Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Профілактики наркоманій



Витрати на тривале лікування і профілактику хронічних захво­рювань, передчасні смерті, малорухомий спосіб життя населення стають "податком" для майбутніх поколінь. Шкідливі звички і пов'язаний з цим поганий стан здоров'я зумовлені такими фактора­ми, як недостатня освіченість й обмежений доступ до профілактич­них заходів у дитячому і підлітковому віці. Тому створене нами сус­пільство становить замкнене коло: кошти, вилучені зі сфери профі­лактичної медицини і виховання молоді на надання допомоги людям похилого віку, збільшують проблеми охорони здоров'я майбутніх по­колінь у міру їхнього старіння.

Спосіб життя людей залежить від тих цінностей, пріоритетів, прак­тичних можливостей та труднощів, які є невід'ємним елементом по­всякденного їхнього життя. Особливості способу життя суспільств, соціальних груп та окремих осіб переплітаються один з одним, у ре­зультаті чого формуються стереотипи дій, що повторюються і трансфор­муються із покоління у покоління. Ті чи інші погляди, позиції, навич­ки, вміння та форми поведінки, що впливають на здоров'я, визнана ються цим досвідом і тим соціальним сенсом та значенням, які з нього випливають. При цьому мова йде не тільки про усвідомлене рішення піддавати чи ні своє здоров'я ризику. Це означає також, що здоровий спосіб життя повинен пропагуватися у якості реалістичної і привабли­вої альтернативи, якою люди можуть користуватися у ході свого по­всякденного життя. Одним з провідних принципів філософії досягнен­ня здоров'я для всіх є необхідність "зробити вибір на користь здорово­го способу життя більш простим вибором".

Ще на початку розвитку знань, пов'язаних зі здоров'ям і поведін­кою, вчені ставили питання про необхідність вивчення впливу гігієніч­ного виховання населення на його здоров'я. Постало питання вивчати не тільки знання людини (у даному випадку - кількісний показник), але і його поведінку (якісний показник).

Поведінка є однією з основних детермінант здоров'я, ступінь впли­ву якої значно перевищує вплив багатьох інших детермінант. За визна­ченням М. Lalonde (1974), вона разом з біологією людини, медичною допомогою та навколишнім середовищем відноситься до чотирьох основ­них чинників, що визначають рівень здоров'я. Результати спеціальних досліджень, проведених у 70-х роках у США (MCKeown and Lowe, 1974) з метою кількісної оцінки впливу різних чинників на здоров'я, виявили, що група чинників, названих "біхевіоральними" (поведінко-вими), постійно випереджувала інші.

Тому й виникла потреба змінити пріоритети у профілактиці від профілактики хвороб до профілактики поведінки, яка може призвести до захворювання. "Освіченість полягає не у тому, щоб більше знати, а у тому, щоб інакше себе поводити" (Джон Раскін, 1987).

При такому підході на перший план виходить проблема впливу на поведінку людини. Наочно це можна представити схемою "Алгоритм зміни поведінки" (див. схему 1).

«Алгоритм зміни поведінки»

           
 
Інформація, яка корисна для здоровя
 
Цікава інформація, яка викликає актуальний інтерес
 
Бажання сформувати здоровий спосіб життя

 


1 етап 2 етап 3 теап

 

                       
       
 
   
Нагорода за здоровий спосіб життя - зміцнення здоровя
 
Засвоєння навичок здорового способу життя
 
Дотримання навичок здорового способу життя
 

 

 


3 етап 4 етап 5 етап

 

 

Таким чином, за цією схемою ми можемо простежити складний п'ятиетапний процес перетворення санітарно-освітньої інформації на кінцевий результат - зміцнення здоров'я. На першому етапі, якщо ін­формація корисна, її ще треба зробити цікавою, тобто, так би мовити, "підсилити". Як настанова звучать слова Клойда Стейнмеца, президен­та асоціації з тренінгів та розвитку: "Не достатньо сказати: "Тут багато інформації, беріть її!" - ми повинні зацікавити та мотивувати людей, щоб вони схотіли брати цю інформацію".

Цікава та корисна інформація має перетворитися на таку, що ви­кличе бажання сформувати здоровий спосіб життя, - це другий етап. На третьому етапі бажання повинне перетворитися у знання. На четве­ртому етапі знання втілюються у навички, які на п'ятому етапі призво­дять до зміцнення здоров'я. Тут ми бачимо точки прикладання зусиль санітарної освіти на кожному етапі для стимуляції мотивації до здоро­вого способу життя.

Особливо актуальним, на наш погляд, є вивчення найбільш ефек­тивних технологій формування здорового способу життя саме дітей і підлітків. Це зумовлене тим, що ефективність навчання і виховання молоді завжди вища, ніж переучування і перевиховання дорослої лю­дини, у якої давно склалися ціннісні орієнтації й установки у відно­шенні індивідуального і суспільного здоров'я. А з іншого боку, молодь найбільше лабільна у відношенні формування способу життя - і тому схильна до ризику поширення у своєму середовищі таких соціальних хвороб, викликаних поведінкою, як алкоголізм, паління, наркоманія, СНІД й інші хвороби, які передаються статевим шляхом, психічні роз­лади. Так, близько 50% ВІЛ-інфікованих - це молоді люди у віці від 15 до 25 років, серед ВІЛ-інфікованих 85% - ін'єкційні наркомани. Цікаво відзначити, що у підлітковому віці відбувається реактивний опір обмеженням: неповнолітні студенти утримуються від вживання алкого­лю у 19%, а повнолітні - у 25%. Девід Хенсон і Руф Енгз з'ясували також, що тільки 15% старших проти 24% молодших студентів спожи­вали алкоголь у непомірних дозах. Щодо поширення паління у підліт­ковому середовищі заслуговують на увагу наступні факти: у цілому палять 30-40% учнів, причому відносно регулярно палять 48% молоді (15-22 років). Серед цієї вікової групи 80% хоча 6 один раз у своєму житті палили, тоді як у дорослому віці палять у середньому 35% лю­дей. Це свідчить про те, що у підлітковому віці ще тільки формуються ціннісні установки щодо поведінки, пов'язаної зі здоров'ям, і ще не створений стійкий спосіб життя. Саме у цьому віці створюються перед­умови для становлення сенсу життя, оскільки це "вік відкриття свого "Я", оформлення особистості, з одного боку, і вік оформлення світо­гляду - з іншого"'.

Опитування, проведене серед школярів Києва (1999 р.) показало, що близько 72% підлітків не планують палити роком пізніше, а через 5 років такими, що не палять, себе уявляють 79% опитаних. За нашими даними, 85% курців 17-20 років бажають кинути палити. Це явно свід­чить про те, що підлітковий вік є найбільш уразливим для початку паління і саме у цей період треба спрямувати зусилля дітей на те, щоб вони покинули цю небезпечну поведінкову хворобу.

Отавська хартія (1986), яка була віхою в міжнародному прийнятті зміцнення здоров'я, підкреслює п'ять специфічних цілей для дії по зміцненню здоров'я відповідно до нового громадського здоров'я. Ось вони:

1) розвиток громадської політики здоров'я;

2) розвиток персональних навичок;

3) зміцнення суспільних дій;

4) створення підтримуючого середовища;

5) переорієнтація служби охорони здоров'я.

Зміцнення здоров'я тому є активним процесом по попередженню захворювання, що включає освітні компоненти, у тому числі індивідуа­льні і групові зміни та методи соціального впливу, які разом зі зміною оточуючого середовища, законодавчим та організаційним втручанням, розроблять ряд стратегій для покращання здоров'я. Цей процес показа­ний схематично на схемі 2.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.