1. Поняття, система й джерела кримінально-процесуального права.
2. Кримінально - процесуальна норма, її види (зобов’язуючі, уповноважуючі, забороняючі); структура (гіпотеза, диспозиція, санкція). Кримінально-процесуальні інститути.
3. Чинність кримінально - процесуального закону у просторі, часі і щодо осіб.
Задачі:
1. Матрос французького торгового судна, перебуваючи у звільненні на території порту м. Одеси вчинив хуліганські дії, за цим фактом почате кримінальне провадження.
Яким кримінально-процесуальним законом необхідно керуватись в даному випадку?
2. При провадженні досудового слідства в кримінальній справі за обвинуваченням Бойка виникла необхідність проведення окремих слідчих дій на території Молдови. В зв’язку з цим було підготовлено доручення про проведення таких дій і через Головне слідче управління МВС України і Генеральну прокуратуру України направлено для виконання в Молдову.
Яким кримінально-процесуальним законом необхідно керуватись при виконанні доручення на території Молдови?
3. Під час провадження досудового слідства в кримінальній справі слідчий прийшов до висновку, що в кримінально-процесуальному законодавстві відсутня норма права, яка точно відображає ситуацію, що склалася в ході розслідування.
Чи може бути застосований кримінально-процесуальний закон за аналогією?
4. Громадянин Данилко вчинив ряд злочинів у Москві, Кишиневі, Києві. Розслідування провадиться за місцем затримання останнього – в м.Києві.
Яке кримінально-процесуальне законодавство повинно застосовуватись при провадженні слідчих дій у вказаних містах?
5. Знайти у Кримінальному процесуальному кодексі України та виписати у зошит із практичних занять по три приклади зобов’язуючих, уповноважуючих, забороняючих норм.
Завдання для самостійної роботи:
Опрацювати наступні додаткові питання:
· Загальні поняття та історичні форми кримінального процесу: обвинувальна (змагальна); інквізиційна (розшукова); змішана (континентальна).
· Кримінально-процесуальне право як наука, навчальна дисципліна.
· Методи науки кримінального процесу. Конкретно-соціологічний метод. Спеціально-юридичний метод. Порівняльно-правовий метод. Статистичний метод. Формально-логічний метод. Метод емпіричного пізнання.
· Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права і суміжними науками.
· Рішення Європейськоґо суду з прав людини в кримінальній процесуальній діяльності.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Альперт С.А. Кримінально-процесуальні функції: поняття, система, суб'єкти: Конспект лекції. – X.: Національна юридична академія України, 1995. – 28 с.
2. Гавриш Т. Правові гарантії забезпечення права на свободу та особисту недоторканість особи, яка підлягає видачі, в майбутньому кримінально–процесуальному законодавстві України // Вісник прокуратури: –2003. – №6. – С.43–47.
3. Галаган О.І., Письменний Д.П. Кодифікація кримінально-процесуального законодавства як складова судово–правової реформи в Україні. // Науковий вісник НАВСУ: –2000. – Вип.1.. – С.8–11.
4. Голин В., Сверчков В. Соотношение уголовного материального и процесуального законодательств // Законность. – 2002. – № 5. – С.5–9.
5. Гульченко Л.В. Проблеми чинності закону в юриздикційній діяльності України // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 15. – К., 2004. – С. 372–382.
6. Капліна О. До питання про аналогію кримінально-процесуального закону // Юридична Україна: –2005. – №1.
7. Козич І. В. Співвідношення форми кримінального процесу і його функціональної побудови // Наше право. – № 1, 2004. – С.57–59.
8. Лобойко Л. Методи і предмет кримінально-процесуального права // Прокуратура. Людина. Держава.: –2004. – №7. – С.42–51.
9. Лобойко Л.М. Поняття і види методів кримінально-процесуального права // Науковий вісник Дніпропетровської юридичної академії: –2004. – – С.298–306.
10. Михеєнко М.М.Історичні форми кримінального процесу // Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С.162–170.
11. Надин О. Загальні принципи кримінально – правового регулювання // Право України – 2006 – № 7. – С. 35–42.
12. Назаренко А.О. Кримінально-процесуальна функція та її зміст у діяльності слідчого як суб’єкта доказування // Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (10 червня 2005 р.). – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – 2005. – С. 128–131.
13. Новиков М. Юридичний компроміс як додатковий метод правового регулювання // Право України – 2006 – № 9. – С. 34–38.
14. Радиш Д.Ю. Роль судової практики в системі джерел права України // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 14. – К., 2003. – С. 406–410.
15. Рогатюк І. Функція обвинувачення – рушійна сила кримінального процесу // Право України. –2002. – №2. – С.79–82.
16. Сейтназаров К. Про момент виникнення функції обвинувачення у кримінальному процесі // Право України. – 1995. – № 11.
17. Смітієнко З.Д., Гевко В.В. Мета, завдання та засоби забезпечення кримінального процесу // Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства. – К., 1993. – С. 122–131.
18. Чепурний О. Кримінально-процесуальні функції: проблеми визначення та законодавчого регулювання // Право України. – 2001. № 8. – С.80–82.
19. Якуб М.Л. О понятии процессуальной функции в советском уголовном судопроизводстве // Правоведение. – 1973. – № 5. – С. 87–93.