Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Техніка проведення штучної вентиляції легенів



Достатню увагу треба приділити прове­денню штучної вентиляції легенів. При цьому необхідно знати способи штучного дихання.

 

 

Рис. 226. Способи штучного дихання

 

Загальнодоступним способом штучного ди­хання є спосіб із рота в рот або із рота в ніс.

Техніка виконання штучного дихання «із рота в рот»:

• стати на коліна біля голови потерпілого;

• покласти одну руку на його чоло, при цьому великим і вказівним пальцями за­тиснути ніс, друга рука — на підборідді, рот відкритий (можна покласти носову хустинку, шматок бинта);

• зробити глибокий вдих;

• міцно притиснути свій рот до рота потер­пілого і зробити різкий видих (показником ефективності вдихання буде підйом грудної клітини);

• трохи відсторонитися (утримувати голову потерпілого) і дати можливість здійснюва­тися видиху пасивно, за рахунок еластич­них сил грудної клітини. Так повторювати 14-18 разів за хвилину до відновлення природного дихання.

Пам'ятайте! З метою видалення повітря з шлунку — через кожні п'ять вдихів надав­лювати на живіт потерпілого.

Техніка виконання штучного дихання «із рота в ніс»:

• однією рукою відхилити за чоло голову потерпілого назад;

• другою рукою захопити підборіддя так, щоб закрити рот потерпілому, при цьому одночасно змістити щелепу вгору для по­передження западання язика;

• зробити глибокий вдих;

• охопити губами ніс потерпілого і зробити видих.

Пам'ятайте! При видиханні невеликих по­рцій повітря штучне дихання не буде ефективним.

 

У маленьких дітей штучне дихання також проводять з обов'язковим перерозгинанням голови, але рятівник при вдиханні повітря на­криває своїм ротом одночасно ніс і рот дитини.

Забороняється! Починати штучне дихання, якщо дихальні шляхи не звільнені від сторонніх предметів (слизу, крові, харчових мас).

Непрямий масаж серця

Зміст зовнішнього закритого масажу поля­гає в ритмічному стисканні серця між грудиною і хребтом. При цьому кров виштовхується з лі­вого шлуночка в аорту, а з правого — в легені, де насичується киснем. Після того як тиск на грудину припиняється, порожнини серця знов заповнюються кров'ю.

Техніка зовнішнього масажу:

• покласти потерпілого на спину на тверду поверхню (підлога, земля);

• стати на коліна збоку від потерпілого;

• намацати мечоподібний відросток і від­ступити вгору на 2-3 пальці (ця точка відповідає приблизно третьому ґудзику на сорочці або блузці) (див. рис. 2276);

• долоню однієї руки розмістити по середній лінії грудини таким чином, щоб великий палець був у напрямку підборіддя або жи­вота потерпілого, а долоню другої руки покласти поверх першої (пальці не повинні торкатися грудної клітини) (див. рис. 227в);

• випрямленими руками натиснути на гру­дину, прогнути її на 3-5 см (у дітей на 2-3 см) (див. рис. 227г);

• повторити ритмічні натискання з частотою 60-80 разів за хвилину.

 

1. Кожне наступне натискання необхідно по­чинати тільки після того, як грудна клі­тина повернеться у вихідне положення.

2. При переломі ребер продовжувати непря­мий масаж серця.

3. Зупиняти масаж серця більше ніж на 15- 20 с не можна!

 

Коли потерпілі — літні люди, слід пам'я­тати, що кістки в такому віці крихкі, тому рухи повинні бути не дуже енергійними (мож­ливі переломи ребер!). У дітей до 10 років про­водять масаж однією рукою в тому ж місці, а у грудних дітей — кінчиками двох пальців із частотою 100-120 натискань на хвилину.

Якщо реанімацію робить 1 людина, то че­рез кожні 15 натискань на грудину з інтерва­лом в 1 с вона повинна, припинивши масаж, зробити 2 сильні вдихи, по методу «із рота в рот» або «із рота в ніс».

Якщо в реанімації беруть участь двоє, вар­то робити одне роздування легенів після кожних 4-5 натискань на грудину. Під час вдування повітря натискати на грудну клітину не мож­на, це потрібно робити по черзі. Реанімаційні міри здійснювати безперервно до відновлення серцевої діяльності і дихання або до появи явних ознак біологічної смерті.

При проведенні реанімації необхідно:

• терміново відновити вільну прохідність дихальних шляхів;

• провести штучну вентиляцію легенів;

• провести непрямий (зовнішній, закритий) масаж серця.

Контрольні питання

1. Як здійснюється розшук поранених і хворих на полі бою (в осередках ураження)?

2. Як здійснюється огляд та надання першої медичної допомоги?

3. Що таке реанімація?

4. Який порядок проведення реанімації?

5. Назвіть ознаки життя і порядок дій щодо їх визначення.

6. Які ви знаєте явні ознаки смерті?

7. Що таке термінальний стан?

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.