ГРАФІК РОБОТИ РЕПОРТЕРІВ НА ВІВТОРОК, 16 ГРУДНЯ

РАНОК

Перший репортер:

1. Пилова буря — проїхатися вулицями і перевірити, що робиться на дорогах.

Другий репортер:

1. 8:00 — перевірити у роздрібних торговців, чи з’явилися протягом останніх двох днів схвальні відгуки від покупців, і чи з’явилася перспектива працевлаштування на початок наступного року.

ДЕНЬ

Третій репортер:

1. Муніципальна влада виділила кошти на те, щоб перевести більшу кількість поліцейських, що працюють у відділках, на вулиці Далласа.

2. Проанонсувати муніципальні збори Мак-Кінлі.

3. Роботи з поглиблення озера Бейкмен майже завершені.

4. Сіамські близнюки відзначають свято у лікарні.

5. 15:00 — колишнього начальника поліції викликають до суду.

Четвертий репортер:

1. Економічна криза у Кілліні через боротьбу із тероризмом.

2. Цивільний процес Містера США.

П’ятий репортер:

1. Реакція родини на порушення, що відбуваються у ході судової справи Рассела Андерсена[19].

2. Бібліотека Конгресу потребує додаткового фінансування на збирання матеріалів щодо 9 вересня.

Шостий репортер:

1. 10:00 Фестиваль Кванза — щорічне святкування афроамериканського свята Кванза. Розміщення: «Automobile Duilding», Ярмарковий парк. Примітки: виступ п’ятикратної володарки Греммі Аліші Кіз.

ВЕЧІР

Сьомий репортер:

1. 15-річний підліток пролетить разом із легендарним пілотом Чаком Єгером над Кітті-Хоуком з нагоди століття авіації.

2. Можлива історія про реакцію американських пілотів.

Восьмий репортер:

1. Міська рада Гарленда видає постанову.

Заплановані події досить часто виявляються звичайними «мильними бульками», організованими спеціально для публіки — як, наприклад, антипорнографічний рейд кандидата у мери чи, ще краще, біг одягнених чи роздягнених стриптизерок Бродвєм, які у такий спосіб рекламують нове шоу. Репортери можуть мати одне з таких шоу серед інших пунктів свого розкладу. Новинний голод деколи змушує медіа ковтати всілякі дурниці. Якщо подія насправді не становить собою нічого, крім нецікавої реклами спонсорів, репортерові краще «змотати вудки» і, зателефонувавши до відділу новин, вирушити на інше завдання. Якщо ж він отримає вказівку залишитися, тоді не залишається нічого іншого, як пригадати вислів: «поганих завдань не буває, бувають погані репортери». Професійний репортер повинен уміти зробити цікаву історію з будь-якої події.

Звісно, заплановані події не можна ігнорувати. Більшість із них важливі, і всі вони мають одну спільну цінну рису — передбачуваність. Це дуже допомагає в організації роботи репортерів.

Гарячі новини. Репортери завжди готові і прагнуть відійти від свого розкладу заради несподіваної події, яка надає новинам живості. Непередбачувана інформація потрапляє до відділів новин різними каналами. Більша частина таких подій стає в першу чергу відомою поліції, тож інформацію про них можна впіймати по поліцейському радіо. Інколи джерелом стають чутки, інколи такі історії приходять від інформагентств із позначкою ТЕРМІНОВО. Це може бути бюлетень регіональних новин: «як різке зростання цін на нафту вплине на місцеву економіку?»; «чи був хтось із місцевих мешканців на борту того літака?»

Репортер може знайти несподівану деталь, зателефонувавши до звичайного джерела інформації. Також випадково репортер може опинитися на місці події. Найчастіше у відділі новин дізнаються про несподівані події в першу чергу. Тому дуже важливо регулярно перевіряти наявність такої інформації.

Народження історії. Найкращі репортери здатні запропонувати власну історію, власне завдання. У цьому їм частково допомагає обізнаність у попередніх історіях, які вони висвітлювали. «Якщо ви пишете про підготовку міською радою нового законопроекту, то маєте знати, коли цей законопроект виставлятиметься на голосування, — пояснює Мітч Діб, репортер WCBS у Нью-Йорку. — Ви чуєте дату або ж запитуєте про неї у представника міськради і вносите її у свій розклад». Це голосування може не згадуватися у щоденних інформаційних розсилках, але професійні репортери його не пропустять.

Крім того, справжні репортери завжди шукають теми для нових сюжетів. Іноді фокусом може стати зменшення національної історії до регіональних масштабів. Наприклад, Пем Бьорк з телеканалу WTNH із Конектикута помітив статтю в «USA Today», де зазначалося, що університетська радіостанція є однією з небагатьох, де можна почути «нову» музику. Бьорк розшукав цю радіостанцію, яка транслювала таку музику, і WTNH випустила регіональну версію цієї історії.

Іноді ідеї сюжетів можуть розвиватися і в інших напрямах. Може не бути значної новини у тому, що один шкільний округ не може знайти вчителів. Але якщо у результаті розслідування з’ясується, що в іншому окрузі школи також мають аналогічну проблему, важливість історії зростає — вона розширюється.

Здатність знаходити ідеї для сюжетів залежить від відчуття репортером новини (див.: Розділ 5. Підводки) і від його досвіду. Тобто передусім ви маєте знати, як розпізнати сюжет: чим більше ви помітите, тим більша вірогідність того, що ви щось оберете. Репортери можуть збільшити свою спостережливість завдяки читанню. Деякі репортери у пошуку ідей підбирають публікації, які вони зазвичай не читають. Огляд комп’ютерного журналу, наприклад, може викликати у вас таке інтригуюче запитання: як розвиток Інтернет-технологій позначився на роботі регіональних бізнесменів? Журнал про здоров’я може зацікавити таке: чи змінили місцеві ресторани меню після того, як дієтологи розкритикували американський спосіб харчування? Ще один спосіб побачити більше — це подорожі. Іноді досить проїхатися додому іншим шляхом: чому на цьому ігровому майданчику немає жодної дитини? Або ж можна просто зайти в невідомий відділ супермаркету: хто купує всю цю вишукану їжу для тварин?

Дефіциту тем для сюжетів немає. Репортери просто мають бути готовими їх підхоплювати.

Поиск по сайту: