ІНФОРМАЦІЙНІ АГЕНТСТВА

Радіостанція штату Вісконсин WCOW має лише трьох репортерів. Жодного з них ніколи не відряджали ні до Вашингтона, ні до Тель-Авіва. Проте штат WCOW доповнюється більш ніж 3 тисячами працівників Ассошіейтед Пресс (Associated Press — АР), розкиданих по всій планеті. Передплативши розсилку АР, станція може використати роботу журналістів АР, які працюють у Вашингтоні, в Африці, у Європі, на Близькому Сході чи тих, які перебувають у столиці штату Медісон. Інформаційні агентства забезпечують інформацією газети, телеканали та радіостанції, такі як WCOW.

Без сумніву, такі інформаційні служби є одним із наймогутніших інструментів у виробництві новин. Коли прес-конференція президента закінчилася, Хелен Томас, яка протягом 30 років була кореспондентом United Press International (UPI) у Білому домі, могла б сказати: «Дякуємо вам, містере президенте» і кинутися до найближчого телефону, щоб розповісти свою історію. Незабаром вона стала б доступною тисячам клієнтів UPI. Але UPI, так само як і АР, не стали чекати, поки Хелен Томас зателефонує для того, аби повідомити про цю подію. Інші репортери UPI стежили за телетрансляцією прес-конференції та писали сюжет на основі попередніх запитань. Таким чином станції зможуть випустити сюжет про прес-конференцію навіть до її завершення. Новини інформаційних агентств потрапляють безпосередньо до відділів новин через Інтернет, завдяки чому журналісти можуть використати у своїх сюжетах найсвіжіші факти.

Інформаційні агентства працюють оперативно. UPI і досі пишається тим, що на чотири хвилини випередила АР із повідомленням про постріли у президента Джона Кеннеді у Далласі. Ще UPI на чотири дні перегнала АР із повідомленням про завершення Першої світової війни. На жаль, ця інформація стала доступною і політикам з генералами, тож війна не закінчилася за чотири дні.

Крім того, інформаційні агентства всеохопні. Марк Твен якось зазначив: «Існує тільки дві сили, здатні освітити обидві земні півкулі: на небі — це сонце, а на землі — Ассошіейтед Пресс». АР мас репортерів у більш ніж 242 бюро по всьому світу і понад 147 у Сполучених Штатах. Наприклад, коли комуністи захоплювали Південний В’єтнам, АР висвітлювала цю подію за допомогою трьох працівників у Сайгоні, ще двох — поблизу демілітаризованої зони, двох — у Лаосі, двох — у Таїланді, чотирьох — на Філіппінах, трьох — на Гуамі, одного — на острові Уейк і двох — на борту авіаносця в Південно-Китайському морі.

Протягом багатьох років газети, справедливо вважаючи радіо небезпечним конкурентом у новинному бізнесі, намагалися перешкодити використанню станціями Ассошіейтед Пресс, але сьогодні станцій, які співпрацюють з АР, більше, ніж газет. Лише незначна кількість радіо- та телевізійних станцій можуть вижити хоча б без однієї розсилки інформагентств, яка наповнює їхні мережі новинами з регіону, країни та всього світу.

Лише три інформаційних агентства мають представництва по всій Америці і у світі. Одне з них, Рейтер, відоме передусім якістю зарубіжних новин. У великих відділах новин Рейтер можна використовувати в додаток до сервісу інших інформагентств. Більшість станцій головним чином покладаються на Ассошіейтед Пресс, інші й досі користуються послугами United Press International.

АР — старша (заснована у 1848 році), успішніша і більша за своїх конкурентів, але UPI обслуговує радіостанції довше (з 1935 — коли її було названо United Press). АР нині обслуговує близько 5 тисяч станцій, UPI — набагато менше. АР — кооператив, власником якого є її передплатники, a UP1 — приватна компанія, якій за останні роки довелося пережити серйозні фінансові труднощі.

Деякі великі станції досі користуються послугами обох агенцій — АР і UP1. Менші станції можуть дозволити собі тільки одну. Рішення про те, яку саме з них обрати, може залежати від кількості послуг, які пропонує те чи інше агентство, або ж вибір станції може залежати від її власних потреб, які залежать від формату. Скрутні роки, які довелося пережити UPI, послабили її позиції серед конкурентів.

Послуги інформаційних агентств із роками розширилися. У них з’явилися спеціальні пропозиції для задоволення специфічних потреб. Телевізійні та радіоінформаційні служби відчули користь багатьох із цих послуг, багато з яких користуються особливим попитом серед журналістів.

Поиск по сайту: