Помощничек
Главная | Обратная связь

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Глобальна система охорони інтелектуальної власності

⇐ ПредыдущаяСтр 17 из 46Следующая ⇒


Необхідність створення глобальної системи охорони інтелектуаль­ної власності на сучасному етапі розвитку міжнародних економі­чних відносин зумовлена підвищенням значення інтелектуальної власності у глобальній економіці та інтенсифікацією торговель­них відносин. Розбудова глобальної системи охорони інтелек­туальної власності відбувається в напрямку встановлення єдиних стандартів охорони, або, інакше кажучи, шляхом уніфікації наці­ональних законодавств у сфері інтелектуальної власності.

Правові та організаційні засади міжнародної системи охорони інтелектуальної власності почали формуватися ще у другій поло­вині XIX ст. Нині основи глобальної системи охорони інтелекту­альної власності вже закладено — укладено багатосторонні кон­венції і договори, створено систему міжнародних органів та інституцій, які в процесі своєї діяльності створюють правове по­ле для регулювання відносин інтелектуальної власності на регіо­нальному і міжнародному рівнях.

Становлення глобальної системи охорони відбувалося з ініці­ативи країн центру. Глобальне регулювання у сфері інтелектуа­льної власності відбувається в межах угод, прийнятих ВОІВ, якими закріплені обов'язкові для всіх країн-учасниць стандарти. Основним документом, що визначив сучасні вимоги глобальної системи охорони інтелектуальної власності, є Угода ТРІПС. Істо­рія прийняття Угоди ТРІПС свідчить про роль США як головного ідеолога та ініціатора глобалізації у сфері інтелектуальної влас­ності. Формування стратегії глобальної охорони відбувається та­кож під егідою Європейського Союзу. Його зусилля спрямовані на уніфікацію правового поля у цій сфері. Нав'язування занадто високих стандартів охорони інтелектуальної власності та тиск ак-торів-глобалізаторів на країни периферії призводить до неодно­значних наслідків. Уніфікація режимів охорони інтелектуальної власності без врахування особливостей економічного розвитку країн периферії спричиняє загострення проблеми світової еконо­мічної нерівноваги.

Характерною особливістю глобалізації у сфері інтелектуаль­ної власності є її концентрація в країнах центру, які дозовано на­дають технології користувачам з країн з нижчим рівнем економіч­ного розвитку. Водночас країни периферії не здатні залучати фі­нансові ресурси, еквівалентні тим, що їх вкладають з метою інно­ваційної діяльності країни центру й ТНК. Проблема країн пери­ферії полягає також в обмеженні доступу до новітніх (насамперед інформаційних) технологій внаслідок їх зосередження в провід­них ТНК. Проблема глобалізації у сфері інтелектуальної власнос­ті полягає у створенні монополій, розширенні контролю західних компаній над ринками та високих цінах на високотехнологічні товари. Підвищення рівня охорони інтелектуальної власності в країнах центру внаслідок уніфікації законодавства поглиблює проблему нерівномірності розподілу доходів, що негативно по­значається на інтересах країн периферії.

Оптимальний режим глобальної охорони інтелектуальної власності має бути сформований з урахуванням особливостей моделі національної економіки (зокрема, впливу зарубіжних технологій на рівень винахідництва, розміру економіки, рівня продуктивності та інноваційної діяльності в країні) і залежно від рівня економічного розвитку кожної окремої країни. З огляду на це щодо країн периферії в умовах глобалізації має застосовуватися диференційований режим охорони інтелекту­альної власності.

7. Монополія на інтелектуальну власність та економічна конкуренція.Внутрішній конфлікт глобальної системи охорони інтелектуальної власності загострюється у зв'язку з монополією власників на права інтелектуальної власності, які за своїм приз­наченням є суспільними і мають служити інтересам людства. Встановлення монополії власників на права інтелектуальної влас­ності спричиняє збідніння «банку знань» людства. Розвиток кон­курентних відносин сприяє зростанню темпів інноваційної діяль­ності й досягненню балансу між інтересами власників і суспільс­тва. Досягнення зазначеного балансу можливе за умови здійснен­ня державної політики стимулювання інноваційної активності. Політика обмеження конкуренції, зі свого боку, призводить до виникнення монополістичних структур на ринку, внаслідок чого винахідники утримують високі ціни. За таких обставин відбува­ється уповільнення інноваційного розвитку та обмеження досту­пу до продуктів інноваційної діяльності (найбільший вплив такі процеси справляють на бідний сегмент соціуму). Усвідомлення того, що ринкова конкуренція сприяє розвитку інноваційної дія­льності, сприятиме збагаченню національних технологічних баз в країнах периферії.

В міжнародному контексті важливо, що Угода ТРІПС містить положення, спрямовані на заохочення конкурентних відносин (зокрема, положення про паралельний імпорт, обмеження екс­клюзивних прав, обов'язкові (примусові) ліцензії).

8. Національні та міжнародні правила охорони інтелекту-
альної власності.Відповідно до ст. 1.1 Угоди ТРІПС, спосіб ім-
плементації положень Угоди може бути вільно визначений ме-
жами національного права та практикою його застосування
певною країною. Таким чином, хоча міжнародні правила охорони
інтелектуальної власності призначені служити уніфікації право-
вого поля країн, Угода ТРіПС не встановлює уніфікованих пра-
вил, а залишає місце для втілення національної політики в зако-
нодавстві у сфері інтелектуальної власності. Такі можливості
мають бути використані країнами периферії для впровадження
норм про стимулювання й заохочення конкуренції. З огляду на це
застосування єдиних стандартів охорони в межах Угоди ТРІПС у
країнах периферії має відбуватися з урахуванням наступних про-
позицій:

— встановлення щодо країн периферії спеціальних обмежень при імплементації багатосторонніх угод;

— впровадження контролю за передачею технологій;

— припинення країнами центру практики здійснення неви­правданого тиску на країни периферії;

— перегляд Угоди ТРІПС з метою скасування проблемних ас­пектів та доопрацювання деяких положень (зокрема, країнам пе­риферії необхідно надати можливість вибору стратегії патенту­вання фармацевтичних препаратів; в межах Угоди ТРІПС має бути розроблене положення про передачу технологій та суспіль­не призначення інтелектуальної власності);

— здійснення цінової реформи з одночасним впровадженням практики перевірок та запобігання порушенням прав інтелектуаль­ної власності, що має стати ефективним заходом подолання «пі­ратства» в країнах периферії;

— науково-технологічне співробітництво країн периферії з ЄС є заходом розвитку науково-дослідної діяльності та підвищення конкурентоспроможності національних інноваційно-технологіч­них баз країн периферії.

9. Глобалізація інтелектуальної власності та Україна.Про-
цес глобалізації соціального і економічного середовища не може
обминути Україну, яка з метою забезпечення позиції конкуренто-
спроможного суб'єкта міжнародних науково-технічних відносин
повинна розробити національну стратегію інтеграції до глобаль-
ного економічного простору та підвищити ефективність системи
охорони інтелектуальної власності.

Для того, щоб залучитися до новітніх глобальних процесів, Україна має забезпечити належний рівень міжнародної конку­рентоспроможності, що дозволить їй взяти активну участь у між­народному технологічному обміні. Розвиток конкурентоспромож­ності інноваційно-технологічної сфери України вимагає трансфо­рмації системи державного управління з метою наділення держав­них органів функціями сприяння розвитку інноваційно-техніч­ного потенціалу, вдосконалення інноваційно-технологічного се­редовища з метою його адаптації до змін зовнішнього середови­ща, а також поглиблення міжнародної кооперації шляхом активі­зації участі країни в глобальних або регіональних проектах високотехнологічного розвитку. Для інтеграції України до сис­теми міжнародного науково-технологічного співробітництва прі­оритетами України мають стати наступні завдання:

— концентрація ресурсів на здійсненні фундаментальних і прикладних досліджень за напрямами, в котрих Україна має зна­чний науковий, технологічний і виробничий потенціал, і які мо­жуть сприяти виходу національної продукції на світовий ринок;

— впровадження механізмів підтримки прикладних дослі­джень і розробок, розширення участі малого і середнього бізнесу в науково-технічному та інноваційному розвитку;

— забезпечення фінансування розвитку академічного, осві­тянського і виробничого секторів науки;

— створення ефективної національної системи охорони інте­лектуальної власності шляхом розробки ефективного законодав­ства у сфері інтелектуальної власності; розвиток і впровадження в Україні новітніх інформаційних технологій.

10. Система охорони інтелектуальної власності України.З огляду на інтеграцію до глобальної системи інноваційно-технологічного співробітництва Україна повинна розробити на­ціональну стратегію охорони інтелектуальної власності, здатну позитивно вплинути на розвиток національної інноваційно-технічної сфери. Це можливо за умови розробки та імплементації правових положень, спрямованих на забезпечення охорони як прав власників інтелектуальної власності, так і інтересів суспіль­ства — тобто за умови встановлення оптимального режиму охо­рони.

В процесі гармонізації національного законодавства до світо­вих стандартів Україна створила національну систему охорони інтелектуальної власності, яка, однак, досі не є дієвим механіз­мом. Система охорони інтелектуальної власності в Україні зна­ходиться на завершальній стадії формування, але її ефективність гальмується недостатнім правовим регулюванням відносин інте­лектуальної власності, нерозвиненим ринком інтелектуальної власності, недосконалим розвитком органів регулювання діяль­ності у цій сфері, відсутністю системи знань та інформації, недо­статнім рівнем правової свідомості й культури. В умовах обме­женої платоспроможності та низького рівня правосвідомості населення діють потужні стимули до придбання і споживання продукції, виготовленої з порушенням прав інтелектуальної влас­ності. Високим залишається рівень правопорушень у сфері авто­рського права і суміжних прав, що надає підстави для звинува­чення України в низьких стандартах охорони інтелектуальної власності.

Система охорони інтелектуальної власності в Україні характе­ризується поступовим розвитком в напрямку приведення еконо­мічних і правових механізмів охорони у відповідність до міжна­родних стандартів і розширенням кола об'єктів інтелектуальної власності. Особливість національного правового регулювання України у сфері інтелектуальної власності (на відміну від законо­давства країн центру, в яких стандарти охорони часто є занадто високими) полягає в тому, що національне правове поле характе­ризується недостатнім рівнем охорони прав інтелектуальної влас­ності. Законодавчій базі притаманні недоліки. Розбудова націо­нального законодавства України має відбуватися насамперед в напрямку забезпечення власників інтелектуальної власності на­лежною охороною їх прав.

Проблеми національного режиму охорони інтелектуальної власності повинні бути розв'язані якомога швидше. Це вимагає об'єднання зусиль органів управління та інститутів громадянсь­кого суспільства. Вдосконалення національної системи охорони інтелектуальної власності України вимагає усунення наступних недоліків системи:

— вдосконалення нормативно-правової' бази шляхом прийнят­тя спеціальних законів про охорону комерційних (фірмових) най­менувань, комп'ютерних програм, комерційну концесію (фран­чайзинг); оптимізація процедури одержання патентів на винахо­ди; посилення юридичної відповідальності за порушення прав ін­телектуальної власності;

— створення спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності для підвищення ефективності судової гілки влади в цій сфері; удосконалення судової практики;

— адаптація системи охорони інтелектуальної власності до за­гальносвітових технологічних змін, що вимагає розв'язання проб­лем правового регулювання використання об'єктів інтелектуаль­ної власності в мережі Інтернет, доменних імен тощо, а також


 

 

приведення законодавства України у відповідність до міжнарод­них вимог;

— реформування системи освіти і розробки програм підготов­ки фахівців у сфері охорони інтелектуальної власності, що має призвести до відходу від традиційної недооцінки значення інте­лектуальної власності в економічному, соціальному і суспільно­му житті країни; зростання рівня правової свідомості й культури населення; вдосконалення кваліфікації державних службовців, задіяних в органах, що здійснюють регулювання системи охоро­ни інтелектуальної власності.

Охорона інтелектуальної власності, встановлена на оптималь­ному рівні, є передумовою конкурентоспроможності України та її успішної інтеграції до глобальної економіки. Вирішення націо­нальних проблем охорони сприятиме стимулюванню авторів та винахідників до здійснення інноваційної діяльності, покращенню міжнародного іміджу України, надходженню інвестицій, підви­щенню ефективності національної економіки та в цілому — прис­коренню економічного розвитку нашої країни.


 


література


1. Антонов В. Інтелектуальна власність і комп'ютерне авторське право. — К., 2005. — 519 с.

2. Белорус О. Экономическая система глобализма: Мо­нография. — К., 2003. — 380 с.

3. Білорус О. Глобалізм і тіньова економіка // Економіч­ний часопис-ХХІ. — 2002. — № 5. — С. 24—25.

4. Білорус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах глобалізації // Економіка України. — 2001. — № 11. — С. 4—13.

5. Білорус О. Проблеми трансформації та модернізації транзитивних країн в умовах глобалізму // Економічний ча-сопис-ХХІ. — 2007. — № 7—8. — С. 3—8.

6. Бжезинский Зб. Выбор. Мировое господство или гло­бальное лидерство. — М., 2006. — 288 с.

7. Бутнік-Сіверський О. Інтелектуальний капітал: теоре­тичний аспект // Інтелектуальний капітал. — 2002. — № 1. — С. 16—28.

8. Вачевський М. Соціально-економічний механізм ви­користання науково-технічної творчості: Теорія і практи­ка. — Львів, 2001. — 204 с.

9. Гапоненко А. Управление знаниями. — М., 2001. — 52 с.

10. Глобализация и безопасность развития: Монография / Білорус О., Гончаренко М., Зленко В. — К., 2002. — 789 с.

11. Глобальные трансформации и стратегии развития. Мо­нография / Белорус О., Лукьяненко Д. — К., 2000. — 424 с.

12. Голиков В. Информатизация как фактор постиндуст­риального развития // Економіка і прогнозування. — 2003. — № 1. — С. 9—22.

13. Гура В. Третій світ і глобальні реалії // Політика і час. — 2001. — № 6. — С. 41—47.

14. Дахно И. Англо-русский толковый словарь по интел­лектуальной собственности (Словарь И. Дахно). — К., 1997. — 384 с*.

 

2007 року у Києві опубліковано книгу І. І. Дахна «Энциклопедический англо­русский словарь по интелектуальной собственности». Містить 1148 термінів. Словарь 1997 р. містить 818 термінів. Разом у двох книгах — близько 2 тисяч термінів.

15. Дахно И. Патентно-лицензионная работа. — К., 1996. — 252 с.

16. Дахно И. Патентоведение. — Харьков, 1997. — 313 с.

17. Дахно I. Право інтелектуальної власності / Навч. посібник. — К.,

2002. — 200 с.

18. Дилигенский Г. Глобализация в человеческом измерении // Ми­ровая экономика и международные отношения. — 2002. — № 7. — С. 4—16.

19. Дмитргева С. Деякі аспекти правової охорони зазначення похо­дження товару в Україні // Право України. — 2003. — № 2. — С. 79—81.

20. Дозорцев В. Интеллектуальные права. Понятие. Система. Задачи кодификации. — М., 2003. — 415 с.

21. Долгов С. Единая валюта в странах Европейского союза — евро: проблемы и перспективы // Деньги и кредит. — 1998. — № 7.

22. Дорошенко О. Судова експертиза в інтелектуальній власності: яким шляхом йти? / Право України. — 2002. — № 2. — С. 103—106.

23. Захист прав інтелектуальної власності в контексті вступу до СОТ: Навч. посібник / Пятницький В. — К., 2001. — 80 с.

24. Захист прав інтелектуальної власності. Досвід Сполучених Шта­тів Америки. Зб. док., мат., статей / Упоряд. Святоцький О. — К.,

2003. — 366 с.

25. Зернецька О. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини. — К., 1999. — 351 с.

26. Зернецька О. Нове «диджитальне» диво. Нові глобальні тенден­ції в інформаційно-комунікаційному секторі світової економіки // Полі­тика і час. — 2002. — № 12. — С. 34—40.

27. Зинов В. Управление интеллектуальной собственностью. — М., 2003. — 511 с.

28. Згнов В., Самарян К. Інтелектуальний капітал як базова характе­ристика вартості бізнесу // Інтелектуальна власність. — 2001. — № 5—

6. — С. 23—25.

29. Иноземцев В. «Глобализация» национальных хозяйств и совре­менный экономический кризис // Проблемы теории и практики управ­ления. — 1999. — № 3. — С. 18—23.

30. Иноземцев В. Современное постиндустриальное общество: при­рода, противоречия, перспективы. — М., 2000. — 302 с.

31. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика: У 4 т. / Довгий С., Дроб'язко В., Жаров В. та ін. — К., 1999.

32. Капица Ю. Экспорт-импорт технологий: правовое регулирова­ние. — К.: Национальная академия наук Украины. Центр интеллекту­альной собственности и передачи технологий. — 2000. — 106 с.

33. Кернз В. Вступ до права Європейського Союзу. — К., 2002.

34. Козлова О. Порівняльний аналіз міжнародного та національного законодавства щодо правової охорони комерційних (фірмових) на­йменувань // Інтелектуальна власність. — 2003. — № 4. — С. 17—21.

35. Козырев А. Оценка интеллектуальной собственности. — М.: Экспертное бюро. — 1997. — 289 с.

36. Кокизюк С. Корпорации в XXI веке // Мировые дискуссии. — 2000. — № 29. — С. 7—9.

37. Колятин В. Интеллектуальная собственность (исключительные права). — М., 2000. — 480 с.

38. Лебідь С. Позитивні зрушення у боротьбі з правопорушення­ми // Інтелектуальна власність. — 2002. — № 1. — С. 25—27.

39. Лищишин М. Проблеми захисту в Україні інтелектуальної влас­ності // Підприємництво, господарство і право. — 2003. — № 6. — С. 135—136.

40. Мелюхин И.Информационное общество: истоки, проблемы, тенденции развития. — М., 1999. — 208 с.

41. Мельников М. Піратство як злочин у галузі авторського права та суміжних прав: погляд на проблему // Право України. — 2003. —

№ 4. — С. 72—74.

42. Мочерный С. К вопросу о постиндустриальном обществе // Эко­номика Украины. — 2002. — № 9. — 2002.

43. Наукова та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збі­рник. — К., 2006. — 350 с.

44. Олейко В. Інтелектуальний капітал: методологічні аспекти // Ін­телектуальна власність. — 2003. — № 6. — С. 43—46.

45. Патон Б. Інноваційний шлях розвитку економіки України. В кн.: Україна на порозі XXI століття: уроки реформ і стратегія розвит­ку. Матеріали наукової конференції. — К., 2001. — С. 60.

46. Пахомов Ю., Лук'яненко Д., Губський Б. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. — К., 1997. — 238 с.

47. Пефтиев В., Черновская В. Развивающийся мир: глобализация или регионализация? // Мировая экономика и междунар. отношения. — 2000. — № 7. — С. 39—47.

48. Шдопршора О., Шдопршора О. Право інтелектуальної власнос­ті України: Навч. посібник. — К., 1998. — 336 с.

49. Шдопршора О. Проблеми правового регулювання інтелектуаль­ної власності за законодавством України: Автореф. дис. док. юр. на­ук. — Харків, 1999.

50. Пічкур О. Особливості інноваційної діяльності на сучасному етапі // Інтелектуальна власність. — 2003. — № 122. — С. 34—39.

51. Потєхіна В. Використання міжнародного досвіду для станов­лення національного законодавства України у сфері охорони комп'ю­терних програм в умовах глобалізації // Матеріали виступів міжнарод­ної науково-практичної конференції «Правова охорона комп'ютерних програм. Концепція нового закону щодо охорони прав на комп'ютерні програми». — К., 2004.

52. Потєхіна В. Значення охорони інтелектуальної власності в умо­вах глобалізації. // Підприємництво, господарство і право. — 2005. — № 6. — С. 151—154.

53. Потєхіна В. Економічний аналіз авторського права з метою ви­значення оптимального рівня його охорони // Збірник наукових праць

Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. — 2005. — № 42. — С. 120—130.

54. Потехіна В. Захист прав інтелектуальної власності в умовах глобалізації у зовнішній політиці США // Інтелектуальна власність. — 2004. — № 4.

55. Потехгна В. Охорона авторського права у Сполучених Штатах Америки // Інтелектуальна власність. — 2004. — № 2. — С. 39—45.

56. Потехгна В. Патентна охорона винаходів та її значення для ін­новаційного розвитку // Збірник наукових праць Інституту світової еко­номіки і міжнародних відносин НАН України. — 2005. — № 44. — С. 151—160.

57. Потехгна В. Проблеми охорони інтелектуальної власності в умовах глобалізації в країнах, що розвиваються // Збірник наукових праць Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. — 2004. — № 41. — С. 140—151.

58. Потехгна В. Становлення авторського права у прецедентній правовій системі // Інтелектуальна власність. — 2004. — № 5. —

С. 10—15.

59. Проблеми охорони інтелектуальної власності в Україні: Аналі­тична доповідь Українського Центру економічних і політичних дослі­джень ім. О. Разумкова // Національна безпека і оборона. — 2001. — № 10 (22). — 68 с.

60. Рач В., Чугуевець С. Інтелектуальна власність як базове понят­тя нової економіки // Інтелектуальна власність. — 2003. — № 6. —

С. 39—42.

61. Рокічьолі Е. Чи потрібно захищати свою культуру? // Інтелекту­альна власність. — 2002. — № 2—3. — С. 15—16.

62. Сергеев А. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации. — М., 2004. — 752 с.

63. Святоцький О. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні // Право України. — 1999. — № 4. — С. 16.

64. Скаленко А. Глобальные резервы роста: Информация + интел­лект + инновации. — Ин-т мировой экономики и международных от­ношений НАН Украины. — К., 2002. — 428 с.

65. Соловйов В. Інформаційне суспільство, інтелектуальна власність та економіка, що базується на знаннях // Інтелектуальна власність. — 2003. — № 12. — С. 39—45.

66. Філіпенко А. Економічний розвиток сучасної цивілізації: Навч. посібник. — К., 2000. — 174 с.

67. Чубукова О. Інформаційна економіка // Актуальні проблеми економіки. — 2001. № 11—12. — С. 14—16.

68. Чухно А. Постиндустриальная экономика: Теория, практика и их значение для Украины // Экономика Украины. — 2001. — № 12. —

С. 49—54.

69. Щербак Ю. Україна: Виклик і вибір. Перспектива України в
глобалізованому світі XXI ст. — К., 2004 — 578 с.

70. Abrams, Howard B. The historic foundation of American copyright law: exploding the myth of common law copyright // Wayne Law Review. — 1983. — Vol. 29. — № 3. — P. 1135—1137.

71. Afghan city, free of taliban, returns to rule of the thieves // New York Times. — Jan. 6, 2002.

72. Allison J., Lemley M. Who's patenting what? An empirical exploration of patent prosecution // 53 Vanderbilt Law Review. — 2000.

73. Altbach Ph. The subtle inequalities of copyright. — In: Copyright and development: inequality in the information age. — Boston: Bellagio Publishing Network, 1995. — 109 p.

74. Aoki K. (Intellectual) property and sovereignty: Notes toward a cultural geography of authorship // Stanford Law Review 48. — 1996. — P. 1293—1356.

75. Bello J. Some practical observations about WTO settlement of intellectual property disputes // Virginia Journal of International Law. — 1997. — P. 365.

76. Bhagwati J. In defense of globalization. — Oxford University Press, 2004. — 307 p.

77. Braithwaite J., Drahos P. Global business regulation. — Cambridge: Cambridge University Press, 2000.

78. Castells M. The rise of the network society. — Oxford: Blackwell,

1996.

79. Chavaka H. International copyright and Africa: The unequal exchange / In: P. Altbach (ed.) Copyright and development: Inequality in the information age. — Chestnut Hill, Mass.: Bellagio Publishing Network Research and Information Center, 1995.

80. Clark A. The movement for international copyright in nineteenth century America. — Washington: The Catholic University of America Press, 1960. — P. 30—31.

81. Cohen W., Merrill S. Patents in the knowledge-based economy, 2003. — 352 p.

82. Cohen W., Nelson R., Walsh J. Protecting their intellectual assets: Appropriability conditions and why U. S. manufacturing firms patent (or not) // NBER Working Paper 7522.

83. Cornish W. Intellectual property: Patents, copyright, trade marks, and allied rights. — London: Sweet & Jmaxwell, 1989. — 200 p.

84. De la Dehesa G. Winners and Losers in globalization. — Blackwell

Publishing, 2006. — 235 p.

85. Dreyfuss R. The federal circuit: A case study in specialized courts // New York University Law Review, № 64. — 1989.

86. Easterlin R. The worldwide standard of living since 1800 // Journal of Economic Perspectives. — 2000.

87. Elias S. Patent, copyright & trademark: An intellectual property desk reference. — 6th ed., 2003. — 512 p.

88. Environmental regulation and development: World Bank Working Paper 1448, 1995.

89. Fisher B., Steinhardt R. Section 301 of the Trade Act of 1974 // Law and policy in international business // N 14. — 1982. — 605 p.

90. Foray D. L'economie de la connaissance. Paris: La Decouverte, 2000. — 124 p.

91. Gallini N. The economics of patents: Lessons from recent U.S. patent reform // Journal of Economic Perspectives 16(2). — 2002. —

P. 131—154.

92. Giddens A. The consequences of modernity. — Cambridge: Polity, 1990. — P. 64.

93. Glazier S. Patent strategies for business. — 3d ed. — 2000.

94. Global intellectual property rights: Knowledge, access and development / Edited by Drahos P. and Mayne R. — Palgrave: Oxfam, 2002. — 321 p.

95. Goldstein P. Copyright's highway: The law and lore of copyright from Gutenberg to the celestial jukebox. — New York: Hill and Wang,

1994. — P. 44—46.

96. Gordon W. A property right in self-expression: Equality and
individualism in the natural law of intellectual property // Yale Law

Journal. — 1993.

97. Harvey D. The Condition of postmodernity. — Oxford: Blackwell,

1989.

98. Hausman J., MacKie-Mason J. Price discrimination and patent policy // 19 RAND Journal of Economics 253. — 1988.

99. Held D., Mc Grew T., Perraton J. and Goldblatt D. Global Transformations. — Cambridge: Polity, 1999. — P. 16.

100. Helliwell J. Globalization: myths, facts and consequences. — Benefactors Lecture: C. D. Howe Institution. — October 23, 2000.

101. Heritage Foundation: 2001 Index of Economic Freedom, 2000.

102. International Monetary Fund: Balance of Payments, 2001. — Vol. 55.3.

103. Jaffe A., Lerner J. Innovation and its discontents: How our broken patent systemis endangering innovation and progress, and what to do about it. — Princeton University Press, 2007. — 236 p.

104. Jaffe A. The U.S. patent system in transition: Policy innovation and the innovation process // 29 Research Policy 531. — 2000. —

P. 539—540.

105. Kastriner L. The revival of confidence in the patent system // Journal of the Patent and Trademark Office Society 73. — 1991. — P. 6.

106. Kiely R. Empire in the age of globalization: US hegemony and neoliberal disorder. — London: Pluto Press, 2005.

107. Kingston W. Direct protection of innovation. — Dordrecht: Kluwer

Academic, 1987.

108. Kobak Jr. J. The misuse defense and intellectual property litigation //
Boston University Journal of Science and Technology Law. — 1995. —

P. 1—2.

109. Labich K. The innovators // Fortune. — 6 June, 1988. — P. 27—32.

110. Landes W., Posner R. The economic structure of intellectual
property law. — The Belknap Press of Harvard University Press, 2003. —

442 p.

111. Lazar A. Developing countries and authors' rights in international copyright // Copyright Law Symposium. — New York and London: Columbia University Press, 1971. — P. 14.

112. Lazarus D. Lazarus at Large / The San Francisco Chronicle, Oct. 19,

2001.

113. Liebesny F. Patents as sources of information // F. Liebesny (ed.). — London: Butterworth, 1972. — P. 117—119.

114. Loewenstein J. The author's due: Printing and the prehistory of copyright. — Chicago: The University of Chicago Press, 2002. — 349 p.

115. Machlup F. An economic review of the patent system // Studies of the US Patent System No. 15: US Senate Sub-committee on Patents, Trademarks, and Copyrights. — Washington D.C.: US Government Printing Office, 1958. — P. 80.

116. Maddison A. Monitoring the World Economy, 1820—1992. — Development Centre of the Organisation for Economic Cooperation and Development, 1995. — 255 p.

117. Mazer R. From T-shirts to terrorism // Washington Post. — Sept. 30,

2001.

118. Merges R. Commercial success and patent standards: Economic perspectives on innovation // California Law Review. — Vol. 76. — 1988. — P. 805—76.

119. Mergers R., Nelson R. On the complex economics of patent scope // Columbia Law Review 90. — 1990. — P. 839—916.

120. Mott F. Golden Multitudes. — New York: McMillan Co., 1947.

121. Nims H. Unfair competition and trademarks. — 4th ed., 1947. —

P. 101.

122. OECD: Technology and the economy. The key relationships. — Paris, 1992. — P. 50—51.

123. Omaji P. Infringement by unauthorized importation under australian intellectual property laws // European Intellectual Property Review. — 1997. — Vol. 10. — P. 565—566.

124. Parr R. IP leverage: Facilitating corporate value creation, in from ideas to assets: Investing wisely in intellectual property. — Bruce Berman Ed., 2002. — P. 271, 282.

125. Patterson L. Copyright in historical perspective. — Nashville: Vanderbilt University Press, 1968. — P. 130—142.

126. Reitzel D., Roberts N, Lydn D., Severance J. Contemporary business law, 1990. — 831 p.

127. Robinson J. The economics of imperfect competition. — London: Macmillan, 1933. — P. 188—195.

128. Scherer F., Ross D. Industrial market structure and economic performance. — 3d ed. — Boston, MA: Houghton Mifflin, 1990. —

P. 494—496.

129. Scherer F. The economic effects of compulsory patent licensing. — New York: New York University Graduate School of Business Administration, 1977.

130. Schumpeter J. Business cycles. — New York: McGraw-Hill, 1939.

131. Scotchmer S., Green J. Novelty and disclosure in patent law // 21 RAND Journal of Economics 131. — 1990.

132. Sell S. Private power, public law. The globalization of intellectual property rights. — The George Washington University: Cambridge University Press, 2003.

133. Sherer F. The patent system and innovation in pharmaceuticals. /Paper presented to «Colloque de Toulouse: Brevets pharmaceuticaques, innovations et sante publique». — Toulouse. Jan. 28—30, 1999. — P. 12.

134. Siwek S. Copyright industries in the U.S. economy: The 2000 report, prepared for the International Intellectual Property Alliance by Economists, Inc., 2000.

135. Steiner P. Book review // 44 University of Chicago Law Review. — 1977. — P. 873, 882.

136. Stiglitz J. Globalization and its discontents. — W.W. Norton &

Company, 2003. — 288 p.

137. Sullivan P. Value-driven intellectual capital: How to convert
intangible corporate assets into market value. — John Wiley & Sons, Inc.,

2000. — 276 p.

138. Sutherland J. TRIPS, cultural politics and law reform //

Prometheus. — 1998. — P. 293.

139. Tam P.-W.. More patents, please! Tech companies urge staffers to submit innovative ideas; cash awards, plaques at H-P // Wall Street Journal. — Oct. 3, 2002. — P. B1.

140. Tebbel J. A history of book publishing in the United States. — Vol. 1. — New York: R.R.Bowker, 1972. — P. 138—141.

141. The digital dilemma: Intellectual property in the information age. — Committee on Intellectual Property Rights in the Emerging Information Infrastructure: National Research Council, 2000 — 364 p.

142. Thompson G. Between hierarchies and markets: The logic and limits of network forms of organization. — Oxford: Oxford University Press, 2003. — P. 194—195.

143. US Senate. Senate Finance Committee. Intellectual property rights: Hearings before the Subcommittee on international trade of the Senate Finance committee. 99th Congress. — 1986. — P. 162—164.

144. Walisser B. L'intelligence De L'economie. Paris: Jdile Jacob,

1994. — 282 p.

145. Wallerstein M., Mogee M., Schoen R. Global dimensions of
intellectual property rights in science and technology. — National Research

Counsil, 1993.

146. Webster N. Origin of the copy-right laws // A Collection of Papers
on Political, Literary and Moral Subjects. — New York: Webster & Clark,

1843.

147. Wegner H. Patent law in biotechnology, chemicals and pharmaceuticals. — New York: Stockton Press, 1994. — P. 267.

148. Whipple R. A new era in licensing // Les Nouvelles, 22. — 1987. — P. 109—110.

149. World Bank: The quality of growth, 2000.

150. World Bank's world development Report 2000/2001: Attacking poverty. -OUP: New York, 2001.

151. Yen A. Restoring the natural law: Copyright as Labor and Possession // 51 Ohio State Law Journal 517. — 1990.

 

Електронні джерела

152. Апатова H. Трансформація ринків в інформаційній економі­ці. — http://intellect.org.ua.

153. Глазьев С. Россия: Периферия или полюс мировой экономи­ки. — http://www.imperativ.net.

154. Делягин М. Мировой кризис. Общая теория глобализации. — http://www.imperativ.net.

155. Державний департамент інтелетуальної власності України. Ре­єстрація прав на об'єкти інтелектуальної власності. — http://www.sdip. gov.ua.

156. Заседание МВФ и ВБ в Праге. — http://liga.kiev.ua.

157. Иноземцев В. К истории становления постиндустриальной хо­зяйственной системы (1973-2000). — http://scd.centro.ru.

158. Концепція правової охорони комп'ютерних програм в Україні, розроблена Державним агентством України з авторських і суміжних прав і авторським колективом у складі Жукова В., Капіци Ю., Курикіна Б., Синькова М., Тимофієнка Л. та ін. — http://unicyb.kiev.ua.

159. Новиков M. Экономика интеллектуальной собственности. — http://www.libertarium.ru.

160. Обговорення економіки в контексті взаємозв'язків глобаліза­ція — людина — держава. — www.strategy.org.ua.

161. Перспективи інноваційного розвитку України, аналітична до­повідь Національного інституту стратегічних досліджень. — http://niss. gov.ua.

162. Пиратам привольнее всего в России! / Зеркало недели, 2004, № 32 (507). — http://www.zerkalo-nedeli.com.

163. Посол США: Украинский закон о лазерных дисках содержит лазейки для пиратов. Україна-Ru. Новости. — http://www.ukraine.ru/ news.

164. Украина свернула мощности по производству CD. Україна-Ru. Новости. — http://www.ukraine.ru/news.

165. Copyright Law in the United States (BitLaw). — http://www.bitlaw.com/copyright/.

166. Globalization, Free trade, Foreign Aid. — http://www.newsbatch.com/ globalization.htm.

167. History of Industrial Property Rights. — http://www.jpo.go.jp.

168. Interactive Digital Software Association. The IDSA's Anti-Piracy Program: Combating Piracy Around the World and on the Internet. — http://www.idsa.com/piracy.html>.

169. Motion Picture Association of America. Valenti Warns of Potentially Devastating Economic Impact of Copyright Theft. — http://mpaa.org.

170. Theft of American Intellectual Property: Fighting Crime Abroad and At Home. A Report from Senator J. Biden, Feb. 12, 2002. — http://biden.senate.gov/IPREPORT.pdf.

171. The History of Copyright. — http://www.copyrighthistory.com.

172. The International Intellectual Property Alliance. Copyright Industries in the US Economy — The 2000 Report. — http://www.iipa.c9om/copyright_us_economy.html.

173. The Work of USTR — Intellectual Property. U.S. Department of

State. International Information Programs. — http://usinfo.state.gov.

174. The World Intellectual Property Organization. — http://www.wipo.org.

175. The World Trade Organization. — http://www.wto.org.

176. United States Copyright Office. Library of Congress. — http://www.loc.gov/copyright.

177. U.S. Releases Special 301 Report on Intellectual Property, May 1, 2003. — http://www.usembassy.it. th

178. US Senate Judiciary (1996) Senate Report No. 104-315, 104th Cong. 2nd Sess. 10 July. — http://www.public.asu.edu.

179. 2002 Special 301 Decision. U.S. Trade Representative Robert B.Zoellick, April 30, 2002. — http://www.usembassy-china.org.cn.


 


додатки


Додаток 1

 
⇐ Предыдущая10111213141516171819202122232425Следующая ⇒

 




Поиск по сайту:
©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.