Мета:1. Ознайомлення з приладами для визначення атмосферного тиску.
2. Вивчити методи вимірювання атмосферного тиску та правила користування приладами різних конструкцій.
3. Зробити висновки щодо наслідків для живих організмів і технологічних процесів підвищених та понижених показників атмосферного тиску.
Обладнання: барометр, цифрова метеостанція.
Теоретичні відомості.
Тиск атмосфери, що зрівноважує стовпчик ртуті заввишки 760 мм при температурі 0 0С на рівні моря і географічній широті 450, дорівнює 1013 гПа, прийнято називати нормальним тиском (760 мм рт.ст.).
Атмосферний тиск вимірюють ртутними барометрами, та металевими барометрами-анероїдами (анероїд від грецького діючий без води, рідини). Ртутні барометри бувають сифонні, чашкові. Вони найбільш точні, але потребують обережного використання і майже не витримують транспортування.
Барометр-анероїд зберігають у закритому футлярі у горизонтальному положенні. Показники записують після легкого постукування пальцем по склу, щоб усунути тертя у важелях передачі. Робоче положення приладу — горизонтальне, шкалою вверх.
Актуалізація опорних знань студента та їх корекція:
1. Екологічне значення атмосферного тиску.
2. Вплив пониженого та підвищеного атмосферного тиску на живі організми. Поняття про гірську хворобу.
3. Прилади, які використовують для вимірювання атмосферного тиску.
4. Одиниці вимірювання атмосферного тиску.
5. Будова та принцип роботи барографа М-22А.
6. Послідовність вимірювання атмосферного тиску.
Хід роботи:
1. Ознайомитись з принципом роботи барометра-анероїду.
2. Провести вимірювання рівня атмосферного тиску в навчальній аудиторії. Порівняти їх.
Самостійна робота:
3. Порівняти отримані дані атмосферного тиску з нормативними показниками з допустимими санітарно-гігієнічними нормами.
4. Дати екологічну оцінку отримання показникам.
5. Зробити висновки щодо наслідків для самопочуття людини високих і низьких показників атмосферного тиску.
Мета: 1. Ознайомитись з приладами для визначення вологості повітря.
2. Оволодіти методами виміру і розрахунку різних гігрометричних показників повітря в приміщеннях різного призначення за допомогою психрометрів, гігрометрів та гігрографів.
Обладнання: статичний психрометр Августа, цифровий вологомір деревини МД-918, зразки деревини сухої і вологої.
Теоретичні відомості.
Аспіраційний (динамічний) психрометр Ассмана складається з двох ртутних термометрів, що вмонтовані в металеву оправу. Резервуари додатково вміщені в металеві гільзи, що захищають їх від променевої енергії. У верхній частині приладу знаходиться вентилятор. Один з термометрів «вологий», його резервуар обгорнутий батистом або марлею, змочують спеціальною піпеткою, а другий — «сухий».
Порядок роботи з приладом. Змочити водою батист і завести пружину до кінця, встановити прилад на штативі в точці дослідження. Показання температури знімають через 3–5 хв. після встановлення психрометра.
Принцип роботиґрунтується на випаровуванні вологи з батисту, внаслідок чого «вологий» термометр буде більше охолоджуватись, і його показники будуть нижчі, ніж «сухого» термометра.
Випаровування зупиниться, коли мікроклімат максимально «насититься» водяною парою навколо приладу.
Прилад Ассмана більш точний порівняно із психрометром Августа. У ньому ртутні резервуари термометрів захищені від дії зовнішніх факторів, а вентилятор забезпечує постійну швидкість руху повітря – 4 м/с. Тому психрометричний коефіцієнт постійний і становить 0,5.
Абсолютну вологість при використанні психрометра Ассмана визначають за формулою
е ,
де 0,5 — постійна величина, психрометричний коефіцієнт;
755 — середнє значення барометричного тиску, мм.рт.ст., інші значення див. у попередній формулі.
Абсолютну вологість повітря можна визначити також ваговим і хімічним методами та психрометрами з електроелементами, але ці методи складні і не використовуються у зоогігієнічних дослідженнях.
Актуалізація опорних знань студента та їх корекція:
1. Екологічне значення вологості повітря та основні джерела накопичення вологи в приміщеннях.
2. Гігрометричні показники повітряного середовища та фактори, що впливають на них.
3. Прилади, які використовують для вимірювання абсолютної вологості повітря у приміщенні. Принцип роботи.
4. Прилади для визначення відносної вологості повітря.
5. У чому полягає перевага аспіраційного психрометра над статичним?
6. Поняття про дефіцит насичення і точку роси.
7. Будова та принцип роботи гігрографа.
8. Які будуть показники термометрів у психрометрі Августа за 100 %-ї вологості повітря?
9. Будова і принцип роботи волосяного гігрометра типу MB-1.
Хід роботи:
1. Ознайомитись з будовою статистичного психрометра Августа, принципом та правилами роботи з ним.
2. З використанням статичного психрометра Августа провести заміри в учбовій аудиторії.
3. Ознайомитися з конструкцію цифрового вологоміру деревини МД-918 та інструкцією щодо його використання.
Самостійна робота:
4. Розрахувати абсолютну і відносну вологість повітря, дефіцит насичення та точку роси.
Приклад: за різницею температур обох термометрів, з урахуванням поправки на швидкість руху повітря, визначають абсолютну його вологість за формулою:
e ,
де е — абсолютна вологість повітря, г/м3;
Еtв — максимальна вологість за показниками вологого термометра (визначають за дод. 1, табл. 1.1), г/м3;
α — психрометричний коефіцієнт, залежить від швидкості руху повітря;
0,0013 — у закритому приміщенні і вимкненій вентиляції;
0,0011 — за звичайних умов, коли вентиляція увімкнена;
0,0007 — за великих швидкостей руху повітря в атмосфері;
ТС — температура повітря за сухим термометром, 0С;
ТВ — температура повітря за вологим термометром, 0С;
В — барометричний тиск у момент дослідження, мм рт.ст.
Наприклад: ТС = 8 0С; ТВ = 6 0С; В = 750; α = 0,0011, тоді
Еtс = 8,02 г/м3, а Еtв = 7,0 г/м3.
е = 7 – 0,0011 × (8 – 6) ×750 = 5,35 г/м3.
Відносна вологість буде: R .
Д = 8,02 – 5,35 = 2,67 г/м3.
Точку роси визначають за таблицею максимальної пружності. Якщо відома абсолютна вологість (у нашому прикладі 5,35 г/м3), за таблицею знаходимо температуру, яка відповідає або близька до абсолютної вологості повітря, і визначити, при якій температурі вона перетворюється на максимальну. У даному випадку точка роси = 2,1 0С.
5. Використовуючи цифровий вологомір деревини МД-918 провести заміри на зразках деревини (сухий і вологий) та зробити узагальнення щодо якості деревини.
6. Дати екологічну оцінку отримання показникам.
7. Зробити висновки щодо відповідності отриманих результатів замірів вологості повітря санітарно-гігієнічним нормам для житлових і учбових приміщень та можливих наслідків для здоров’я людини.