Різновиди кам'яних кладок. Правила розрізки кам'яної кладки

Кам'яні роботи — це склад­ний будівельний процес, у якому провідною є кладка з природних чи штучних каменів несучих і огороджуючих конструкцій громад­ських та промислових будівель і деяких інженерних споруд. Кладку виконують на будівельному розчині вручну і за допомогою монтажних кранів (кладка з великих блоків) з дотриманням відповід­них правил розрізування.

Різновиди каменів, що використовуються у будівництві, визна­чають вид кладки та області її застосування.

Цегляну кладкуіз звичайної глиняної чи силікатної цегли за­стосовують при зведенні стін, простінків, стовпів, перемичок, арок, перегородок; з вогнетривку цеглу застосовують для конструкцій, що працюють в умовах високих температур (промислові печі, ди­марі).

Дрібноблочна кладкавиконується із штучного і природного ка­меню правильної форми (керамічних, бетонних і шлакобетонних, гіпсових, силікатних і каменів із вапняків, черепашнику і туфів), маса яких (до 16кг) дозволяє укладати їх вручну при зведенні стін, простінків, стовпів і перегородок.

Тесова кладка— це кладка із природних каменів, яким надана правильна форма, призначена для зведення і облицювання мону­ментальних будівель та інженерних споруд.

Бутобетону кладку каменю і бетону застосовують при зведенні фундаментів і стін підвалів і, залежно від грунтових умов, у розпір із стінками траншей або опалубки.

Великоблочну кладкувиконуютьз блоків, виготовлених із бе­тону, керамзито- і шлакобетону, цегли і керамічних каменів або з природного каменю (вапняків, туфів та ін.), як із офактуреною, так і з неофактуреною лицьовою поверхнею. При зведенні фунда­ментів і стін будівель блоки встановлюють стріловими кранами.

Кладку виконують тільки горизонтальними рядами (рис. 9.1., а).Камені, що вкладені довгим боком — ложком — вздовж стіни, ство­рюють ложковий ряд. коротким боком — тичком — поперечний ряд, відносно до фасаду будівлі — зовнішню і внутрішню верству. Заповнення між верстами зветься забудкою.Нижня грянь каменю, що передає зусилля, і верхня, що їх сприймає, називають­ся постелями: зазор між каменями, який заповнюють розчином, на­зивається швом.

Шви бувають горизонтальними і вертикальними. Форма шва залежить від подальшого опоряджування поверхні кам'яних кон­струкцій. Під штукатурку та облицювання кладку ведуть з не заповненням шва (глибина пустого шва 10...15мм). При цьому досягають най­кращого зчеплення опоряджувального покриття з кладкою. Якщо кладку ведуть під розшивання з наданням швам відповідної форми (випуклої, увігнутої, прямокутної чи трикутної), то зазор між ка­менями цілком заповнюють розчином (рис. 9.1., б).

Правила розрізки кам'яної кладки. Несуча здатність кам’яних конструкцій залежить від міцності каменів та розчину і забезпечується монолітністю кладки. При цьому жоден із каменів, укладений на будівельному розчині у конструкцію, не повинен змі­щуватись під дією навантажень. Монолітність кладки забезпечу­ється дотриманням відповідних правил розрізки, а саме: пев­ним розміщенням рядів кладки, розподілом їх на окремі камені та розміщенням вертикальних швів у суміжних рядах.

Перше правило розрізування вимагає, щоб постелі каменів, що укладені (в ряди і версти, забутку), були перпендикулярні до сил, що діють на них, або сприймали зусилля, спрямовані під таким ку­том, який запобігав би зсуву каменів. Такий кут з урахуванням двократного запасу міцності не повинен перевищувати 15...17° (рис. 9.1., в).

Згідно з другим правилом розрізування кожний ряд кладки по­діляється на окремі камені системою вертикальних площин, одні з яких перпендикулярні верстовим рядам кладки, а другі — їм паралельні (рис. 9.1., г). Невиконання цього правила може призвести до розклинення рядів або сколювання частин каменів (рис. 9.1., г).

Третє правило розрізування передбачає перев'язку вертикаль­них швів, що виключає накладання у суміжних рядах кладки по­перечних і поздовжніх швів (рис. 9.1., є). Порушення цього пра­вила призводить до розрізання масиву кладки на окремі стовпчики, не здатні до самостійної роботи (рис. 9.1., е).

Рис. 9.1. Елементи кладки і особливості її розрізки:

а — елементи кам'яної кладки; б — розшиті шви; в — дія на кладку похилої сили; г— правильне розташування площин розрізування; д —неправильне розташування; е—клад­ка без перев'язування швів; є—кладка з перев'язуванням швів; 1—тичок; 2—ложок; З — постіль; 4—горизонтальний шов; 5, 6—вертикальні поздовжній і поперечний шви; 7, 9, 10—зовнішня і внутрішня ложкові і тичкові верстви; 8—забутка; 11...І3—розшиті шви (неповний, увігнутий, випуклий).

Поиск по сайту: