ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 7 страница

н Піп не може включати в свої нотаріальні акти ніяких умов,

і іти. па меті задоволення його власних інтересів.

і її.іаріусом та його стажистом не може бути особа, яка мала су-

11. І Іогаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодер-і і м 111 міжнародні спілки та асоціації.

§ 5. Юрисконсульт

И >|>псісонсульт (від лат. ^гіз-сопзиіґиз — правознавець) —

іі|іі.... шик правової служби державного органу, комерційної і неко-

• і'ііпіпої організації, що забезпечує правовими послугами їх по-іпІилежно від обсягу, характеру і складнощів правової роботи

|....... її■ рствах, підприємствах створюються юридичні управління

і........ сектор, бюро, група і т. п.) або вводиться посада юрискон-

н її відповідної категорії (юридична служба).

I >. повне призначення юрисконсульта полягає в забезпеченні

ічіми послугами потреб міністерства, іншого центрального

Іірі ту виконавчої влади, державного підприємства, установи, ко-

II і мийної або некомерційної організації. Робота юрисконсульта

щ.і бути спрямована на правильне застосування, неухильне

ІОіримання актів законодавства, інших нормативних документів

ерством, підприємством, а також їх керівниками під час вико-

п ти і покладених на них завдань і функціональних обов'язків.

і її повні посади юридичної служби міністерства (підприємст-

керівник, його заступник, головний юрисконсульт.

II її посаду керівника юридичної служби міністерства (підпри-
| <<• пша), його заступника, головного юрисконсульта признача-

. ч громадяни України: і вищою юридичною освітою; с і ажем роботи за фахом не менше трьох років; і мі ажем необхідних знань і навичок у справі правового забез-і • їм державних або комерційних організацій та наданні інших юпомоги.

Розділ II

/// види професії «юрист»

Керівник юридичної служби міністерства призначається на поса ду за погодженням з міністром юстиції.

На посаду провідного юрисконсульта і відповідних катего рій юрисконсультів, що входять до складу юридичної служби, призначаються громадяни України, які:

— мають вищу юридичну освіту;

— навчаються на останніх курсах вищих юридичних навчальних закладів⁶.

У своїй діяльності юрисконсульт стикається з широким колом питань — цивільне і трудове право, господарський (арбітражний) і цивільний процес, фінансове право, земельне право та ін. На під­приємстві юрисконсульт забезпечує правильне виконання законо­давчих актів, інших нормативних актів і документів, представляє керівництву пропозиції з вирішення правових питань виробничої, економічної і соціальної діяльності підприємства. У міністерствах і органах місцевого самоврядування юрисконсульт використовує, як правило, адміністративне право, бере участь у забезпеченні реалі­зації державної правової політики у відповідній галузі, захищає за­конні інтереси міністерства і органу самоврядування. Крім того, в процесі роботи юрисконсульт повинен спиратися на знання основ економіки, організації праці, виробництва і управління, правил і норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожеж­ного захисту.

Юрист на підприємстві і в будь-якій господарській структурі -це представник закону і держави. Він служить закону, забезпечує виконання державних розпоряджень, правовими засобами захищас інтереси підприємства і членів трудового колективу. За допомогою правових засобів і юридичної служби держава може управляти про­цесом єдності і узгодження державних і корпоративних інтересів, здійснювати захист національних, суспільних і особистих інтересів у всіх сферах діяльності.

⁶ Особи, які навчаються у вищих юридичних закладах або не мають досш;і\ роботи, після прийняття їх на роботу до юридичної служби міністерства (підири ємства) повинні пройти стажування в управлінні юстиції в області, мм. Києві їм Севастополі. Див.: Загальне положення про юридичну службу міністерств іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприєм­ства, установи, організації (затверджено постановою Кабінету Міністрів Укриши від 27.08.1995 р.).

§ 6. Працівник органів реєстрації актів громадянського стану

Мрщпвник органів реєстрації (запису) актів громадянсько-і пну (загс) — посадова особа, що здійснює у встановленому ним порядку реєстрацію актів громадянського стану, тобто ос-

м. .ні її і ч модні В ЖИТТІ ЛЮДИНИ.

Основне призначення працівника органів реєстрації (запису) Ін громадянського стану (загс) — засвідчувати від імені дер­ії факти народження, смерті, одруження, розлучення, встанов-і ним і іатьківства, зміни прізвища, імені, по батькові — тобто актів її пінського стану. Ці акти є юридичними актами, з якими закон ііипикнєння, зміну або припинення відповідних прав і обов'я-

Рсєстрацію актів громадянського стану (відповідно до Закону

і піп «Про органи реєстрації актів громадянського стану») здій-

• ті иоть працівники відділів реєстрації актів громадянського стану

івиого управління юстиції Міністерства юстиції України в АР

I |цім, обласних, Київського і Севастопольського міських, районних
\ містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції; пра-
ііп пики виконавчих органів сільських, селищних, міських (окрім

ІІС'і загального значення) рад; також за кордоном консульські уста­нови і дипломатичні представництва країни.

Працівником відділу реєстрації актів громадянського стану — і притиком і спеціалістом — призначається громадянин України,

НІШ

має вищу юридичну освіту;

рекомендований кваліфікаційною комісією для роботи у від-ігм\ реєстрації актів громадянського стану.

()бмеження працівників (керівників і спеціалістів) органів ре-

II трації актів громадянського стану, що встановлені законом і по­
тренують неухильного дотримання:

І) не реєструвати акти відносно себе, іншого з подружжя, своїх її гей і родичів;

') і іе перебувати в штаті інших підприємств будь-якої форми вла-. ності і об'єднань громадян;

>) не займатися безпосередньо підприємницькою діяльністю, і ікрім викладацької і наукової, у вільний від роботи час.

Н2

Розділ III

'П (піди професії «юрист»

Реєстрацію народження, смерті, одруження, розлучення, встано­влення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові працівник органу загсу робить акуратно в книгах спеціального зразка, які є єдиними доказами засвідчених в них фактів.

При реєстрації актів громадянського стану дотримується встано­влений порядок, відповідно до якого пред'являється паспорт або па­спортний документ заявника, а також документи, які підтверджу­ють факти, що підлягають реєстрації. Особи, котрі не досягли 16 років, пред'являють свідоцтво про народження і довідку з місця проживання.

Інформація, що міститься в акті громадянського стану, є конфі­денційною, має обмежений доступ і не може розголошуватися пра­цівниками органів реєстрації актів громадянського стану.

§ 7. Слідчий

Слідчий (лат. §иаезііог, §иаего) — посадова особа органів про­куратури, внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції, що призначена на посаду в установленому законом порядку і наділена винятковими повноваженнями провадження досудового слідства.

Основне призначення слідчого — проводити досудове слідство, яке є головною формою досудового розслідування. Досудове слід­ство починається з порушення кримінальної справи і передбачає збір і перевірку доказів, необхідних і достатніх для з'ясування об­ставин, що мають принципове значення для вирішення справи У суді.

При проведенні досудового слідства всі рішення про напрямок слідства і проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено отримання мотивова­ної ухвали судді чи визначення суду, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Слідчий може самостійно вирішувати кримінальні справи, при­значати експертизу, проводити допит, огляд, обшук, виїмку, екс­гумацію трупа, накладати арешт на майно і поштово-телеграфну кореспонденцію, відновлювати обстановку і обставини подій, про­водити огляд та інші слідчі дії, залучати особу до участі в справі як обвинуваченого, закривати справу. Слідчі дії є частиною процесуа­льних дій, які полягають у виявленні, фіксації і повторній перевірці доказів у кримінальній справі. Слідчий має право давати органам

|| чі піні доручення і вказівки про проведення розшукових і слідчих

правах, що розслідуються, і вимагати від органів дізнання до-

і її мри проведенні окремих слідчих дій.

< 'лідчий кожного органу має визначену законом підслідність.

идність справ про злочини встановлена Кримінальним проце-

• ) і н.ним кодексом (КПК) України (ст. 112): визначені справи, що

..... с< сні до ведення слідчих прокуратури, слідчих органів Служби

'» піски України, слідчих органів внутрішніх справ, слідчих податкової мі и 11 її і Гак, слідчими прокуратури проводиться досудове слідство \ м< і \ справах про злочини, вчинені службовими особами, які займа-и > 11.1 и-обливо відповідальне становище, а також працівниками пра­воохоронних органів і деяких інших; слідчими органів внутрішніх і прав —- у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми, та ба-

I .ІІІ.ИЧ ІНШИХ.

( іідчі органів прокуратури: старші слідчі з особливо важли-иііч (прав і слідчі з особливо важливих справ Генеральної проку-р.і і \ ри і прокуратури Автономної Республіки Крим; слідчі з особ­ини) важливих справ і старші слідчі прокуратур областей, міст і прирівняних до них прокуратур; старші слідчі і слідчі районних, Міжрайонних і міських прокуратур. Слідчими прокуратури прово-

іп і і.ся досудове слідство в усіх справах про злочини, здійснені слу­жбовими особами, які займають особливо відповідальне станови­ми а також працівниками правоохоронних органів та ін.

( іідчі органів внутрішніх справ: старші слідчі і слідчі міських Вр] :ппв внутрішніх справ, старші слідчі і слідчі районних органів ІНутрішніх справ; старші слідчі і слідчі органів внутрішніх справ п,і транспорті та ін. Таким є штат посадових осіб у всіх відділах і -підмого управління органів МВС (слідча частина; відділ розсліду­вання тяжких злочинів по лінії кримінального розшуку; відділ роз­слідування злочинів, пов'язаних з незаконним оборотом наркотиків; іч їділ розслідування злочинів у сфері економіки; відділ розсліду-ічіпіія злочинів, здійснених неповнолітніми; відділ розслідування

кірожньо-транспортних подій; відділ розслідувань злочинів, здій­снених організованими групами).

Слідчі органів податкової міліції: працівники Слідчого управ-

н і пня податкової міліції Державної податкової адміністрації⁷; слідчих

"'Державна податкова адміністрація — це система інспекційних органів, що ідійснюють контроль за дотриманням законодавства про податки.

Розділ III

відділень податкової міліції в органах державної податкової служби відповідних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі; слідчих відділень (груп) податкової міліції відпо­відних податкових інспекцій в районах, містах, районах міст, міжра­йонних і об'єднаних державних податкових інспекцій. Слідчі податко­вої міліції розслідують головним чином справи, пов'язані з ухиленням від податків.

Слідчі органів безпеки: працівники слідчого підрозділу Центра­льного управління і обласних управлінь СБУ. Слідчі органів Служ­би безпеки розслідують злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, людства і міжнародного правопорядку, спра­ви про контрпропаганду, терористичні акти та ін.

На посаду слідчого призначається громадянин України, який:

— має вищу юридичну освіту;

— пройшов стажування як помічник слідчого;

— знає специфіку роботи правоохоронних органів;

— володіє певними знаннями процесуального законодавства;

— прийняв присягу.

Слідчими військових прокуратур можуть бути призначені гро­мадяни з числа офіцерів, що проходять військову службу або знахо­дяться у запасі і мають вищу юридичну освіту.

Начальник слідчого управління, відділу, відділення органів внут­рішніх справ, служби безпеки, а також його заступники здійснюють відомчий контроль за роботою слідчих керованого відділу. Що сто­сується начальників слідчих відділів і управлінь органів прокурату­ри, то вони користуються всіма правами прокурора відносно здійс­нення нагляду за дотриманням законів слідчими.

Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчого по розкриттю і попередженню злочинів, вживає захо­ди щодо якнайповнішого, всебічного і об'єктивного провадження досудового слідства у кримінальних справах. Його повноваження досить широкі: має право перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, про при­тягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи, про провадження окре­мих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, а також брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити

ишЬі професії «юрист»

і нідство, користуючись при цьому повноваженнями слід-

іі.мі начальника слідчого відділу в кримінальній справі і і мдчому у письмовій формі і є обов'язковими для вико-

( и і < 11111 не може займатися підприємницькою діяльністю.

і Іотрсбує законодавчого закріплення принцип недоторканності

ІІНІІ

її ну< охоронний бізнес, однак він не має права на проведення ніііноіо розслідування. У перспективі можливий розвиток при-

■ .... і н і скгивної служби в Україні.

§ 8. Державний виконавець Державний виконавець — посадова особа органів виконавчої і "її що на професійній основі, на підставах, способом і в ме­ні чііюважень, визначених законодавством, здійснює сукупність

їм. і прямованих на примусове виконання судових рішень, поста-існих іменем України, та рішень інших органів (посадових

.... ') відповідно до переліку, встановленому законом⁸.

Державними виконавцями є: заступник директора Департаме-

кржавної виконавчої служби Міністерства юстиції України —

і гіьник відділу примусового виконання рішень, заступник нача-

и цикл відділу примусового виконання рішень Департаменту дер­ши виконавчої служби Міністерства юстиції України, головний

• ржавний виконавець, старший державний виконавець, державний
виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту

и ржавної виконавчої служби Міністерства юстиції України, нача-п.іпікп підрозділів примусового виконання рішень відділу держав­ці п шіконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства ■і" гиції України в АР Крим, обласних, Київського та Севастополь-

■ її .по міських управлінь юстиції, їх заступники, головні державні
і пі онавці, старші державні виконавці, державні виконавці підроз-
п і їв примусового виконання рішень відділів державної виконавчої

• і\ кип Головного управління юстиції Міністерства юстиції Укра­
їни в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Сева-

■ і "польського міських управлінь юстиції, начальник, заступник

" І Іе ототожнювати з працівником державної кримінально-виконавчої служби країни на якого покладається виконання кримінальних покарань.

Розділ 111

начальника, головний державний виконавець, старший державний
виконавець, державний виконавець районного, міського (міста об­
ласного значення), районного в місті відділу державної виконавчої
служби. V

Основне призначення державного виконавця — своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень судів загальної юрисдикції та інших органів (нотаріату товариських і третейських судів й ін.) відповідно до законів країни. Примусове здійснення ви­конання рішень судів та інших органів (посадових осіб) державними виконавцями проводиться у разі невиконання їх громадянами в доб­ровільному порядку. Рішення судів та інших органів, які виконують­ся державним виконавцем, називається «виконавчий документ»⁹. Його юридична форма — письмовий правозастосовчий акт. Це — рішення, постанови і ухвали судів у цивільних справах; вироки, по­станови і ухвали судів у кримінальних справах в частині майнових стягнень; вироки судів у частині позбавлення права посідати певні посади або займатися певною діяльністю; ухвали судів у частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; мирові угоди, затверджені судом; виконавчі написи нотаріусів; рі­шення, постанови, ухвали господарських судів; рішення третейських судів відповідно до законів України; рішення комісій по трудових спорах; ухвали державного виконавця про виконавчий збір і накла­дання штрафу та ін.

Державний виконавець покликаний діяти в межах таких пра­вових інститутів:

1) звернення стягнення на майно боржника — фізичної особи;

2) звернення стягнення на майно боржника — юридичної особи;

3) звернення стягнення на заробітну платню та інші види дохо­дів боржника;

4) виконання рішень по спорах немайнового характеру;

5) здійснення виконавчих дій відносно іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних організацій та ін.

⁹ У виконавчому документі вказуються: 1) найменування документа, дата ви­дачі і найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, відповідно до якого виданий виконавчий документ; 3) найменування стя-гувача і боржника, їх адреси, дата і місце народження боржника і його місце роботи (для громадян), номери рахунків у кредитних установах (для юридичних осіб); 4) резолютивна частина рішення; 5) дата вступу в силу рішення; 6) термін пред'яв­лення виконавчого документа до виконання.

щ кіі<)ц професії «юрист»________________________ 87

//.; посаду державного виконавця призначається громадянин чіііш, який:

має нищу юридичну освіту;

її.11 ний за своїми особистими і діловими якостями виконува-

..... >і і.ідеш на нього обов'язки.

//</ посаду начальника районного, міського (міста обласного чіііч.іііія), районного в місті відділу державної виконавчої служ-■ 'лс бути призначений громадянин України, який: має вищу юридичною освітою; паж юридичної роботи не менше трьох років. Призначення на посаду і звільнення з неї в системі виконав­чі служби здійснюють уповноважені особи: начальники район-исі.ких (міст обласного значення), районних (у містах) відділів н ржавної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції; на-•і.і іі.ііііки Головного управління юстиції України в АР Крим, облас­них Київському і Севастопольському управліннях юстиції за подан­ням начальників відділів державної виконавчої служби відповідних \ правлінь юстиції; міністр юстиції України. Директор Департаменту іержавної виконавчої служби Міністерства юстиції України при-шачагться на посаду та звільняється з посади міністром юстиції N країни.

Державні виконавці є державними службовцями, мають службові і ІІдоцтва єдиного зразка, формений одяг, який видається їм безко-мі іонно і який вони повинні одягати під час виконання службових обов'язків.

І Іс можуть бути призначеними на посаду державного виконавця 9< чий, щодо яких є обмеження, передбачені Законом України «Про |< ржавну службу»: 1) визнані недієздатними; 2) мають судимість, 100) місну із заняттям посади; 3) у разі прийняття на службу будуть і к шосередньо підпорядковані особам, які є їх близькими родичами чи снояками.

Вимоги державного виконавця при виконанні рішень обов'язкові і ля всіх організацій, посадових осіб і громадян на всій території України. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби роз-і іядаються господарським судом.

88____________________________________________ Розділ 1

§ 9. Оперативний працівник правоохоронних органів

Оперативний працівник правоохоронних органів— поса­дова особа правоохоронних органів, що на професійній основі та п межах повноважень, визначених законодавством, здійснює операти-вно-розшукові дії в цілях захисту життя, здоров'я, прав і свобод людини, власності, забезпечення безпеки суспільства і держави від злочинних посягань.

Основне призначення оперативного працівника — пошук і фік­сація фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб і груп (як правило, негласного характеру), про розвідувально-підри­вну діяльність спеціальних служб і організацій зарубіжних держав з метою припинення злочинів і залучення винних осіб до криміналь­ної відповідальності. Працівники оперативно-розшукової служби України здійснюють діяльність в оперативних (спеціальних) підроз­ділах Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки Ук­раїни, Державного комітету⁷ з питань охорони державного кордону України, Управління державної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань. У системі органів, які здій­снюють боротьбу з організованою злочинністю, в Міністерстві внутрішніх справ і Службі безпеки України створені оперативні (спеціальні) підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, які наділені спеціальними повноваженнями: виявляти, попереджати і присікати організовану злочинність; виявляти і припи­няти корупційні дії, усувати їх наслідки; забезпечувати відшкодуван­ня шкоди фізичним і юридичним особам, державі, заподіяної таки­ми діями; попереджати виникнення організованих злочинних груп; встановлювати, розкривати і попереджати корупційні зв'язки з дер­жавними службовими і посадовими особами; виявляти і припиняти правопорушення, здійснені учасниками організованих злочинних груп; попереджати легалізацію грошей, здобутих злочинним шля­хом; проводити оперативно-розшукові заходи щодо нейтралізації протидії з боку злочинних угруповань; усувати умови і причини існу­вання організованої злочинності і корупції.

Повноваження оперативного працівника: 1) виконання дору­чень слідчого, вказівок прокурора, визначень суду, запитів уповнова­жених державних органів на проведення оперативно-розшукових за­ходів; 2) виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій на підставі договорів і угод про правову взаємодопомогу; 3) своєча-

".//; тіди професії «юрист»___________________________ 89

інформування найвищих органів державної влади про відомі їм
фіни її і дані, які свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави;
11 пік псппя взаємодії з іншими правоохоронними органами з ме-
........ шидкого і повного розкриття злочинів, викривання винних;

її» іпечення (із залученням інших підрозділів) безпеки працівни­
ки* і оі іб, що сприяють оперативно-розшуковій діяльності, їх близь-
ііі .і теля порушення кримінальної справи — свідків, іншихучас-
... щ процесу і їх близьких, а також їх майна.

//1 іьність оперативного працівника і слідчого тісно взаємопов 'я-ипиі Робочі питання взаємодії оперативного працівника із слідчим:

І) і очне дотримання вимог нормативних актів, зокрема про кон-

■ пі рацію;

') їлОезпечення конфіденційності;

І) на стадії порушення кримінальної справи провідна роль нале-і п 11, слідчому через його процесуальні повноваження;

І) комплексне використання сил, засобів і методів, які має як

■ и пий, так і оперативний працівник при чіткому розмежуванні їх
компетенції відповідно до норм процесуального закону.

Заняття посади оперативного працівника (оперуповноваженого і' і німі пального розшуку і інших служб) відбувається на конкурсній, іобровільній, контрактній (договірній) основі і її здійснення зале-

і...... нд специфіки діяльності оперативних підрозділів державної

«би органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової слу-и прикордонних військ, управління державної охорони. Для за­няття посади необхідно:

— громадянство України;

- вища юридична або спеціальна юридична (правоохоронна

п ііьпість) освіта;

— відповідна фізична підготовка і стан здоров'я;

— знання специфіки роботи правоохоронного органу, куди по-< і\ нас на службу. Критерії професійної придатності визначаються ічдповідно до кваліфікаційно-нормативних документів, які затвер-

моться відповідними керівниками цих органів; - відмітка про стажування (при прийнятті на службу може бути Ж іаповлений випробувальний термін);

— прийняття присяги.

І Іа службу у вказані органи не приймаються особи, які раніше

були судимі.

90___________________________________________ /Розділ III

Дізнавач

Дізнавач (від слова «дізнавати, дізнати що-небудь», що означ;к «допитатися, довідатися, розшукати; упевнитися в чому-небудь, дізні тися детально і вірно»; англ. ^иезтог, пщшгіез) — посадова особа що уповноважена на проведення дізнання — початкової стадії досу дового розслідування кримінальних справ та вживання всіх заходів необхідних для попередження і припинення злочинів.

Основне призначення дізнавача — здійснювати необхідні опв ративно-розшукові та інші заходи, передбачені кримінально-процссу альним законом з метою виявлення ознак злочину і осіб, його що скоїли, до моменту передачі кримінальної справи прокурору або слідчому, а також виконувати окремі слідчі дії за дорученням слід чого.

Оперативно-розшукова діяльність дізнавача не є процесуальною, тому при її здійсненні дізнавач України керується Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Проте слідчі дії, викону­вані дізнавачем, зокрема за дорученням слідчого, визначені при­писами Кримінально-процесуального кодексу України. У цьому ж кодексі вказані органи дізнання, в межах повноважень яких здійс­нюється діяльність дізнавача. Це — міліція, податкова міліція, ор­гани безпеки, органи прикордонної служби, митні органи, органи державного пожежного нагляду. З них оперативно-розшукову діяль­ність здійснюють органи внутрішніх справ, служби безпеки, служ­би зовнішньої розвідки, управління державної охорони.

В якості органів дізнання виступають начальники органів управ­ління Військової служби правопорядку Збройних сил України та їх заступники з питань провадження дізнання; командири військових частин, об'єднань; начальники військових установ; командири кора­блів; начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні за­значених установ; капітани морських суден, які перебувають у даль­ньому плаванні.

Дізнавач у своїй діяльності керується національним законодав­ством, внутрішніми переконаннями, письмовими вказівками органу дізнання і прокурора. Він має меншу процесуальну самостійність, чим слідчий, оскільки його процесуальні рішення повинні затвер-

ч шідіі професії «юрист»_________________________ 91_

я органом дізнання, а у ряді випадків одержувати санкцію

І>а І Іавіть якщо дізнавач не згоден з вказівками органу ді-

п тич і прокурора і оспорює їх, він не повинен припиняти їх вико-

іні І (гшавач не має права одночасно займатися процесуальною

процесуальною діяльністю в конкретній кримінальній справі.

ніш ту якщо дізнавач є зацікавленою особою в справі, він зобо-

| ' нині іаявити самовідвід.

омпстенцію дізнавача входить: викликати потерпілих, підо-

'іі ні\. свідків — для проведення процесуальних дій, експертів —

І ' і подання висновків; вимагати від фізичних і юридичних осіб

пін предмети і документи, які можуть сприяти встановлен-

іі і піні в справі; здійснювати ревізії; проводити слідчі дії; об'єд-

11 п чи виділяти в окремі провадження кримінальні справи; по-

■ понати справи речовими доказами.

її іияття посади дізнавача відбувається на конкурсній, добро-• пій. контрактній (договірній) основі і її здійснення залежить

■ псцифіки діяльності органів дізнання. Для заняття посади не-

.чм НІНО

Поиск по сайту: