1. У лісовому масиві поблизу села Муроване в 300 м від автотраси було виявлено труп неповнолітньої Яцик з ознаками зґвалтування і вбивства. Оперативно-розшуковими заходами встановлено осіб, які під час допитів показали, що бачили, як 23 травня 2012 р. близько 13 год. Яцик прийшла на автобусну зупинку села і сіла на мотоцикл червоного кольору, за кермом якого був чоловік, одягнутий у чорну куртку і коричневий шолом. Відгукнувшись на передане по радіо прохання допомогти у розкритті злочину, до слідчого прийшла громадянка Мовчан, яка показала, що 23 травня о 18 год. бачила гр. Мороза, мешканця села Бузівка, який їхав на своєму мотоциклі з села Муроване, був одягнутий в чорну куртку і коричневий шолом. Судово-біологічна експертиза встановила наявність на спідниці і куртці потерпілої плям сперли, які могли походити від Мороза. На двох недопалках, вилучених з місця події, виявлена слина, схожа зі слиною Мороза. На допиті з використанням зазначених доказів Мороз розповів про обставини вчинення ним зґвалтування і вбивства неповнолітньої Яцик.
Оцініть зібраний доказовий матеріал. Які з цих доказів віднести до прямих, а які до побічних?
2. У досудовому розслідуванні про вбивство громадянина Гутаренка при огляді місця події було встановлено, що череп трупа проламаний. Поруч з трупом лежала розколота на дві частини цегла, яку слідчий помістив в пакет і приєднав до справи. У вчиненні злочину запідозрено громадянина Чубаєнка. З метою перевірки, слідчий організував “одорологічну вибірку”. Для цього, розв’язавши пакет, службово-розшуковій собаці дали понюхати цеглу і провели її повз п’ять різних осіб, серед яких знаходився і Чубаєнко. Собака обгавкала Чубаєнка. Після цього він зізнався у вбивстві Гутаренка і розповів, що коли вони їхали в електричці на роботу, останній дуже негативно говорив про його дружину. Зійшовши з електрички і проходячи повз будівлі, він цеглою вдарив Гутаренка по голові. Той факт, що Чубаєнка і Гутаренка бачили в день вбивстві в електричці, підтверджують свідки Клочко і Красний.
Які докази є в матеріалах досудового розслідування? Чи мають доказове значення результати “одорологічної виборки“?
3. На вул. П.Мирного у м. Львові пізнього вечора збито автотранспортом громадянина Гарнаса, який від одержаних тілесних ушкоджень помер. Наступного дня за підозрою у вчиненні наїзду був затриманий водій автомобіля ВАЗ 2106 Сердюк, який факт наїзду заперечував. При огляді автомобіля на зовнішній стороні диску правого заднього колеса виявлено речовину буро-сірого кольору, яка, за висновком експерта, представляє собою поєднання крові і головного мозку людини. Свідок Соловейко, який перебував у салоні автомобіля поруч з водієм, заявив, що факту наїзду він не бачив і не чув ніяких ударів, оскільки Сердюк керував автомобілем на дуже великій швидкості. Свідок Прохоренко, сусід Сердюка показав, що в ніч події Сердюк мив автомобіль.
Визначте докази і їх джерела. Класифікуйте докази.
4. Громадянин Прокопів, який підозрюється у вчиненні крадіжки 4500 грн. з кишені громадянина Чорного, пояснив слідчому, що ніяких грошей у Чорного не крав, а вилучені у нього 4500 грн. взяті ним у своїх близьких родичів: у жінки – 3000 грн, у матері 1500 - грн. Для підтвердження показань Прокопіва слідчий прийняв рішення допитати родичів Прокопіва.
Чи правильне рішення прийняв слідчий? Чи можуть бути джерелами доказів показання близьких родичів?
5. Слідчий Пащук прийняв рішення про застосування звукозапису під час допиту підозрюваного громадянина Сала. Під час допиту Пащук включив непомітно магнітофон, мікрофон якого був таємно вмонтований в його столі. Закінчивши допит, Пащук дав ознайомитися Салу з протоколом допиту і після його підписання оголосив, що допит був записаний на магнітну плівку. Сало вимагав відтворення звукозапису. Прослухавши його, він погодився приєднати до справи фонограму. Після цього слідчий виніс постанову про приєднання до матеріалів кримінального провадження фонограми як речового доказу.
Оцініть правильність прийнятого слідчим рішення?
6.Складіть у зошитах із практичних занять протокол огляду предмета (власного мобільного телефону) та постанову про визнання предмета доказом та приєднання його до матеріалів кримінального провадження.
Завдання для самостійної роботи:
Опрацювати наступні додаткові питання:
· Перевірка й оцінка показань свідка.
· Перевірка й оцінка показань потерпілого.
· Перевірка й оцінка показань підозрюваного.
· Перевірка й оцінка показань обвинуваченого.
· Оцінка висновку експерта.
· Особи, які не можуть бути експертами.
· Умови і порядок визнання документів речовими доказами.
·
Література:
1. Баштега Р. Охорона таємниці сповіді у кримінальному судочинстві // Право України: –2004. – №6. – С.86–87.
2. Гоманюк О. Оцінка висновку експерта на досудовому слідстві // Вісник прокуратури – 2006 – № 5. – С. 66–72.
3. Гулкевич З. Роль протоколів слідчих дій в доказуванні в кримінальних справах // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001. – № 36. – С.576–580.
4. Гуцуляк Ю.В. Використання матеріалів ОРД в доказуванні по кримінальних справах // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – 2003. – № 1. – С. 87–92.
5. Гуцуляк Ю.В. Формування процесуальних джерел доказів на стадії порушення кримінальної справи // Науковий вісник Львівського юридичного інституту. Серія юридична. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – Вип. 1. – 2005. – С. 91–101.
6. Комісарова Н.О. Висновок експерта – джерело доказів у справі // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – 2003. №– 1. – С. 149–156.
7. Куценко О. Протокол здійснення ОРЗ – новий вид доказів в кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2002. – №2. – С.41–44.
8. Мельник О. Використання результатів оперативно – розшукових заходів // Вісник прокуратури – 2006 – № 2. – С. 95–100.
9. Прилуцький С. Допустимість доказів: сучасність та перспективи кримінального процесу України // Право України – 2006 – № 4. – С. 85–89.
10. Сегай М.Я. Легітимність використання у судочинстві негласної оперативної інформації, отриманої за допомогою електронних засобів // Матеріали наук.-практ. конф. “Теорія та практика застосування чинного кримінального і кримінано-процесуального законодавствав сучасних умовах”. У 2–х частинах.Ч. 2. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2002. – С. 172–174.
11. Сенченко Н. Показання особи, яка страждає на психічне захворювання поняття і допустимість у кримінальному процесі // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 2. – С. 138 – 142.
12. Сизоненко А. Право свідка “на мовчання“ та його межі // Економіка, фінанси, право. – 2001. – №4. – С.31–33.
13. Стахівський С.М. Особливості формування окремих процесуальних джерел // Право України. – 1998. – № 7. – С. 57–59.
14. Стахівський С.М. Поняття і система процесуальних джерел доказів // Актуальні проблеми юридичних наук у дослідженнях вчених. Науково–практичний збірник. – 2005. – № 44. – С. 20–23.
15. Стахівський С.М. Поняття показань свідка та їх місце серед інших джерел доказів // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1997. – С. 124–129.
16. Стельмащук О.В. Проблеми перевірки алібі підозрюваного (обвинуваченого) // Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства. Матеріали курсантсько-студентської конференції. 30 квітня 2004 р. – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – Вип. 1 (1). – 2004. – С. 32–35.
17. Щербаковський М., Чернець М. Деякі питання оцінки висновку експерта // Правничий часопис Донецького університету. – 2002. – №1. – С.57–62.
18. Юрчишин В. Сутність форми висновку експерта як судового доказу в кримінально–процесуальному законодавстві України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХI регіональної наук.-практ. конференції. 3–4 лютого 2005 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету ім. І.Франка, 2005. – С. 418–419.