Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 47 страница

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі

З іншого боку, ярмарки і базари дозволяють покупцям придбати не­обхідні товари за прийнятними цінами, наблизити місця реалізації товарів до покупців, зробити комплексні купівлі, затративши на це менше часу, провести дозвілля, відпочити.

Улаштування ярмарків і базарів має давню традицію і широко застосо­вується як на території України, так і за кордоном.

Аукціон (від лат. "audio" — продаж з публічного торгу) — це спосіб продажу товарів, які мають індивідуальні властивості, з публічного торгу в установлений час і у визначеному місці за найвищу ціну. Нааукціоні можуть реалізовуватися як продовольчі, так і непродовольчі то­вари відносно обмеженого переліку: антикваріат, художні вироби, вироби з дорогоцінних металів, коштовності та ін.

Проведення аукціонів дозволяє отримати максимальний прибуток за товар, що представлений для продажу, визначити дійсну ціну на нього, зібрати в одному місці всіх зацікавлених у купівлі, значно прискорити процес реалізації.

Запитання для самоконтролю

■-wi/ш.гп- ■піт-:, г- .

1. З яких операцій складається торговельно-технологічний процес? Що
належить до активних методів продажу товарів? Дайте їм характери­
стику.

2. Що таке форми продажу товарів?

3. Які форми продажу товарів Вам відомі?

4. Що таке методи продажу товарів?

5. Які методи продажу належать до традиційних, прогресивних?

6. Назвіть основні операції під час продажу товарів через прилавок,
на основі самообслуговування.

7. Дайте характеристику самообслуговуванню. —в—»^~^<—j-

8. У чому полягає соціальний та економічний ефект самообслугову­
вання?

9. Які показники ефективності самообслуговування Ви знаєте?

10. Схарактеризуйте продаж товарів за зразками, з відкритим викла­
денням як прогресивні методи продажу товарів. лми»л

11. Розкажіть про порядок продажу товарів на замовлення та вдома
у покупця.

12. Як здійснюється оплата за товари, придбані на замовлення?

492 mail!"!:!* й'кОкШЕОО Vdrshwani^ Глава4

4.4. Позамагазинні форми продажу товарів

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

— що таке дрібнороздрібна торгівля;

— як здійснюється продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній
мережі;

— продаж яких товарів забороняється у дрібнороздрібній торго­
вельній мережі;

— як організована торгівля поштою;

— чи має перспективу роздрібна торгівля через торговельні авто­
мати;

— що таке ярмарки, чим вони відрізняються від базарів;

— як здійснюється торгівля на ярмарках, базарах.

Позамагазинними формами роздрібного продажу товарів уважаються реалізація товарів через дрібнороздрібні торговельні підприємства (стаціо­нарна та пересувна мережа), роздрібну посилкову торгівлю, а також ярмар­ки та базари.

Вибір форми обслуговування залежить від конкретних умов функціо­нування підприємств стаціонарної торговельної мережі, її наявності чи відсутності, асортиментного профілю магазинів, чисельності населення, сезонних і кліматичних умов та інших факторів. Використання позамага-зинних форм продажу дозволяє організувати торговельне обслуговування невеликих і віддалених населених пунктів, де відсутні підприємства ста­ціонарної роздрібної торгівлі, сприяє наближенню продажу товарів до місць проживання, роботи, відпочинку.

4.4.1. Організація дрібнороздрібної торгівлі

Дрібнороздрібна торгівля здійснюється за до­помогою торговельної мережі, яка відрізняється мобільністю, некапітальністю забудов, відносно невеликою вартістю будівництва і може розгор­татися залежно від потреби в організації торговельного обслугову­вання населення.

Широкий розвиток дрібнороздрібної торгівлі в останні роки є одним із шляхів реформування внутрішньої роздрібної торгівлі в період переходу економіки України до ринкових відносин, формування конкурентного середовища у сфері торгівлі, збільшення числа робочих місць І зниження безробіття в країні.

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 493

Порядок продажу товарів, організація обслуговування покупців на підприємствах дрібнороздрібної торгівлі на території України регламенту­ються Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі. Вони обо­в'язкові для господарюючих суб'єктів усіх форм власності, які здійсню­ють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі та громадського харчу­вання і визначають вимоги до організації дрібнороздрібної торговельної мережі, її приміщень і обладнання та формування і продажу в ній товарів. Так, через пункти некапітальної забудови та засоби пересувної дрібнороз­дрібної мережі дозволяється продаж продовольчих і непродовольчих то­варів тільки простого асортименту згідно з асортиментним переліком, за­твердженим господарюючим суб'єктом.

Змішана торгівля продовольчими та непродовольчими товарами в одно­му пункті продажу дозволяється лише за умови, що продовольчі товари фасовані, мають герметичне упакування і розміщені з додержанням прин­ципу товарного сусідства.

Забороняється продаж у дрібнороздрібній мережі: продовольчих товарів, якщо для цього не передбачено дотримання санітарних норм, температур­них режимів, умов зберігання та продажу; алкогольних напоїв і тютюно­вих виробів через засоби пересувної мережі (за винятком автомагазинів споживчої кооперації), а також стаціонарні пункти, якщо зберігання то­варів у них не відповідає вимогам нормативних документів; технічно склад­них та великогабаритних товарів; дорогоцінних металів, коштовного ка­міння та виробів з них, а також товарів складного асортименту, що потре­бують примірювання (одяг, взуття, тканини тощо).

Для роботи у дрібнороздрібних пунктах продажу продовольчих товарів продавці повинні мати особисті медичні книжки, систематично проходити медичне обстеження, дотримуватися правил особистої гігієни, утримува­ти робоче місце, приміщення та навколишню територію в належному стані, не палити на робочому місці, бути охайно вдягненим у формений чи сані­тарний одяг, мати головні убори.

Місце розташування пунктів дрібнороздрібного продажу товарів визна­чається з письмового дозволу органу місцевого самоврядування за пого­дженням зі службами санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охо­рони, державтоінспекції та архітектури. При систематичному порушенні працівниками дрібнороздрібної мережі вимог законодавства, цих правил дозвіл на розміщення пунктів продажу анулюється.

Право здійснення торговельної діяльності у відведеному місці засвід­чується оригіналом дозволу та копіями спеціальних дозволів (ліцензій, сертифікатів), які повинні постійно зберігатися на робочому місці продав­ця та пред'являтися на вимогу службових осіб органів державного конт­ролю і нагляду та органів внутрішніх справ.

494 '■ : і от:>г*оп«(е Глава 4

Режим роботи дрібнороздрібних пунктів продажу товарів узгоджується з місцевими органами державної виконавчої влади з урахуванням місць їх розташування, товарної спеціалізації та режиму роботи стаціонарних ма­газинів; його повинні дотримуватися господарюючі суб'єкти всіх форм власності.

Однією з обов'язкових умов організації продажу товарів у дрібнороз­дрібній торговельній мережі є наявність супровідних документів на това­ри, що реалізуються: товарно-транспортних, прибутково-видаткових на­кладних, копій сертифікатів відповідності, копій гігієнічних висновків, документів, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам норма­тивних документів тощо.

Товари, що надійшли без супровідних документів, із простроченим тер­міном реалізації прийому і продажу не підлягають. У дрібнороздрібних пунктах продажу товарів забороняється зберігання продовольчих товарів на підлозі, у відкритій тарі; наявність сторонніх речей. Зразки товарів, що є у продажу, виставляються на видному місці й оформляються цінника­ми. Згідно зі Законом України "Про застосування БККА і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського хар­чування та послуг", за кожен невиставлений цінник на товар до підприєм­ства застосовується фінансова санкція в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Працівники дрібнороздрібної торговельної мережі зобов'язані надавати
покупцям доступну та достовірну інформацію про товари, ознайомити з особ­
ливостями, якістю та правилами користування ними, надати можливість
відібрати товари. »ї._. ■ -д,-.

Товари відпускаються покупцям повною мірою і вагою за готівку. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому можливість перева­жити відпущений товар, ознайомитися з документами, які підтверджують його ціну та якість.

Під час продажу продукції громадського харчування застосовується відповідний інвентар (щипці, совки, лопатки тощо).

Нефасовані продовольчі товари та продукція громадського харчування упаковуються в папір, паперові серветки, поліетиленові кульки або в тару покупця; непродовольчі товари — у папір, коробки, поліетиленові куль­ки, пакети тощо.

У випадку продажу товарів чи продукції громадського харчування не­належної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні або повер­нути сплачені гроші.

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі

4.4.2. Торгівля на ярмарках та базарах

Ярмарки і базари належать до активних позамагазинних форм продажу товарів.

Ярмарки (від нім. Iahrmarkt — дослівно "щорічний торг") — це періодичні торги, які влаштовують в певному місці, в установлені тер­міни і приурочують до певних дат чи традицій.

Прообрази сучасних ярмарків відомі з II—І ст. до н. є. У традиційні місця торгівлі, які розміщалися на жвавих торговельних шляхах, у вели­ких містах, у певний час з'їжджалися селяни і ремісники для продажу сільськогосподарської продукції та виготовлених ними товарів. У своєму розвитку ярмарки мали декілька етапів:

— торжища сільгосппродуктів і продукції ремісників; '^{sl l к}'*^іій>

— ярмарки зразків, після огляду яких укладалися оптові контракти;

— перетворення ярмарків зразків на ярмарки ідей, де поряд з товарами
реалізуються найновіші технології, "ноу-хау", демонструються остан­
ні досягнення науково-технічного прогресу, що спочатку було харак­
терно для виставок. Сьогодні терміни "виставка" і "ярмарок" набули
настільки близького смислового значення, що часто використовують­
ся як слова-синоніми.

Згідно з визначенням Союзу міжнародних ярмарків, І

_а . Визначення

ярмарок — це міжнародна виставка зразків, яка

._ . ..... ............................. ярмарку

згіоно зі звичаями тієї країни, на території якої вона

відбувається, являє собою крупний ринок товарів,

функціонує протягом обмеженого періоду часу, в одному й тому ж місці, на якій експоненти дозволяють представляти зразки своєї про-дукції для укладання торговельних угод у національному та міжна­родному масштабах.

Розрізняють оптові та роздрібні ярмарки. Оптові ярмарки — це корот­кострокова реалізація товарів, яка періодично повторюється, з наступною їх купівлею-продажем на основі огляду і добору зразків товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення. Основною метою таких ярмаркових торгів є оптовий продаж товарів, укладання црямих договорів чи контрактів між оптовими продавцями і покупцями.

Роздрібні ярмарки — це великі роздрібні торги, що періодично, в уста­новлені терміни, влаштовуються для продажу товарів народного спожи­вання покупцям І приурочені до певних дат чи традицій. Роздрібні ярмар­ки відбуваються на колгоспних чи речових ринках, у центрах житлових масивів, центральних садибах еелянських колективних господарств,

496 meliqcT riindityicoq у атоіімпяід е Глава 4

у місцях скупчення торговельних підприємств тощо. Для участі в таких ярмарках запрошуються підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ви­робники товарів (промислові та сільськогосподарські підприємства, фер­мерські господарства, громадяни), а також культурно-освітні заклади для організації концертів, змагань, виставок тощо.

В Україні роздрібні ярмарки поширилися з XVI ст. Найдавніші з них — Хрещенський у Харкові, Іллінський у Полтаві, Воздвиженський у Кро-лівці. Серед існуючих роздрібних ярмарків — Сорочинський, який має давню історію, а відновився в 1966 р.

На відміну від ярмарків, базари —- це періодичні роздрібні торги, в яких беруть участь підприємства торгівлі й товаровиробники. Зазвичай їх влаштовують у вихідні дні та перед загальновизнаними святами.

Ярмарки і базари бувають сезонними (весняні, осінні), традиційними (малий та великий Сорочинський ярмарок), цільовими (новорічні, різдвя­ні), тематичними (продаж сільськогосподарської продукції, книг, шкіль­них товарів).

До участі в ярмарках і базарах широко залучаються підприємства і орга­нізації споживчої кооперації, промислові та сільськогосподарські підпри­ємства, підприємці, фермери.

Порядок організації та проведення загальнодержавного ярмарку регла­ментується відповідними документами. Так, Сорочинський ярмарок функ­ціонує на основі положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Згідно з положенням, Сорочинський ярмарок — це захід, під час якого учасники ярмарку — юридичні та фізичні особи — демонструють свої товари, послуги, технології з метою їх реалізації безпосередньо на ярмарку оптовому чи роздрібному покупцеві та укладають з ним відповідні договори.

Виставка та продаж товарів відбуваються в окремих павільйонах або у спеціально відведених для цього місцях, на стендах.

Основною метою ярмарку є:

— пропагування здобутків вітчизняних виробників;

— сприяння розширенню господарських зв'язків та розвитку підприєм­
ництва;

— створення умов для залучення інвестицій в Україну;

— сприяння розвитку української культури і мистецтва;

— формування національної самосвідомості у громадян України.

Організаторам ярмарку є координаційний комітет (секретаріат), який несе відповідальність за підготовку та проведення ярмарку, визначає на конкурсних засадах юридичну особу — генерального розпорядника, по­годжує визначені генеральним розпорядником умови участі у ярмарку, приймає заявки на участь у ярмарку, затверджує план його проведення та кошторис витрат, забезпечує разом з генеральним розпорядником підго-

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 497

товку та проведення культурно-масових, видовищних заходів, участь у ро­боті ярмарку творчих спілок.

Генеральний розпорядник забезпечує виконання організаційних заходів під час функціонування ярмарку; розподіляє кошти, виділені на його підго­товку та проведення; визначає дату закінчення та щоденний режим робо­ти, а також, за погодженням з організатором ярмарку, — умови участі в ньому; укладає договори з учасниками ярмарку, які регламентують умо­ви їх участі в ярмарку; реєструє учасників та їх представників і в місячний термін після його закінчення інформує організатора ярмарку про резуль­тати проведення; своєчасно розглядає подані заявки на участь у ярмарку; акредитує засоби масової інформації; укладає договори з телерадіокомпа-ніями на право трансляції заходів, що відбуваються на ярмарку, тощо. На генерального розпорядника покладено відповідальність за надання учас­никам ярмарку та відвідувачам послуг щодо:

— постачання електроенергії, води, телефонного зв'язку; ■

— утримання території ярмарку в належному санітарно-гігієнічному
стані;

— забезпечення пожежної безпеки на території ярмарку; ■'> <- »т [

— громадського харчування;

— інформування учасників та відвідувачів ярмарку з питань його ро­
боти;

— обміну валюти.

Учасниками ярмарку вважаються юридичні та фізичні особи, вклю­чені до реєстру учасників ярмарку генеральним розпорядником відповід­но до замовлень, поданих організатору ярмарку центральними органами виконавчої влади, обласними, міськими держадміністраціями, що уклали відповідний договір з генеральним розпорядником і сплатили організацій­ний внесок.

Учасник ярмарку зобов'язаний визначити форму участі (виставка, ви-ставка-продаж тощо), сплатити збір за участь у ярмарку в передбачених розмірах, забезпечити своєчасну доставку і розміщення стендів, експо­зицій, продукції та товарів і реєстрацію своїх представників, дотримува­тися чинного законодавства, а також умов договору.

З 17 по 20 серпня 2006 р. у с. Великі Сорочинці Миргородського району Пол­тавської області відбувся традиційний Великий Сорочинський ярмарок, який з 2005 р. набув статусу Національного. На ньому були представлені всі регіони України, а також підприємства та підприємці з Республіки Молдова, Російської Федерації, Білорусі, Естонії, Польщі, Німеччини та ін. Усього в ярмарку брали участь делегації з 25 країн світу. Вперше на ярмарок були запрошені представни­ки дипломатичного корпусу, які домовилися про участь у ярмаркових заходах наступного року підприємців з їхніх країн. Полтавську область репрезентувало понад 150 великих підприємств різних галузей, серед них — Полтавський гір­ничо-збагачувальний комбінат, Крюківський вагонобудівний завод. Полтавський

498 і'¹ ■' "jot ■;. . і (f:iir-i.jt!j»itt Глава 4

турбомеханічний завод, завод алмазних інструментів та ін. Від інших областей представляли власну продукцію 160 великих підприємств, понад 600 представ­ників малого І середнього бізнесу. У порівнянні з 2005 p., кількість учасників ярмарку подвоїлася.

На центральній алеї ярмарку була облаштована зона промисловості. Успішно презентували свої досягнення представники аграрного сектора; особливу увагу привертав сектор тваринництва. У Містечку майстрів широко була представлена творчість митців України — гончарів, вишивальниць, майстрів лозоплетіння, живопису, ковалів тощо.

Ярмарок відвідало близько 1,5 млн осіб. Загальний обсяг товарообороту стано­вив понад 21 млн грн, у т. ч. підприємств ресторанного господарства — 4,5 млн грн, малого і середнього бізнесу — 11,6 млн грн, харчової та переробної промисло­вості — 5 млн грн. Лише загальні прямі витрати на виконання заходів з підготов­ки та проведення Сорочинського ярмарку становили 1 мли грн.

У межах культурно-мистецьких заходів були проведені театралізовані дійства за участю героїв літературних творів М. В. Гоголя, обласні огляди фольклорних колективів, троїстих музик, гармоністів та бандуристів, заключний концерт облас­ного огляду народної творчості тощо. На п'яти концертних майданчиках Націо­нального Сорочинського ярмарку протягом 17—20 серпня виступили 254 аматор­ських колективи і виконавці; всього — 1758 учасників з 23 районів Полтавщини та б областей України. Користувалися успіхом проведені заходи з популяризації малого підприємництва та туристичних можливостей Полтавщини.

4.4.3. Посилкова торгівля

До позамагазинних форм продажу товарів належить про­даж товарів поштою — посилкова торгівля. Це форма ди­станційної роздрібної торгівлі непродовольчими товарами за

поштою каталогами, проспектами, спеціальними переліками, оголо­шеннями, іншою рекламною інформацією, за якими поку­пець здійснює попередній вибір та замовлення товарів і отримує їх на підприємствах поштового зв'язку.

Реалізують товари поштою суб'єкти господарювання — підприємства (установи, організації, фірми) та громадяни — підприємці різних форм власності. Для придбання товарів поштою покупець (замовник) надсилає заявку-замовлення на адресу суб'єкта господарювання.

Відносини між учасниками процесу купівлі-продажу товарів поштою регулюються відповідними правилами.

Поштовими посилками реалізуються лише непродовольчі товари належ­ної якості. Перелік цих товарів визначається суб'єктом господарювання самостійно, крім товарів, продаж яких заборонений законодавством, та тих, що заборонені до пересилання у поштових відправленнях.

Для здійснення посилкової торгівлі між суб'єктом господарювання і під­приємством поштового зв'язку укладається договір, в якому визначають­ся всі необхідні умови продажу і доставки товарів та реквізити сторін.

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 499

Посилкова торгівля здійснюється всіма відділеннями поштового зв'яз­ку, які мають каталоги з переліком товарів та реквізити фірм.

Для придбання товарів покупець заповнює заявку-замовлення на блан­ку встановленої форми в двох примірниках, один з яких залишається в по­купця, інший — надсилається на адресу посилкової фірми простим чи рекомендованим листом, факсом тощо. Не приймаються до виконання за­мовлення від підприємств, установ, організацій, а також колективні за­мовлення від громадян.

Термін виконання замовлення визначається фірмою самостійно, але він не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня одержання замовлення.

До поштового відправлення додається касовий чек, перший примірник товарного чека, рахунок-фактура або опис вкладення.

Розрахунки за продаж товарів поштою можуть здійснюватися у вигляді попередньої оплати — грошовими поштовими переказами чи післяпла­тою — готівкою в момент одержання замовлення у відділенні поштового зв'язку. До суми оплати входять вартість товару та вартість його переси­лання.

Під час видавання покупцеві поштового відправлення працівник від­ділення поштового зв'язку повинен розкрити його і звірити вміст з рахун-ком-фактурою чи описом.

При виявленні розходжень, пошкоджень, нестачі, недоліків чи фальси­фікації товару покупець за своїм вибором має право вимагати від фірми:

— безплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх ви­
правлення покупцем;

— заміни на аналогічні товари належної якості;

— відповідного зменшення купівельної ціни;

— заміни на аналогічний товар іншої моделі з відповідними перерахун­
ками купівельної ціни;

— розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо товар відповідає замовленню, то претензії від покупця не прий­маються. Разом з тим покупець має право протягом 14 днів обміняти товар належної якості на аналогічний, якщо він не підійшов за формою, фасо­ном, розміром, кольором тощо. Для цього на адресу посилкового підпри­ємства скеровується відповідна заява, до якої додаються пломби, ярлики. Обмін здійснюється за рахунок покупця.

Найбільш відомими і популярними в Україні зарубіжними посилкови­
ми фірмами, які здійснюють торгівлю за каталогами, є ОТТО і Schwab.
Маючи розгалужену мережу пунктів для прийому замовлень за каталога­
ми, вони здійснюють посилкову торгівлю широким асортиментом това­
рів — від галантереї та парфумів до складної побутової техніки і товарів
нечастого і періодичного попиту................ _.'.-.,-. , . ~, ,■«,.■;-.-,,;»■■/, ■ і я- .■;*-.. -і . ■■ ■

500 veoq V омінлшіг. Глава 4

Поряд з ними функціонують фірми, які пропонують за каталогами то­вари більш високої якості: Peter Justesen, Neckermann, JC Penney і деякі інші.

Представники посилкових фірм в Україні створюють центри замовлень, де приймають замовлення від потенційних покупців, які сплачують вартість товару і його доставку.

Замовлення можна подавати як безпосередньо в центри замовлень, так і факсом.

Деякі фірми практикують сплачувати спочатку тільки вартість достав­ки, а самого товару — після його прибуття. Для постійних клієнтів мож­лива оплата товарів та їх доставки уже після виконання замовлення.

Ціна товару, який доставляється посилкою, складається з ціни за ката­логом і суми націнки. Націнка включає транспортні витрати І дохід цен­тру замовлень. Тому ціни на товари, які купують за каталогами, як пра­вило, вищі, ніж у стаціонарній торговельній мережі, що зумовлено також проходженням їх через митниці тощо.

Замовлений товар доставляють через місяць-півтора на склад фірми або за окрему плату — додому покупцю.

Зміни умов життя в останні роки, поява нових методів збуту товарів у країнах Західної Європи не призвели до зниження обсягів продажу по­штою. Це зумовлено низкою переваг, характерних для даного виду торго­вельної мережі. Зокрема, пересилання товарів поштою дозволяє краще врахувати запити сільського населення, для якого характерний низький рівень обслуговування в місцевих магазинах, вузький асортимент товарів, відсутність можливості регулярно відвідувати міські магазини через їх віддаленість. Крім того, для продажу поштою пропонується широкий асор­тимент товарів, який неможливо створити в жодному магазині.

Запитання для самоконтролю

І.Які форми роздрібного продажу товарів вважаються позамагазин-ними?

2. Що таке дрібнороздрібна торгівля?

3. Яким документом регламентується порядок продажу товарів на
підприємствах дрібнороздрібної торгівлі?

4. Які Ви знаєте види роздрібних ярмарків?

5. Що таке базар?

6. Який існує порядок продажу товарів поштою?

7. Які встановлені строки виконання замовлень?

8. Які права надані покупцеві правилами продажу товарів поштою?

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 501

4.5. Особливі форми продажу товарів ,_Л) ,.,, ,_ч..,_Ті

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

— що таке особливі форми продажу товарів;

— якими нормативними актами регулюються особливі форми про­
дажу товарів; -і

— які основні розділи містять правила комісійної торгівлі непро­
довольчими товарами;

— як здійснюються приймання товарів на комісію, оцінка, про- ,-
даж і повернення нереалізованого товару;

— що таке продаж товарів у кредит;

— які основні положення висвітлені в правилах продажу товарів
у кредит;

— що таке аукціон;

— як відбуваються аукціонні торги; .... '

— який існує порядок продажу уцінених товарів;

— що таке магазини "секонд-хенд".

4.5.1. Комісійний продаж непродовольчих товарів

До особливих форм продажу товарів відносять комісійну торгівлю, про-ж товарів тривалого користування в кредит, продаж уцінених товарів реалізацію товарів на аукціонах.

Комісійний продаж товарів — це реалізація населен-

- .... Комісійна

ням особистих речей, які за різних обставин виявилися

., . . торгівля

непотрібними, через мережу спеціально організованих

магазинів чи відділів (секцій) в універмагах.

Перевагою такої торгівлі є те, що вона надає допомогу громадянам, позбавляючи їх необхідності продавати товари особисто, та збільшує обся­ги товарообороту магазинів без залучення додаткових оборотних коштів та товарних ресурсів.

Порядок здійснення комісійної торгівлі непродовольчими товарами на території України регулюється відповідними правилами. Вони регламен­тують порядок комісійної торгівлі господарюючими суб'єктами всіх форм власності, за винятком комісійного продажу автомобілів, мотоциклів, трак­торів, інших транспортних засобів та номерних агрегатів до них, а також ювелірних виробів із дорогоцінних металів і коштовного каміння, які визначаються окремими правилами.

Сторонами торгового процесу за комісійного продажу товарів є: господа­рюючий суб'єкт, який приймає товар на комісію (комісіонер), і громадянин,

502 insi-ioof XiiHi>oft«:v; / ■ Глава 4

у деяких випадках — підприємство {організація, установа), які здають товар на комісію (комітент).

За договором комітент доручає комісіонеру продаж товару за певну винагороду, розмір якої не повинен суперечити чинному законодавству і визначається за згодою сторін.

До моменту продазку в магазині за комітентом зберігається право влас­ності на товар, що прийнятий на комісію. Матеріальну відповідальність за пошкодження або втрату товару перед комітентом несе комісіонер. Комі­тент вправі в будь-який час забрати зданий на комісію товар за наявності квитанції, документа, що засвідчує особу, та сплативши за зберігання обумовлену в договорі суму.

Поиск по сайту: