При виникненні перешкоди для руху повітря в повітреносних шляхах розвивається життєнебезгіечний стан — задуха (асфіксія). Задуха може наступити в результаті утопления — заповнення дихальних шляхів водою, в результаті удушення — здавлювання повітреносних шляхів зовні (руками, петлею) і т. д. Незалежно від причини, задуха, що раптово виникла, проявляється різким посинінням обличчя і набуханням вен шиї, розширенням зіниць, короткочасною рефлекторною затримкою дихання, її швидко замінюють судомні дихальні рухи та втрата свідомості. Пізніше відбувається зупинка серця внаслідок загибелі головного мозку і наступає смерть.
Своєчасна та правильно надана допомога, спрямована на усунення головної причини задухи, відновлення серцевої діяльності й дихання, може в більшості випадків запобігти смерті.
При витягуванні потопаючого із води підпливати до нього необхідно тільки ззаду, й, обхвативши його за волосся або під пахви, перевернути обличчям угору так, щоб воно весь час було над водою. Після витягування із води потерпілого швидко й обережно слід звільнити від стягуючого одягу (краватки, комір, поясний ремінь тощо), положити на живіт обличчям униз на зігнуте коліно таким чином, щоб голова була нижче тулуба, пальцем і хусткою звільнити порожнину рота від мулу, піску, водоростів тощо й енергійними рухами, стискуючими грудну клітину, наче вижати воду із дихальних шляхів і шлунку.
Після цього потерпілого кладуть на рівну поверхню і проводять реанімаційні заходи.
За можливістю витягнутого із води зігрівають, розтирають сухим одягом.
При удушенні необхідно якомога швидше звільнити шию від здавлювання, покласти потерпілого в горизонтальне положення на спину і зробити штучне дихання і непрямий масаж серця. У випадках, коли серцева діяльність ще збереглася, а дихання самостійно відновилося, допомога може бути обмежена забезпеченням покою, зігріванням (помірним!) і гарною вентиляцією приміщення, в якому знаходиться потерпілий.
Синдром стиснення — так називається тяжкий стан, що виникає в потерпілого, витягнутого із завалів, у якого великою вагою розтрощені м'які тканини.
У 80 %ч випадків від тривалого стиснення страждають ноги. Після звільнення з-під завалу кров знову починає циркулювати судинами ушкодженої руки або ноги, і продукти розпаду травмованих тканин надходять у загальний кровообіг усього організму й ушкоджують мозок, серце, печінку, нирки та інші органи. Настає самоотруєння, і постраждалий може швидко померти.
Щоб цього не трапилося, перша допомога повинна бути зроблена правильно:
· при виявленні хворого (ще до звільнення з-під завалу):
· дати йому пити стільки, скільки він захоче (спрага буває дуже сильною);
· накласти джгут вище місця стиснення, не туго: тільки щоб здавити вену (по якій буде відтікати від кінцівки кров із продуктами розпаду), а не артерії: по ним повинна, як і раніше, подаватися організму свіжа кров із киснем;
· тільки після того можна звільняти завалену кінцівку;
· після цього накласти транспортну шину, навіть якщо немає підозри на перелом;
· обкласти кінцівки пляшками із льодом;
· забезпечити транспортування хворого в лікувальний заклад.
При обвалах, а також при авто- і залізничних катастрофах може виникнути тривале стиснення грудної клітини, — травматична асфіксія, що супроводжується різким порушенням дихання, а також синюшним кольором шкіри обличчя, шиї і грудей (унаслідок чисельних крововиливів), крововиливами в слизову ока, прискорюванням і ослабленням пульсу, іноді втратою свідомості.
Перша допомога: усунення стиснення, звільнення від стискуючого одягу, очищення роту і глотки від сторонніх предметів (за необхідності), термінове транспортування в лікарню.
Причиною появи гострого болю в животі можуть бути:
• забиті місця живота, які супроводжуються прихованим пошкодженням внутрішніх органів;
• «гострий живіт» — своєрідний сигнал лиха,— комплекс симптомів, які свідчать про гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини (гострий апендицит, проривна виразка шлунку, защемлена грижа, гостра кишкова непрохідність, розрив труби при позаматковій вагітності тощо).
Для всіх цих захворювань характерним є, що за відсутності негайної хірургічної допомоги вони приведуть до смерті.
Найбільш загальними і першими ознаками пошкодження в черевній порожнині є:
• гострі болі в животі (різні за силою, місцем розташування, характером, розповсюдження);
• нудота і блювотиння;
• різні напруження м'язів передньої черевної стінки;
• затримка стулу і газів;
• ознаки гострого недокрів'я (блідість, слабкість, запаморочення, слабкий і частий пульс тощо).
В якості першої допомоги необхідно:
• створити умови максимального спокою;
• на живіт покласти пляшку із льодом або холодною водою;
• негайно транспортувати хворого в хірургічне відділення лікарні.
Категорично забороняється:
• годувати, давати пити хворому (можна тільки змочити губи);
• промивати шлунок;
• ставити очисні клізми;
• вводити знеболювальні засоби до консультації з лікарем;