Способи влаштування цегли вибирають залежно від форми швів і положення цегли у ряду, а саме впритиск, вприсик з підрізкоюрозчину, вприсик і впівприсик.
Способом впритиск (рис.9.3., д) з повним заповненням вертикальних і горизонтальних швів кладуть верстові ряди цільних, як правило, під значні навантаження і полегшених конструкцій. Муляр кельмою підбирає з постелі частину розчину і одночасно притискує її до чергової цеглину, що укладена раніше, і в ту саму мить рухом угору витягує кельму зі створеного вертикального поперечного шва. Горизонтальний шов ущільнюється при підведенні цеглини натиском руки під шнур-причалок і легким постукуванням по ній ручкою кельми. Розчин, що виступив на поверхню кладки, підбирається, потім шов при необхідності розшивається.
Кладку з заповненими зовнішніми швами під розшивку здійснюють способом вприсик з підрізкою розчину (рис. 9.3., г). Муляру відповідною гранню чергової цеглини, яку тримає під нахилом до постелі, згрібає з неї (відстань для тичкового ряду—10см, для ложкового — 5...6 см) частину розчину, достатню для створення вертикального шва, і притискує її до цеглини, що укладена раніше, і одночасно присаджує її піл шнур-причалок. Розчин, що витискується на чільну поверхню стіни, підрізається кельмою.
Спосіб вприсик, що застосовується при кладці з пустотами відрізняється від кладки вприсик з підрізкою розчину тільки тим, що постіль під верстові ряди роблять трохи вужчою, а цеглу кладуть без допомоги кельми (рис. 9.3., е).
Цеглу в забутку кладуть способом у півприсик (рис. 9.3., є). При цьому муляр укладає на розчин одночасно по дві цеглини і майже швидко загрібає з відстані 6...8см від цегли, що укладена раніше, незначну кількість розчину, достатню для створення неповного вертикального шва. Потім всаджує укладені цеглини, стежачи за тим, щоб їхні поверхні були на одному рівні з верстовими рядами. Частково незаповнені вертикальні шви заповнюються при розстиланні розчину під черговий ряд кладки.
Для перев'язки швів використовують неповномірну цеглу—четвертинки, половинки, тричетвертинки, які готують під час роботи.
Розшивка швів, обумовлена в проекті, виконується через кожні 3...4 ряди кладки до зчеплення розчину. Починають її з вертикальних швів після протирання поверхні ганчіркою або щіткою від набризків розчину.
Під час зведення конструкцій для оперативної ліквідації браку або відхилень від прийнятої технології чи проекту бригадир і ланковий систематично контролюють прямолінійність і вертикальність поверхонь, кутів кладки, горизонтальність рядів, правильність перев'язки і товщину швів, якість армування.
Вертикальність поверхонь кутів, дверних і віконних прорізів контролюють виском не рідше двох разів на кожний метр висоти кладки. Відхилення від вертикальності поверхонь і кутів не повинно перевищувати 10мм на один поверх і 30мм на всю будівлю. Відхилення рядів кладки від горизонталі допускається не більше 20мм на 10м довжини стіни. Горизонтальність рядів кладки і відповідність їх відміток проектним контролюють нівеліром кілька разів по ходу кладки стін кожного поверху. Крім того, не рідше двох разів на 1м висоти положення рядів кладки перевіряють рівнем чи правилом. Товщину швів контролюють періодично, вимірюючи висоту 5...6 рядів кладки і підраховуючи середнє її значення.