ТЕМА 7. ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

Мета: 1. Ознайомитись з приладами і методами визначення електромагнітної індукції, електромагнітних полів радіочастот та вимірювання густини їх випромінювання.

2. Оволодіти методами визначення електромагнітних полів та правилами роботи з контрольно-вимірювальними приладами.

3. Засвоїти нормативно – допустимі норми електромагнітних полів для різних джерел випромінювання.

Обладнання:Тестер магнітної індукції ЕМ-191 та тестер інтенсивності електромагнітного випромінювання RF-194.

Теоретичні відомості.

Біосфера завжди перебуває під впливом електромагнітних полів (ЕМП). Так званого фонового випромінювання Землі, що поділяється на електричне поле яке має напруженість у середньому 130 В/м та магнітне поле –19,9–47,3 А/м. Внаслідок науково-технічного розвитку виникли штучні ЕМП, що підсилило фонове випромінювання і перетворило ЕМП на небезпечні.

Спектр електромагнітних коливань за частотою сягає 10 Гц. Залежно від енергії фотонів (квантів) його поділяють на:

· неіонізуючі – електромагнітні поля й електромагнітне випромінювання, інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове та лазерне випромінювання

· іонізуючі випромінювання – альфа- і бета-частинки, нейтронне, гамма-випромінювання та рентгенівське випромінювання.

Для характеристикимагнітних поліввводитьсявеличина, яку називають індукцією. Одиницею індукції є тесла (Тл). Для характеристики магнітних полів у вакуумі користуються величиною – напруженість магнітного поля (Н), яке вимірюється в одиницях ампер на метр (А/м). З огляду на особливість електромагнітного випромінювання вводиться поняття густини енергії поля, що дорівнює енергії поля в одиниці об’єму.

Хід роботи: Дати відповіді на питання:

1. Електромагнітне випромінювання та його характеристики.

2. Основні джерела електромагнітного випромінювання та їх вплив на живі організми.

Самостійна робота:

3. Ознайомитися з конструкцією тестера магнітної індукції ЕМ-191 і тестера інтенсивності електромагнітного випромінювання RF-194 та інструкціями щодо їх використання.

4. Здійснити заміри електромагнітних полів (магнітної індукції), які виникають навколо працюючих приладів, офісної та побутової техніки та у місці навчання.

5. Провести моніторинг електромагнітних полів радіочастот (2,45 ГГц (GHZ)).

6. Провести моніторинг густини випромінювання електромагнітних полів (50МГц (МHZ) або 3,5 ГГц (GHZ).

7. Отримані результати порівняти з допустимими нормативами.

8. Дати пояснення отриманим результатам, оцінити екологічні ризики, пов’язані з негативним впливом електромагнітних полів на біологічні об’єкти і наслідки їхнього впливу та зробити аргументовані висновки.

9. Розробити рекомендації стосовно розміщення джерел електромагнітної індукції у місці проведення практики та відпочинку, а також заходи щодо зменшення негативного впливу електромагнітних полів та рослин, тварин та людину.

1._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________3. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5._________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7._____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8.__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9.Висновок:_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рекомендації___________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Підпис студента__________________ Підпис викладача___________________

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7-8

ТЕМА 8. ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ВОДИ

Мета: провести аналіз фізичних властивостей води із природних вододжерел та експреса-аналіз якості води з використанням приладу «Кондуктометр / Солемір / Термометр» (модель:7200).

Обладнання:спиртівка, сірники, колби, пробірки, тримач для колби,прилад для визначення якості водиКондуктометр / Солемір / Термометр» (модель:7200).

Теоретичні відомості.

Воду господарсько-питного значення (централізованого та місцевого) слід оцінювати по трьом показникам: а) епідемічна безпека; б) хімічна безпека – відсутність у воді токсичних речовин, здатних при тривалому вживанні призводити до хронічних захворювань; в) органолептичні показники.

При виборі джерел водопостачання для сільської місцевості перевага надається підземним водним джерелам, причому найбільш надійними є міжпластові води захищені від фільтрації поверхневих стоків. Для місцевого (нецентралізованого) підземні води отримують шляхом спеціальних водозабірних споруд (шахтних та трубчатих колодязів, каптажем рудників). Різновидом такого водопостачання можна вважати, так звані, технічні водопроводи, які подають воду з відкритих і підземних водних джерел без покращення її якості. В цих випадках перед вживанням води для питних цілей потрібно її знезаражувати кип’ятінням. Гігієнічна оцінка такої води здійснюється по обмеженому числу показників і самі показники (кількість сульфатів, хлоридів, заліза, мутність, кольоровість та ін.).

Централізоване водопостачання має широко розгалужену водопровідну мережу, що використовує воду як підземних, так і поверхових джерел після покращення її якостей.

При тривалому використанні для питних цілей води з надлишковим (фтор, стронцій, молібден, нітрати) або недостатнім (йод, фтор) вмістом мікроелементів та їх з’єднань можливий розвиток хронічних хвороб, які носять регіональний (ендемічний) характер. Наприклад, за надлишку фтору і фторидів (більше 1,5 мг/л) може розвинутися флюороз (ураження емалі зубів і безболісне їх руйнування), а за недостатності фтору і фторидів (менше 0,7 мг/л) – карієс зубів. Залізо у воді нормується по органолептичному принципу, надлишок його впливає на кольоровість води. Для питних цілей може використовуватися вода з перевищенням нормованого показника у 2-3 разів, що не впливає на здоров’я населення. Разом з тим така вода може мати обмеження для використання в господарських цілях – білизна після прання в такій воді буде набувати жовтувато-коричневого відтінку, збільшується кількість накипу в котлах і т.д.

Підвищений вміст у воді аміаку, нітритів і нітратів свідчить про ймовірне її забруднення продуктами життєдіяльності сільськогосподарських тварин та стоками вигрібних ям. У колодязі можуть проникати ґрунтові води. На постійне фекальне забруднення (непрямий показник) вказують колі-індекс, мікробне число та окислюваність, які будуть перевищувати нормативні показники. У випадку якщо мікробіологічні показники та окислюваність відповідають нормативам, а за аміаком, нітритами і нітратами – перевищують норму, це може вказувати на надмірне використання в даній місцевості азотовмісних мінеральних добрив або, що вода надходить з глибоких підземних горизонтів, де під впливом високого рівня атмосферного тиску відбуваються процеси денітрифікації (перетворення неорганічних з’єднань азоту в органічні).

Водний шлях передачі характерний для багатьох кишкових інфекційних захворювань: холери, брючного тифу, паратинів, мікробної дизентерії; вірусних інфекцій (гепатиту А, поліомієліту, аденовірусних інфекцій), а також амебної дизентерії і деяких гельмінтозів (фасціольоз, ришта, аскаридатози). Якщо джерело водопостачання використовують для напування продуктивних тварин, воно може бути забруднене збудниками зоонозів – хвороб спільних для тварин і людини (бруцельоз, сибірка, туберкульоз, лептоспіроз). Для знезараження води місцевих джерел водопостачання, які не відповідають вимовам за мікробіологічними показникам доцільно застосовувати метод кип’ятіння. Можливо також використовувати метод гіперхлорування з використанням хлорного накипу. Проте така вода вимагає наступного дехлорування – видалення надлишкової кількості залишкового хлору.

Для знезараження води об’ємом 200 літрів дозу хлору можна вибрати 20 мг/л,

Приклад розрахунку дози хлору :

Мг — 1 л

Х мг — 200 л

Х = 200 Х 200 / 1= 40000 мг = 40г активного хлору

Хлорний вапно містить 30% активного хлору, тобто

Гр —100 гр

Гр — Х гр

Х = 40 Х 100 гр / 30 гр = 133,3 гр

Акт

Поиск по сайту: