Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Перша допомога при асфіксії



 

При виникненні перешкоди для руху по­вітря в повітреносних шляхах розвивається життєнебезгіечний стан — задуха (асфіксія). Задуха може наступити в результаті утоплен­ия — заповнення дихальних шляхів водою, в результаті удушення — здавлювання пові­треносних шляхів зовні (руками, петлею) і т. д. Незалежно від причини, задуха, що раптово виникла, проявляється різким посинінням об­личчя і набуханням вен шиї, розширенням зіниць, короткочасною рефлекторною затрим­кою дихання, її швидко замінюють судомні дихальні рухи та втрата свідомості. Пізніше відбувається зупинка серця внаслідок загибелі головного мозку і наступає смерть.

Своєчасна та правильно надана допомога, спрямована на усунення головної причини заду­хи, відновлення серцевої діяльності й дихання, може в більшості випадків запобігти смерті.

При витягуванні потопаючого із води під­пливати до нього необхідно тільки ззаду, й, обхвативши його за волосся або під пахви, перевернути обличчям угору так, щоб воно весь час було над водою. Після витягування із води потерпілого швидко й обережно слід звільнити від стягуючого одягу (краватки, комір, поясний ремінь тощо), положити на живіт обличчям униз на зігнуте коліно таким чином, щоб го­лова була нижче тулуба, пальцем і хусткою звільнити порожнину рота від мулу, піску, водоростів тощо й енергійними рухами, стис­куючими грудну клітину, наче вижати воду із дихальних шляхів і шлунку.

Після цього потерпілого кладуть на рівну поверхню і проводять реанімаційні заходи.

За можливістю витягнутого із води зігрі­вають, розтирають сухим одягом.

При удушенні необхідно якомога швидше звільнити шию від здавлювання, покласти по­терпілого в горизонтальне положення на спину і зробити штучне дихання і непрямий масаж сер­ця. У випадках, коли серцева діяльність ще збе­реглася, а дихання самостійно відновилося, допо­мога може бути обмежена забезпеченням покою, зігріванням (помірним!) і гарною вентиляцією приміщення, в якому знаходиться потерпілий.

Синдром стиснення — так називається тяжкий стан, що виникає в потерпілого, ви­тягнутого із завалів, у якого великою вагою розтрощені м'які тканини.

У 80 %ч випадків від тривалого стиснення страждають ноги. Після звільнення з-під зава­лу кров знову починає циркулювати судинами ушкодженої руки або ноги, і продукти розпаду травмованих тканин надходять у загальний кро­вообіг усього організму й ушкоджують мозок, серце, печінку, нирки та інші органи. Настає самоотруєння, і постраждалий може швид­ко померти.

 

Щоб цього не трапилося, перша допомога повинна бути зроблена правильно:

· при виявленні хворого (ще до звільнення з-під завалу):

· дати йому пити стільки, скільки він захоче (спрага буває дуже сильною);

· накласти джгут вище місця стиснен­ня, не туго: тільки щоб здавити вену (по якій буде відтікати від кінцівки кров із продуктами розпаду), а не арте­рії: по ним повинна, як і раніше, пода­ватися організму свіжа кров із киснем;

· тільки після того можна звільняти зава­лену кінцівку;

· після цього накласти транспортну шину, навіть якщо немає підозри на перелом;

· обкласти кінцівки пляшками із льодом;

· забезпечити транспортування хворого в лі­кувальний заклад.

 

При обвалах, а також при авто- і заліз­ничних катастрофах може виникнути тривале стиснення грудної клітини, — травматична ас­фіксія, що супроводжується різким порушенням дихання, а також синюшним кольором шкіри обличчя, шиї і грудей (унаслідок чисельних крововиливів), крововиливами в слизову ока, прискорюванням і ослабленням пульсу, іноді втратою свідомості.

 

Перша допомога: усунення стиснення, звільнення від стискуючого одягу, очищення роту і глотки від сторонніх предметів (за необ­хідності), термінове транспортування в лікарню.

Причиною появи гострого болю в животі можуть бути:

• забиті місця живота, які супроводжуються прихованим пошкодженням внутрішніх органів;

• «гострий живіт» — своєрідний сигнал лиха,— комплекс симптомів, які свідчать про гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини (гострий апендицит, проривна виразка шлунку, защемлена гри­жа, гостра кишкова непрохідність, розрив труби при позаматковій вагітності тощо).

Для всіх цих захворювань характерним є, що за відсутності негайної хірургічної до­помоги вони приведуть до смерті.

Найбільш загальними і першими ознаками пошкодження в черевній порожнині є:

• гострі болі в животі (різні за силою, місцем розташування, характером, розповсюдження);

• нудота і блювотиння;

• різні напруження м'язів передньої черевної стінки;

• затримка стулу і газів;

• ознаки гострого недокрів'я (блідість, слаб­кість, запаморочення, слабкий і частий пульс тощо).

В якості першої допомоги необхідно:

• створити умови максимального спокою;

• на живіт покласти пляшку із льодом або холодною водою;

• негайно транспортувати хворого в хірур­гічне відділення лікарні.

Категорично забороняється:

• годувати, давати пити хворому (можна тільки змочити губи);

• промивати шлунок;

• ставити очисні клізми;

• вводити знеболювальні засоби до консуль­тації з лікарем;

• гріти живіт.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.