Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Науково-дослідні завдання



 

1. Українське шістдесятництво: проблеми дефініції та історіографії.

2. «Літературоцентричний» міф шістдесятництва.

3. Боротьба О. Гончара за шістдесятників.

4. Постать О. Гончара в громадсько-культурному та політичному дискурсі 1960–80-х років.

5. Дискусійність питання про шістдесятницький «іконостас».

6. Роль шістдесятників в оновленні мови мистецтва (живопису, скульптури, музики, кіно).

7. Україна як поліваріантний націотворчий образ у поезії шістдесятників.

8. Ідейно-естетичні стереотипи соцреалізму в поезії офіційного шістдесятництва.

9. Бунт краси проти недосконалості світу в поезії шістдесятників.

10. Творчість шістдесятників «неголосної» хвилі (В. Підпалий, П. Скунць, М. Данько та ін.).

11. Проблемно-тематичні блоки книги спогадів про шістдесятників «Homo feriens» І. Жиленко.

12. Узагальнений образ шістдесятництва крізь призму персональної авторської ідентифікації в книзі Р. Корогодського «Брама світла. Шістдесятники».

13. Політична ситуація в Україні часів «відлиги» і «заморозків».

14. Культурницькі акції шістдесятників.

15. Моральний конфлікт шістдесятників із тоталітарним режимом, його трагічні наслідки.

16. Анафемовані твори шістдесятників.

17. Діяльність митців-нонконформістів (А. Горська, С. Параджанов, В. Івасюк, І. Миколайчук, Лесь Танюк та ін).

18. Інтелектуальний нонконформізм в офіційному дискурсі 1960–1970-х рр. в Україні.

19. Інтелектуальне лідерство І. Дзюби в середовищі української творчої інтелігенції 1960-х років.

20. Ідейні акценти книги «Лихо з розуму» В. Чорновола.

21. Основні ідеї праці «Інтернаціоналізм чи русифікація ?» І. Дзюби.

22. Є. Сверстюк в українському культурно-політичному відродженні 1960-х років.

23. Історія дисидентського руху в Україні.

24. Зв’язок українських поетів-дисидентів з представниками правозахисного руху в інших республіках колишнього Радянського Союзу (Росія, Естонія, Вірменія та ін.).

25. В’язнична доля українських дисидентів в історії ГУЛАГу.

26. Українські поети-дисиденти в русі опору таборового режиму.

27. Український правозахисний рух у постатях (В. Чорновіл, Л. Лук’яненко, В. Мороз, В. Марченко, О. Тихий та ін.).

28. Суть українського національного руху в книзі М. Хейфеца «Українські силуети».

29. Портретування учасників руху опору в СРСР у книзі П. Григоренка «Спогади» (Детройт, 1984).

30. Доля жінок-політв’язнів (О. Мешко, Ір. Калинець (Стасів), Р. Руденко, Н. Строката-Караванська та ін.).

31. Українські поети-дисиденти в кримінальних справах.

32. Оцінка творчості дисидентів радянською критикою.

33. Творчість дисидентів в еміграційних виданнях.

34. Українські поети-дисиденти в спогадах в’язнів радянських політичних таборів.

35. Духовно-психологічні портрети «в’язнів сумління» в книзі В. Овсієнка «Світло людей: Мемуари та публіцистика» (Харків, 2005).

36. Епістолярій дисидентів: автобіографічний і літературний контексти.

37. Позацензурна публіцистика та літературна критика в контексті культурно-громадського життя в Україні 1960–70-х рр.

38. Форми вираження авторської свідомості в ліриці в’язнів сумління.

39. Особливості проекції свідомості емпіричного автора на художній текст у творчій практиці поетів-дисидентів.

40. Образ Г. Сковороди в духовному просторі дисидентського тексту (на матеріалі художньої творчості та епістолярію).

41. Поетична шевченкіана дисидентів: індивідуальні модуси творчої репрезентації.

42. Профетичні візії в ліриці поетів-дисидентів.

43. Трансформація образу Іуди Іскаріота в дисидентській ліриці.

44. Філософія мовчання в художній творчості в’язнів сумління.

45. Жанри голосінь та плачів у ліриці дисидентів: фольклорна ґенеза й авторський текст.

46. Адресати віршів-присвят дисидентів.

47. Репрезентанти дисидентського покоління – представники «розстріляного відродження»: діалог художніх свідомостей.

48. «Антирадянська» діяльність І. Сокульського.

49. Алегорично-символічний дискурс у ліриці І. Сокульського.

50. Гуманістична енергетика поезії та публіцистики Ю. Литвина.

51. Художній світ ранньої поезії В. Стуса (сер. 1950-х – початок 1960-х рр.)

52. Особливості проекції свідомості емпіричного автора на поетичний текст В. Стуса.

53. Естетичний ефект синхронізації традиційного та модерного у творчій практиці В. Стуса.

54. Примат філософії в ліричному наративі В. Стуса.

55. Змістовно-емоційна щільність метафоричних фігур у поезії В. Стуса.

56. Мотив дороги в авторському хронотопі В. Стуса.

57. Профетичні інсайти В. Стуса.

58. Концепт «самота» В. Стуса в юнгівській психоаналітичній теорії «самості».

59. Філософія буддизму в екзистенційних пошуках В. Стуса.

60. Еросно-танатосна парадигма в структурі авторського тексту В. Стуса.

61. Явище інтертекстуальності у приватному листуванні В. Стуса.

62. Макабричні сюжети й містичні візії в поезії В. Стуса та С. Сапеляка: типологічний аспект.

63. Експліцитні форми інтертекстуальності у в’язничній ліриці І. Світличного.

64. В’язничні сонети І. Світличного та І. Франка: типологічний аспект.

65. Трагічний пафос «ув’язненої» поеми «Курбас» І. Світличного.

66. Роль І. Світличного у «демонтуванні» теорії соціалістичного реалізму в українській літературі та літературознавстві.

67. Проекція наукових розвідок І. Світличного на сучасне шевченкознавство.

68. Художня рефлексія світу дитини у творчості дисидентів (І. Світличний, І. Калинець).

69. Творче самовираження І. Світличного в перекладах із французької літератури.

70. Постать І. Світличного та її грані в мемуарах сучасників.

71. Рецепція ритуально-міфологічних джерел у ліриці І. Калинця.

72. Сакральні топоси у в’язничній ліриці І. Калинця.

73. Естетична функція етноміфологем у концептосфері І. Калинця.

74. Діалектика традиційного та індивідуального в авторській картині художнього світу І. Калинця.

75. Інтермедіальність у системі інтертекстуальних зв’язків у поезії І. Калинця.

76. Художньо-смисловий сенс метафори І. Калинця.

77. Моделі оніричного простору в структурі авторського тексту І. Калинця.

78. Модифікація жанру елегії у творчій практиці І. Калинця.

79. Вивільнення строфічної побудови тексту від канону в художній практиці І. Калинця.

80. Рання лірика М. Руденка в соцреалістичному каноні.

81. Поема «Хрест» М. Руденка як текст-пересторога.

82. Мемуарний автопортрет М. Руденка (на матеріалі книги спогадів «Найбільше диво – життя»).

83. «Метафізична поема» М. Руденка в українському та європейському художньо-філософському дискурсі.

84. Лірика М. Руденка в контексті української та європейської сцієнтичної поезії.

85. Синтез християнського містицизму та пантеїзму в світоглядно-естетичній концепції М. Руденка.

86. Тема голодомору в художній творчості дисидентів (М. Руденко, С. Сапеляк).

87. 93. Визначальні аспекти поетичної інтуїції Т. Мельничука.

88. Сакралізація хронотопу в художній практиці Т. Мельничука.

89. Езотерична проблематика поетичної творчості Т. Мельничука.

90. Міфологічне ядро астральної символіки в ліриці Т. Мельничука.

91. Полісемантичний образ Олекси Довбуша в індивідуальній художній версії

Т. Мельничука.

92. «Сліди» тотемізму й антропоморфізму в авторському тексті Т. Мельничука.

93. Етнічний міф І. Калинця й Т. Мельничука: типологічний аспект.

94. Творчість Т. Мельничука в контексті міфософської типологічної лінії української поезії ХХ століття.

95. Образ поета-в’язня у книзі С. Сапеляка «Хроніки дисидентські від головосіку».

96. Творчі проявники теоцентричності авторського «Я» в ліриці С. Сапеляка.

97. Богородичні мотиви в поезії І. Величковського та С. Сапеляка: перманентність мистецько-філософської традиції.

98. Мовне самопрезентування «Я» С. Сапеляка-поета.

99. Елегія С. Сапеляка в контексті української романтичної традиції.

100. Жанрово-композиційна структура житійного тексту С. Сапеляка

Творчі роботи

 

1. Шістдесятники – «несподівані пришельці» (В. Іванисенко): поетичні ідеї шістдесятників і сучасність.

2. «Перо – то наша чорна доля» (І. Драч): трагізм митця в умовах тоталітаризму.

3. «Одне із двох – або люби свободу, / або залеж від милості владик…» (Л. Костенко): проблема митця і влади в тоталітарному суспільстві.

4. «Правди пекучі меди» (Л. Костенко) в житті й творчості письменника.

5. «Народ мій є, народ мій завжди буде!..» (В. Симоненко): ідея невмирущості народу в поезії шістдесятників.

6. «Тривоги людства – мої тривоги» (І. Драч): загальнолюдські проблеми в художній творчості шістдесятників.

7. «Жага ідеального» (В. Моренець) у ліриці шістдесятників.

8. «Ми – не безліч стандартних я, / А безліч всесвітів різних» (В. Симоненко): неповторність людської особистості в ліриці шістдесятників.

9. «Коли ж ми збудемось в народ?» (І. Драч): проблема національної ідентичності в поезії шістдесятників.

10. «Воно в мені таке болить, / Що це і є, напевне, Україна» (Л. Костенко): тремкий патріотизм шістдесятників.

11. Проблема «серця і чола народу» (М. Вінграновський) у ліриці шістдесятників.

12. «Цю жінку я люблю, / Така моя печаль…» (М. Вінграновський): любов як осяяння душі в інтимних одкровеннях шістдесятників.

13. «Високий рівень думання» (В. Базилевський) у поезії шістдесятників: філософські аспекти творчості.

14. «При майстрах якось легше. Вони – як Атланти. / Держать небо на плечах. Тому і є висота» (Л. Костенко): ідея служіння митця народові в ліриці шістдесятників.

15. Життєпис дисидентів – «богунська дорога вірності й честі» (Є. Сверстюк).

16. «Блаженні гнані за правду...»: трагічна доля поетів-дисидентів.

17. Поети-дисиденти – «сіячі слова совісті, слова Духу» (Л. Світлична).

18. Життя і творчість в’язнів сумління – виклик світові зла.

19. «Вершім самотньо храм (ще буде повен!)» (І. Калинець): віра дисидентів у світле майбуття.

20. «Заримувати свободу із правдою, мудрість із мужністю, чин із добром…» (І. Світличний): слово як «першопочаток чину» в художній творчості поетів-дисидентів.

21. «Поет – це насамперед людина» (В. Стус): проблема сумління митця в життєвій і художній позиції дисидентів.

22. «Іди – мужній і сам себе помножуй» (В. Стус): ідея самовдосконалення особистості у творчості поетів-дисидентів.

23. «Нескорений образ свободи» (І. Світличний) у в’язничній ліриці дисидентів.

24. «Всетерплячість і всеболючість» (В. Стефаник) душі поета-дисидента.

25. «О воля! Найясніша ти в темниці» (Байрон): розкутий дух в’язничної лірики дисидентів.

26. «Ота зоря – вістунка твого шляху, / хреста і долі…» (В. Стус): життєвий вибір трагічного стоїцизму в’язнів сумління.

27. «Пощо та Вічність безголова?» (В. Стус): дотичність до «вічного» в поезії дисидентів.

28. «Слово хоче волі. Як дитина і птаха. Ба й Ангел…» (Т. Мельничук): проблема свободи в ліриці в’язнів сумління.

29. «Благословляю твою сваволю, / дорого долі, дорого болю» (В. Стус): усвідомлення поетами-дисидентами обраності й посланництва.

30. «І зайнялась мені зоря / і обняла півнеба, / громовим гуком Кобзаря» (В. Стус): заповіти Т. Шевченка у творчості в’язнів сумління.

31. Поезія дисидентів – «голос самозбереження народу» (Є. Сверстюк).

32. «Ніхто того народу не поборе, / що народив Шевченка й Січ» (Т. Мельничук): ідея безсмертя нації в поетичному слові в’язнів сумління.

33. «Покаймося до неба і почнімо / Від чорнобривців, ластівки й Дніпра» (С. Сапеляк): усвідомлення в’язнями сумління потреби спокути за скоєне людством зло.

34. «Талант – це вогнище свободи / На тлі нікчемних рабських прав» (М. Руденко): трагізм особистої і творчої долі дисидентів.

35. «В тюрмі був єдино за слово своє…» (С. Сапеляк): мораль і право у в’язничній поезії дисидентів.

36. «Птахи помирають під час льоту…» (С. Сапеляк): нескореність високого духу в’язнів сумління.

37. «Несімо любов планеті» (Т. Мельничук): горизонти вселенської любові у творчості поетів-дисидентів.

38. «Шанують лиш того народи, / Хто власну ниву розорав…» (М. Руденко): національне і загальнолюдське в художній творчості в’язнів сумління.

39. «Трагічний діагноз» (М. Слабошпицький) українства у творчості поетів-дисидентів.

40. «Щастя жити задля правди» (М. Руденко): життєве і творче кредо дисидентів.

41. «…і дух офірував, і слабим служив…» (С. Сапеляк): чистота помислів в’язнів сумління.

42. «Коли руйнуються основи, що може праведник зробити?» (Псалом 10; 3): правда як основа духовного світу дисидентів.

43. «Невільник той, хто душу не зберіг» (М. Руденко): збереження людського в умовах «вертикальної труни» (В. Стус).

44. «Обнімітесь, брати мої. / Безлунням пам’яті обнімітесь…» (С. Сапеляк): християнські заповіді в поезії в’язнів сумління.

45. «Жиймо не вмерши, / вдоволено Серцем, / у злагоді-згоді як / Бог у природі» (І. Калинець): сковородинівська ідея гармонії людини й світу в поезії дисидентів.

46. «Як зірка у криниці, / вона з’являється мені / і світить, і святиться» (В. Стус): ідеал кохання в любовній ліриці дисидентів.

47. «Ти, наче Богородиця, мені ввижаєшся» (В. Стус): сакралізація образу адресатки в інтимній ліриці в’язнів сумління.

48. «Возвелич мене, мамо, я ж бо тебе возвеличу…» (В. Стус): духовна єдність поета-дисидента з матір’ю.

49. «Ти весь – на бережечку самоти / присмоктаний до туги, ніби равлик»: життя дисидентів «за ріллею, за межею» (В. Стус).

50. «Дай Господи / в городі зело / в хаті весело…» (І. Калинець): віра у світлу долю в ліриці в’язнів сумління.

51. «Мені не треба десять сонць – / Живу тобою, Україно…» (Т. Мельничук): максималістський патріотизм дисидентів.

52. «…І в небесах я бачу Бога, / І Боже слово на землі» (І. Світличний): пророчі візії в’язнів сумління.

53. «Себе зіграйте! Свій хребет! / Зіграйте випростано, струнко…» (І. Світличний): проблема людської гідності в поезії дисидентів.

54. «Він став на прю з гнобителями сміло / І вчив, що й наш прийде ще Вашингтон» (Ю. Литвин): постать Т. Шевченка в дисидентській ліриці.

55. «Курбас ступає твердо / У вічність останній крок…» (І. Світличний): віра в’язнів сумління у безсмертя творчого генія.

56. «Даждь нам, Боже, днесь!..» (В.Стус): незгасна віра в’язнів сумління у щасливе майбуття народу.

57. «А щодень / на одне сонце меншає» (І. Калинець): застереження від згасання національної свідомості народу в художній творчості дисидентів.

58. Дивовижна здатність в’язнів сумління «Божисту вдачу високосно жити» (І. Світличний).

59. «Доки буде людина – / Буде пісня й калина, / Буде віра в життя» (Т. Мельничук): пристрасно гуманістична естетика дисидентів.

60. «Безсильні мури перед вашою легендою» (І. Калинець): морально-етичні уроки в’язнів сумління.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.