1. Українське шістдесятництво: проблеми дефініції та історіографії.
2. «Літературоцентричний» міф шістдесятництва.
3. Боротьба О. Гончара за шістдесятників.
4. Постать О. Гончара в громадсько-культурному та політичному дискурсі 1960–80-х років.
5. Дискусійність питання про шістдесятницький «іконостас».
6. Роль шістдесятників в оновленні мови мистецтва (живопису, скульптури, музики, кіно).
7. Україна як поліваріантний націотворчий образ у поезії шістдесятників.
8. Ідейно-естетичні стереотипи соцреалізму в поезії офіційного шістдесятництва.
9. Бунт краси проти недосконалості світу в поезії шістдесятників.
10. Творчість шістдесятників «неголосної» хвилі (В. Підпалий, П. Скунць, М. Данько та ін.).
11. Проблемно-тематичні блоки книги спогадів про шістдесятників «Homo feriens» І. Жиленко.
12. Узагальнений образ шістдесятництва крізь призму персональної авторської ідентифікації в книзі Р. Корогодського «Брама світла. Шістдесятники».
13. Політична ситуація в Україні часів «відлиги» і «заморозків».
14. Культурницькі акції шістдесятників.
15. Моральний конфлікт шістдесятників із тоталітарним режимом, його трагічні наслідки.
16. Анафемовані твори шістдесятників.
17. Діяльність митців-нонконформістів (А. Горська, С. Параджанов, В. Івасюк, І. Миколайчук, Лесь Танюк та ін).
18. Інтелектуальний нонконформізм в офіційному дискурсі 1960–1970-х рр. в Україні.
19. Інтелектуальне лідерство І. Дзюби в середовищі української творчої інтелігенції 1960-х років.
20. Ідейні акценти книги «Лихо з розуму» В. Чорновола.
21. Основні ідеї праці «Інтернаціоналізм чи русифікація ?» І. Дзюби.
22. Є. Сверстюк в українському культурно-політичному відродженні 1960-х років.
23. Історія дисидентського руху в Україні.
24. Зв’язок українських поетів-дисидентів з представниками правозахисного руху в інших республіках колишнього Радянського Союзу (Росія, Естонія, Вірменія та ін.).
25. В’язнична доля українських дисидентів в історії ГУЛАГу.
26. Українські поети-дисиденти в русі опору таборового режиму.
27. Український правозахисний рух у постатях (В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, В. Мороз, В. Марченко, О. Тихий та ін.).
28. Суть українського національного руху в книзі М. Хейфеца «Українські силуети».
29. Портретування учасників руху опору в СРСР у книзі П. Григоренка «Спогади» (Детройт, 1984).
30. Доля жінок-політв’язнів (О. Мешко, Ір. Калинець (Стасів), Р. Руденко, Н. Строката-Караванська та ін.).
31. Українські поети-дисиденти в кримінальних справах.
32. Оцінка творчості дисидентів радянською критикою.
33. Творчість дисидентів в еміграційних виданнях.
34. Українські поети-дисиденти в спогадах в’язнів радянських політичних таборів.
35. Духовно-психологічні портрети «в’язнів сумління» в книзі В. Овсієнка «Світло людей: Мемуари та публіцистика» (Харків, 2005).
36. Епістолярій дисидентів: автобіографічний і літературний контексти.
37. Позацензурна публіцистика та літературна критика в контексті культурно-громадського життя в Україні 1960–70-х рр.
38. Форми вираження авторської свідомості в ліриці в’язнів сумління.
39. Особливості проекції свідомості емпіричного автора на художній текст у творчій практиці поетів-дисидентів.
40. Образ Г. Сковороди в духовному просторі дисидентського тексту (на матеріалі художньої творчості та епістолярію).
43. Трансформація образу Іуди Іскаріота в дисидентській ліриці.
44. Філософія мовчання в художній творчості в’язнів сумління.
45. Жанри голосінь та плачів у ліриці дисидентів: фольклорна ґенеза й авторський текст.
46. Адресати віршів-присвят дисидентів.
47. Репрезентанти дисидентського покоління – представники «розстріляного відродження»: діалог художніх свідомостей.
48. «Антирадянська» діяльність І. Сокульського.
49. Алегорично-символічний дискурс у ліриці І. Сокульського.
50. Гуманістична енергетика поезії та публіцистики Ю. Литвина.
51. Художній світ ранньої поезії В. Стуса (сер. 1950-х – початок 1960-х рр.)
52. Особливості проекції свідомості емпіричного автора на поетичний текст В. Стуса.
53. Естетичний ефект синхронізації традиційного та модерного у творчій практиці В. Стуса.
54. Примат філософії в ліричному наративі В. Стуса.
55. Змістовно-емоційна щільність метафоричних фігур у поезії В. Стуса.
56. Мотив дороги в авторському хронотопі В. Стуса.
57. Профетичні інсайти В. Стуса.
58. Концепт «самота» В. Стуса в юнгівській психоаналітичній теорії «самості».
59. Філософія буддизму в екзистенційних пошуках В. Стуса.
60. Еросно-танатосна парадигма в структурі авторського тексту В. Стуса.
61. Явище інтертекстуальності у приватному листуванні В. Стуса.
62. Макабричні сюжети й містичні візії в поезії В. Стуса та С. Сапеляка: типологічний аспект.
63. Експліцитні форми інтертекстуальності у в’язничній ліриці І. Світличного.
64. В’язничні сонети І. Світличного та І. Франка: типологічний аспект.
65. Трагічний пафос «ув’язненої» поеми «Курбас» І. Світличного.
66. Роль І. Світличного у «демонтуванні» теорії соціалістичного реалізму в українській літературі та літературознавстві.
67. Проекція наукових розвідок І. Світличного на сучасне шевченкознавство.
68. Художня рефлексія світу дитини у творчості дисидентів (І. Світличний, І. Калинець).
69. Творче самовираження І. Світличного в перекладах із французької літератури.
70. Постать І. Світличного та її грані в мемуарах сучасників.
71. Рецепція ритуально-міфологічних джерел у ліриці І. Калинця.
72. Сакральні топоси у в’язничній ліриці І. Калинця.
73. Естетична функція етноміфологем у концептосфері І. Калинця.
74. Діалектика традиційного та індивідуального в авторській картині художнього світу І. Калинця.
75. Інтермедіальність у системі інтертекстуальних зв’язків у поезії І. Калинця.
76. Художньо-смисловий сенс метафори І. Калинця.
77. Моделі оніричного простору в структурі авторського тексту І. Калинця.
78. Модифікація жанру елегії у творчій практиці І. Калинця.
79. Вивільнення строфічної побудови тексту від канону в художній практиці І. Калинця.
80. Рання лірика М. Руденка в соцреалістичному каноні.
81. Поема «Хрест» М. Руденка як текст-пересторога.
82. Мемуарний автопортрет М. Руденка (на матеріалі книги спогадів «Найбільше диво – життя»).
83. «Метафізична поема» М. Руденка в українському та європейському художньо-філософському дискурсі.
84. Лірика М. Руденка в контексті української та європейської сцієнтичної поезії.
85. Синтез християнського містицизму та пантеїзму в світоглядно-естетичній концепції М. Руденка.
86. Тема голодомору в художній творчості дисидентів (М. Руденко, С. Сапеляк).
87. 93. Визначальні аспекти поетичної інтуїції Т. Мельничука.
88. Сакралізація хронотопу в художній практиці Т. Мельничука.
89. Езотерична проблематика поетичної творчості Т. Мельничука.
90. Міфологічне ядро астральної символіки в ліриці Т. Мельничука.
91. Полісемантичний образ Олекси Довбуша в індивідуальній художній версії
Т. Мельничука.
92. «Сліди» тотемізму й антропоморфізму в авторському тексті Т. Мельничука.
93. Етнічний міф І. Калинця й Т. Мельничука: типологічний аспект.
94. Творчість Т. Мельничука в контексті міфософської типологічної лінії української поезії ХХ століття.
95. Образ поета-в’язня у книзі С. Сапеляка «Хроніки дисидентські від головосіку».
96. Творчі проявники теоцентричності авторського «Я» в ліриці С. Сапеляка.
97. Богородичні мотиви в поезії І. Величковського та С. Сапеляка: перманентність мистецько-філософської традиції.
98. Мовне самопрезентування «Я» С. Сапеляка-поета.
99. Елегія С. Сапеляка в контексті української романтичної традиції.
100. Жанрово-композиційна структура житійного тексту С. Сапеляка
Творчі роботи
1. Шістдесятники – «несподівані пришельці» (В. Іванисенко): поетичні ідеї шістдесятників і сучасність.
2. «Перо – то наша чорна доля» (І. Драч): трагізм митця в умовах тоталітаризму.
3. «Одне із двох – або люби свободу, / або залеж від милості владик…» (Л. Костенко): проблема митця і влади в тоталітарному суспільстві.
4. «Правди пекучі меди» (Л. Костенко) в житті й творчості письменника.
5. «Народ мій є, народ мій завжди буде!..» (В. Симоненко): ідея невмирущості народу в поезії шістдесятників.
6. «Тривоги людства – мої тривоги» (І. Драч): загальнолюдські проблеми в художній творчості шістдесятників.
7. «Жага ідеального» (В. Моренець) у ліриці шістдесятників.
8. «Ми – не безліч стандартних я, / А безліч всесвітів різних» (В. Симоненко): неповторність людської особистості в ліриці шістдесятників.
9. «Коли ж ми збудемось в народ?» (І. Драч): проблема національної ідентичності в поезії шістдесятників.
10. «Воно в мені таке болить, / Що це і є, напевне, Україна» (Л. Костенко): тремкий патріотизм шістдесятників.
11. Проблема «серця і чола народу» (М. Вінграновський) у ліриці шістдесятників.
12. «Цю жінку я люблю, / Така моя печаль…» (М. Вінграновський): любов як осяяння душі в інтимних одкровеннях шістдесятників.
13. «Високий рівень думання» (В. Базилевський) у поезії шістдесятників: філософські аспекти творчості.
14. «При майстрах якось легше. Вони – як Атланти. / Держать небо на плечах. Тому і є висота» (Л. Костенко): ідея служіння митця народові в ліриці шістдесятників.
15. Життєпис дисидентів – «богунська дорога вірності й честі» (Є. Сверстюк).
16. «Блаженні гнані за правду...»: трагічна доля поетів-дисидентів.
17. Поети-дисиденти – «сіячі слова совісті, слова Духу» (Л. Світлична).
18. Життя і творчість в’язнів сумління – виклик світові зла.
19. «Вершім самотньо храм (ще буде повен!)» (І. Калинець): віра дисидентів у світле майбуття.
20. «Заримувати свободу із правдою, мудрість із мужністю, чин із добром…» (І. Світличний): слово як «першопочаток чину» в художній творчості поетів-дисидентів.
21. «Поет – це насамперед людина» (В. Стус): проблема сумління митця в життєвій і художній позиції дисидентів.
22. «Іди – мужній і сам себе помножуй» (В. Стус): ідея самовдосконалення особистості у творчості поетів-дисидентів.
23. «Нескорений образ свободи» (І. Світличний) у в’язничній ліриці дисидентів.
24. «Всетерплячість і всеболючість» (В. Стефаник) душі поета-дисидента.
25. «О воля! Найясніша ти в темниці» (Байрон): розкутий дух в’язничної лірики дисидентів.
26. «Ота зоря – вістунка твого шляху, / хреста і долі…» (В. Стус): життєвий вибір трагічного стоїцизму в’язнів сумління.
27. «Пощо та Вічність безголова?» (В. Стус): дотичність до «вічного» в поезії дисидентів.
28. «Слово хоче волі. Як дитина і птаха. Ба й Ангел…» (Т. Мельничук): проблема свободи в ліриці в’язнів сумління.
29. «Благословляю твою сваволю, / дорого долі, дорого болю» (В. Стус): усвідомлення поетами-дисидентами обраності й посланництва.
30. «І зайнялась мені зоря / і обняла півнеба, / громовим гуком Кобзаря» (В. Стус): заповіти Т. Шевченка у творчості в’язнів сумління.
32. «Ніхто того народу не поборе, / що народив Шевченка й Січ» (Т. Мельничук): ідея безсмертя нації в поетичному слові в’язнів сумління.
33. «Покаймося до неба і почнімо / Від чорнобривців, ластівки й Дніпра» (С. Сапеляк): усвідомлення в’язнями сумління потреби спокути за скоєне людством зло.
34. «Талант – це вогнище свободи / На тлі нікчемних рабських прав» (М. Руденко): трагізм особистої і творчої долі дисидентів.
35. «В тюрмі був єдино за слово своє…» (С. Сапеляк): мораль і право у в’язничній поезії дисидентів.
36. «Птахи помирають під час льоту…» (С. Сапеляк): нескореність високого духу в’язнів сумління.
37. «Несімо любов планеті» (Т. Мельничук): горизонти вселенської любові у творчості поетів-дисидентів.
38. «Шанують лиш того народи, / Хто власну ниву розорав…» (М. Руденко): національне і загальнолюдське в художній творчості в’язнів сумління.
39. «Трагічний діагноз» (М. Слабошпицький) українства у творчості поетів-дисидентів.
40. «Щастя жити задля правди» (М. Руденко): життєве і творче кредо дисидентів.
42. «Коли руйнуються основи, що може праведник зробити?» (Псалом 10; 3): правда як основа духовного світу дисидентів.
43. «Невільник той, хто душу не зберіг» (М. Руденко): збереження людського в умовах «вертикальної труни» (В. Стус).
44. «Обнімітесь, брати мої. / Безлунням пам’яті обнімітесь…» (С. Сапеляк): християнські заповіді в поезії в’язнів сумління.
45. «Жиймо не вмерши, / вдоволено Серцем, / у злагоді-згоді як / Бог у природі» (І. Калинець): сковородинівська ідея гармонії людини й світу в поезії дисидентів.
46. «Як зірка у криниці, / вона з’являється мені / і світить, і святиться» (В. Стус): ідеал кохання в любовній ліриці дисидентів.
47. «Ти, наче Богородиця, мені ввижаєшся» (В. Стус): сакралізація образу адресатки в інтимній ліриці в’язнів сумління.
48. «Возвелич мене, мамо, я ж бо тебе возвеличу…» (В. Стус): духовна єдність поета-дисидента з матір’ю.
49. «Ти весь – на бережечку самоти / присмоктаний до туги, ніби равлик»: життя дисидентів «за ріллею, за межею» (В. Стус).
50. «Дай Господи / в городі зело / в хаті весело…» (І. Калинець): віра у світлу долю в ліриці в’язнів сумління.
51. «Мені не треба десять сонць – / Живу тобою, Україно…» (Т. Мельничук): максималістський патріотизм дисидентів.
52. «…І в небесах я бачу Бога, / І Боже слово на землі» (І. Світличний): пророчі візії в’язнів сумління.
53. «Себе зіграйте! Свій хребет! / Зіграйте випростано, струнко…» (І. Світличний): проблема людської гідності в поезії дисидентів.
54. «Він став на прю з гнобителями сміло / І вчив, що й наш прийде ще Вашингтон» (Ю. Литвин): постать Т. Шевченка в дисидентській ліриці.
55. «Курбас ступає твердо / У вічність останній крок…» (І. Світличний): віра в’язнів сумління у безсмертя творчого генія.
56. «Даждь нам, Боже, днесь!..» (В.Стус): незгасна віра в’язнів сумління у щасливе майбуття народу.
57. «А щодень / на одне сонце меншає» (І. Калинець): застереження від згасання національної свідомості народу в художній творчості дисидентів.