А—розбиття на карти-смуги; б—схема бетонування; 1—карта-смуга; 2—поперечна дошка; 3—направляюча дошка “маяк”; 4—кілочки; 5—віброрейка; 6—самоскид (бетоновоз)

Великі малоармування або неармовані масиви бетонують шарами 1...2м. Ущільняють суміш в них масивними пакетними вібраторами, що переставляються за допомогою кранів.

З метою зниження витрати цементу в бетон малоармованих фундаментів укладають окремі камені розміром більше за 150мм(так званий “ізюм”). Для цього відбирають міцні камені з шороховатими гранями, які перед укладанням промивають струменем води. Відстань між окремими каменями слід приймати не менше за 20см, вони не повинні торкатися арматури і опалубок. Суміш ущільняють внутрішніми ручними вібраторами.

Підготовки і підлоги. Для влаштування бетонних підготовок під підлоги застосовують бетонну суміш з осіданням конуса 0...2см. Площа, на якій передбачено влаштовувати підготовку, розбивають на карти смуги шириною 3...4м, встановлюючи по їх краях маякові дошки, Смуги-карти бетонують через одну (рис. 8.5., а). Проміжні смуги бетонують після затвердіння бетону в суміжних смугах. Перед бетонуванням проміжних смуг знімають маякові дошки, по цих гранях утворяться робочі шви. Бетонну суміш розвантажують на місці бетонування безпосередньо з автобетоновозу, грубо розрівнюють лопатами, а потім з допомогою віброрейки ущільняють (рис.8.3., б). При цьому віброрейку на одній позиції тримають доти, поки вона не опуститься обома кінцями на маякові дошки,

Через 30...40хв після загладження поверхня бетону обробляють металевим полутером до оголення зерен гравію (щебеню). Така обробка дозволяє отримати якісні бетонні підлоги, що володіють підвищеними показниками до стиранності і міцності. Для того щоб додати бетонній підлозі підвищену щільність і хороші гігієнічні якості, її поверхню залізнять. При цьому в поверхню свіжевкладеного вологого бетону ретельно втирають сухий цемент до появи матового блиску. Цю операцію виконують з допомогою стальних полутерів, кельм або затирочних машин.

Стіни і перегородки.Для стін товщиною більше за 0,5м, і при слабому армуванні застосовують бетонну суміш з осіданням конуса 4...6см . При висоті стін до 3м бетонну суміш розвантажують безпосередньо в опалубку, а більше за 3м подають через воронки по ланковим хоботам. Бетонують стіни горизонтальними шарами товщиною 0,35...0,4м (рис. 8.6., а).

У тонкі і густоармовані стіни (перегородки) укладають бетонну суміш з осіданням конуса 6...10см i при їх товщині до 0,15м бетонування ведуть ярусами висотою до 1,5м. Опалубку таких стін зводять з однієї сторони на всю висоту, а з іншого боку тільки до на висоту ярусу. Арматуру встановлюють на всю висоту. Бетонну суміш подають і ущільняють вібратором.

Рис. 8.6. Бетонування стін:

а—пошарове бетонування; б—бетонування високих і густоармованних стін з нарощуванням опалубки; в—теж, через кишені; 1—опалубка; 2—ланковий хобот; 3—арматура; 4—кишеня.

Колони висотою до 5м зі сторонами перерізу до 0,8м і якщо не мають хомутів, що перехрещуються бетонують відразу на всю висоту. Бетонну суміш обережно завантажують зверху і ущільняють внутрішніми вібраторами (рис. 8.7., а). Якщо колони понад 5м, суміш для бетонування подають через воронки або хоботи (рис. 8.7.,6). Високі та густоармовані колони з хомутами, що перехрещуються бетонують ярусами до 2м з завантаженням бетонної суміші через вікна в опалубці або спеціальні кишені (рис. 8.7., в).

Балки і плити, монолітно пов'язані з колонами і стінами, бетонують через 1...2год після укладання бетону у вертикальні конструкції в зв'язку з необхідністю первинного осідання укладеної в них бетонної суміші. Балки (прогони) і плити ребристих перекриттів бетонують, як правило, одночасно. Балки висотою більше за 80 см дозволяється бетонувати незалежно від бетонування плити з укладанням останнього шару на 3...5см нижче за рівень низу плити. Бетонну суміш укладають шарами 30...40см з ущільненням внутрішніми вібраторами.

Рис.8.7. Бетонування колон:

А—бетонування колон висотою до 5м; б—теж, висотою більше за 5м; в—теж з густою арматурою балок; 1—опалубка; 2—арматура; 3—вірьовка; 4—вібробулава; 5—ланковий хобот; 6—карман; 7—вібратор з гнучким валом; 8—арматура балки; 9—зовнішній вібратор.

Рис.8.8. Бетонування арок і склепінь:

а—бетонування малопрольотних арок; б—теж, великопрольотних; в—теж крутих склепінь; 1—баддя; 2—опалубка внутрішня; 3—дільниці бетонування; 4—розділові смуги; 5—зовнішня опалубка; 5—направляючий щит; 6- послідовність бетонування дільниць.

Арки і склепіння прольотом менше за 20м бетонують одночасно з двох сторін від п'ят до замка (рис. 8.8., а), а прольотом більше за 20м —окремими дільницями, симетрично розташованими відносно середини. Між дільницями залишають розділові смуги шириною 0,8...1,2м. На кожній дільниці суміш укладають безперервно. Першими бетонують дільниці, прилеглі до опор. Потім щоб уникаючи витріщання опалубки у вершині арки (склепіння) бетонують замкову дільницю. Після цього укладають бетонну суміш в рядові дільниці рівномірно з двох сторін конструкції (рис. 8.8., б). Розділові смуги бетонують через 6...8діб після усадки бетону основних дільниць. Для смуг застосовують жорстку бетонну суміш з осіданням конуса 1...3см.

На крутих дільницях арок або склепінь для запобігання сповзанню бетонної суміші при вібруванні бетонування ведуть в двошаровій опалубці, зовнішні щити якої нарощують в процесі бетонування (рис. 8.8., в).

Бетонування конструкцій в ковзаючій опалубці починають, заповнюючи форму бетонною сумішшю на висоту 60...70см двома шарами після 3-3,5год проводять відрив ковзаючих форм і подальший підйом їх за допомогою домкратів. У процесі безперервного підйому форм бетонну суміш укладають в форму шарами по 25...30см. До укладання наступного по висоті шару приступають тільки після закінчення укладання попереднього по всьому периметру опалубки. Бетонну суміш ущільняють вібратором з гнучким валом або вручну шуровками. Перерви при бетонуванні не повинні перевищувати Згод.

Поиск по сайту: