам громадського транспорту доводиться мати набагато більше транспортних засобів, ніж це було б необ­хідно при незмінному рівні попиту протягом усього дня.

Існує декілька стратегічних підходів до досягнення найкращого співвідношення попиту та пропозиції на підприємствах сфери послуг.

З боку попиту

1. Установлення диференційованих цін може змістити части­
ну попиту з пікового часу на періоди затишшя. Серед прикладів
такого підходу — встановлення низьких цін на передвечірні се­
анси в кінотеатрах і цін зі знижкою на прокат автомобілів протя­
гом уік-енда.

2. Можна навмисно культивувати попит у періоди його спаду.
Фірма «Макдональдс» відкрила службу сніданків за назвою «Егг
Макмаффін», а готелі стали пропонувати програми міні-відпуст-
ки на уік-енд.

3. У періоди максимального попиту можна пропонувати до­
даткові послуги як альтернативу для клієнтів, що очікують своєї
черги, наприклад улаштувати коктейль для відвідувачів, що че­
кають столика в ресторані чи доступу до банківського автомата.

4. Одним зі способів керування рівнем попиту є введення
систем попередніх замовлень. Такими системами широко кори­
стуються авіакомпанії, готелі і лікарі.

З боку пропозиції

1. Для обслуговування клієнтів у періоди максимального по­
питу можна залучати тимчасових службовців чи службовців на
неповний робочий день. При збільшенні контингенту студентів
коледжу залучають додаткових викладачів на тимчасову роботу,
а ресторан — у разі потреби — бере на тимчасову роботу до­
даткове число офіціанток.

2. Можна установити особливий розпорядок робіт у період
пікового завантаження. У такі моменти службовці виконують
тільки най необхідніші обов'язки. У періоди максимальних наван­
тажень лікарям допомагає середній медичний персонал.

3. Можна заохочувати виконання більшого числа робіт сами­
ми клієнтами, що можуть самі заповнювати власні медичні карти
чи самостійно упаковувати куплені в магазині продукти.

4. Можна розробити програму надання послуг спільними си­
лами, коли кілька лікарень спільно отримують необхідне їм ме­
дичне устаткування.

5. Можна починати дії, що роблять можливим ріст існуючих по­
тужностей, як у тих випадках, коли парк з атракціонами отримує
прилеглі його земельні ділянки з метою подальшого розширення.

Класифікація послуг

Послуги, що надаються в торгівлі, дуже різноманітні. їх пе­релік з| урахуванням типів магазинів нараховує більш 100 найме­нувань. Вони підрозділяються на групи.

1. За ступенем зв'язку з процесом продажу товарів: пов'я­
зані (основні), напівпов'язані (супутні) і вільні (допоміжні). До
пов'язаних відносяться послуги, що є частиною процесу прода­
жу товарів. Без них продаж утруднений чи не може бути викона­
ний взагалі. Від ступеня зв'язку з продажем товарів залежить і
платність послуг. Послуги, тісно пов'язані з процесом продажу,
надаються в основному безкоштовно (упакування куплених то­
варів). Напівпов'язані послуги являють собою надання покупцю
допомоги в здійсненні покупки і споживанні товарів (прикріплен­
ня ремінців і браслетів до годинника). Залежно від конкретних
умов і економічних можливостей підприємства вони можуть бути
платними і безкоштовними. Вільні послуги не пов'язані безпосе­
редньо з товаром, що купується, і носять звичайно нетоварний
характер (розкрій тканин, виконання граверних робіт і ін.). Зде­
більшого вони надаються за додаткову плату, що являє собою
ціну послуги.

2. За соціально-економічною значимістю:

— витрати праці, що заощаджують, і час (установка технічно
складних товарів удома, припасування швейних виробів по
фігурі покупця);

— грошові кошти, що заощаджують, (розкрій тканин, ремонт
годинника);

— що впливають на економічні показники магазину (надання
розстрочки платежу при покупці товарів).

3. За характером участі галузей народного господарства в
наданні послуг:

— здійснювані силами працівників торгівлі (надання розстроч­
ки платежу при покупці товарів, припасування готової сукні
по фігурі покупця, прикріплення ремінців і браслетів до
годинника);

— побутового обслуговування (граверні роботи, ремонт го­
динника);

— інших галузей народного господарства (продаж газет, жур­
налів, листівок, доставка товарів додому).

4. За місцем надання:

— безпосередньо в магазині (розкрій тканин, комплектуван­
ня подарункових наборів);

— вдома в покупців (установка технічно складних товарів, зби­
рання і розміщення меблів у квартирі покупця).

5. За часом надання: передують продажу товарів (пристрій*
кабін для прослуховування грамплатівок, касет, демонстрація
нових товарів); надаються в процесі продажу товарів (випробу­
вання товарів у дії, упакування товарів) і після нього (доставка
товарів додому, установка куплених товарів вдома в покупця).

6. За характером витрат праці: які мають матеріальну влас­
тивість, тобто речову форму (ремонт виробів), і не мають її (кон­
сультація з питань вибору і споживання товарів, інформація по­
купців про товари).

7. За характером використовуваної праці: які потребують для
виконання спеціальних навичок і професійної підготовки (вико­
нання граверних робіт) і не потребують їх (виклик таксі на про­
хання покупців).

8. За термінами виконання: термінові, звичайно виконувані в
присутності покупця (гравірування виробів) і з регламентованим
терміном виконання, надані в погоджений з клієнтом час (ремонт
годинника, доставка товарів додому).

9. За частотою надання: масові (доставка товарів додому);
періодичні (демонстрація моделей одягу) і епізодичні (стіл зна­
хідок, організація зустрічей покупців, що загубили один одного в
магазині).

З метою розширення і поліпшення якості послуг Міністер­ством торгівлі затверджені зразкові переліки додаткових послуг по типах магазинів. Найбільш широка номенклатура послуг (до 46 видів) запропонована для універмагів.

Відповідно до рекомендацій в універмагах має створюватися комфорт для покупців під час відвідування магазину і покупки това­ру. Основними ознаками комфортності є: скорочення часу на оріє­нтацію покупців у розміщенні, виборі і купівлі товарів, створення таких умов для вибору товарів, за яких покупець залишився б за­доволений зробленими покупками. Працівники універмагу повинні надавати покупцям різні додаткові послуги, що зробили би відвіду­вання магазину більш приємним, а покупку товарів більш зручною.

Послуги, що надаються покупцям торговельними підприєм­ствами, часто називають додатковими. Цим як би підкреслюється необов'язковий їхній характер і те, що вони перебувають за ме­жами основних функцій магазину, зв'язаних із продажем товарів. Однак більшість з них не обов'язкові для покупців, що можуть при бажанні скористатися пропонованою послугою чи відмовитися від неї, але обов'язкові для торгового підприємства, що зобов'язано надати можливість покупцям скористатися при бажанні тією чи іншою послугою. Практика показує, що в перелік доцільно ввести розмежування послуг на обов'язкові і що рекомендуються. Послу­ги, найбільш важливі для покупців, що мають масовий характер, задоволення потреб у яких стало предметом першої необхідності, варто вважати обов'язковими, а інші — що рекомендуються. По­слуги, не можуть бути додатковими, другорядною справою, а по­винні стати обов'язковою програмою виконання.

Поиск по сайту: