Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг — це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації знаків для товарів і послуг, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях. Реєстр формує Державний департамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України.
(Витяг з п. 1.2 наказу Міністерства освіти і науки України № 10 від 10.01.2002 р. «Про затвердження Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг» // Офіційний вісник України, 2002, № 5).
Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів
Державний реєстр України назв місць походження та географічних зазначень походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів — це сукупність офіційних відомостей щодо кваліфікованих зазначень походження товарів та/або осіб, які мають право на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів, що постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях. Реєстр веде Державний департамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України.
(Витяг з п. 1.2 наказу Міністерства освіти і науки України № 798 від 13.12.2001 р. «Про затвердження Положення про Державний реєстр України назв місць походження товарів і прав на використання зареєстрованих кваліфікованих зазначень походження товарів» // Офіційний вісник України, 2001, № 52).
Державний реєстр України представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)
Державний реєстр України представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених) є офіційним документом, призначеним для реєстрації громадян України, які атестовані як представники у справах інтелектуальної власності (патентні повірені), а також внесення всіх змін стосовно їх реєстрації.
(Витяг з п. 1.2 наказу Міністерства освіти і науки № 95 від 30.08.1994 р. «Про державний реєстр представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)»).
Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем
Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем — це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації топографій інтегральних мікросхем, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях. Реєстр формує Державний департамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України.
(Витяг з п. 1.2 наказу Міністерства освіти і науки України № 292 від 12.04.2001 р. «Про затвердження Положення про Державний реєстр України топографій інтегральних мікросхем» // Офіційний вісник України, 2001, № 18).
Доведення до загального відома
Див. «Публічне сповіщення (доведення до загального відома)».
Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на комп'ютерну програму
Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності на комп'ютерну програму — договір, у якому одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або в повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.
(Витяг з п. 1.1 наказу Міністерства освіти і науки № 903 від 02.12.2004р. «Про затвердження Правил використання комп'ютерних програм у навчальних закладах» // Офіційний вісник України, 2005, № 3).
Договір про створення за замовленням і використання комп'ютерної програми
Договір про створення за замовленням і використання комп'ютерної програми — договір, у якому одна сторона (програміст) зобов'язується створити комп'ютерну програму відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.
(Витяг з п. 1.1 наказу Міністерства освіти і науки № 903 від 02.12.2004р. «Про затвердження Правил використання комп'ютерних програм у навчальних закладах» // Офіційний вісник України, 2005, № 3).
Доменне ім'я
Доменне ім'я — ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті.
(Витяг зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-ХІІ від 15.12.1993 // Відомості Верховної Ради України, 1994, № 7).
Доручення роботодавця
Доручення роботодавця — видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі).
(Витяг зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-ХІІ від 15.12.1993 // Відомості Верховної Ради України, 1994, № 7).