Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття про переломи кісток



Перелом — це раптове порушення ціліс­ності кісток. Найчастіше виникає внаслідок різких рухів, ударів, падіння з висоти, здав­лювання та з інших причин.

 

Переломи бува­ють повними і неповними (тріщини і надломи кісток); закритими (при яких не порушується цілісність шкіряного покриву) і відкритими (при яких є рана, вони найнебезпечніші, тому що створюють умови для проникнення в рану інфекції); зі зміщенням і без зміщення кіст­кових уламків; залежно від кількості пошкожених кісток одиничними та чисельними (під час аварій, катастроф, землетрусів, ядерного ураження), а також вогнепальними (що вини­кають унаслідок дії кулі або уламка снаряда; вони характеризуються розтрощенням кісток

на великі й дрібні уламки, розможченням м'яких тканин тіла в місцях перелому і відриванням частин кінцівки).

 

Ознаки переломів:

· абсолютні (дозволяють безпомилково вста­новити діагноз перелому):

· ненормальна рухливість кістки в місці перелому;

· укорочення або викривлення кінцівки;

· наявність у рані уламків кістки;

· відносні (трапляються не тільки при пере­ломах):

· різкий біль при спробах рухатися;

· припухлість на місці перелому, набряк;

· крововилив у тканини, синці або зо­внішня кровотеча;

· порушення функцій кінцівки.

 

У тяжких випадках переломи супрово­джуються різноманітними ускладненнями.

 

Особливо часто розвивається травматичний шок — тяжкий, загрозливий для життя патологічний процес, що призводить до розладу всіх життєво важливих функцій організму (цен­тральної нервової системи, системи кровообігу, дихання, обміну речовин). У розвитку шоку виділяють дві фази:

• фаза збудження — протягом 10 хв. Хво­рий виявляє неспокій, кричить від болю, просить допомоги, балакучий;

• фаза гальмування — при повній свідомості хворий не благає про допомогу, загальмо­ваний, усі життєві функції пригнічені, температура нижча за норму, тіло холодне, обличчя бліде, пульс слабкий, дихання ледь помітне.

 

Такий стан пізніше переходить у втрату свідомості й закінчується смертю.

 

Перша допомога при переломах

 

Основне правило надання першої допомоги при переломах — здійснення в першу чергу тих заходів, від яких залежить збереження життя потерпілого, а саме:

• зупинка артеріальної кровотечі всіма опи­саними раніше засобами;

• запобігання травматичного шоку, а потім вже — накладання стерильної пов'язки на рану при відкритому переломі;

• проведення іммобілізації ураженої кінців­ки, щоб виключити пошкодження гострими кінцями кістки нервів, судин, шкіри тощо.

 

При переломах у жодному разі не можна:

• виправляти незвичайне положення кін­цівки;

• вправляти уламки кістки при відкритому переломі;

• знімати одяг або взуття, якщо це не ви­кликано необхідністю;

• перев'язати рану або зупиняти кровотечу;

• переносити потерпілого без фіксації (ім­мобілізація) уламків.

 

Засоби іммобілізації

Іммобілізація — це забезпечення нерухо­мості кісток у місці перелому. Якщо при першій допомозі перелом добре іммобілізований, потім він зростається швидше. Крім того, іммобілі­зація зменшує біль, що дає змогу уникнути травматичного шоку.

Нерухомість у місці перелому досягається накладанням спеціальних транспортних шин (шина Крамера із м'якого дроту, дерев'яна шина Дітеріхса для нижньої кінцівки, шини медичні пневматичні (ПІМП), пластмасові шини) або під­ручних засобів із фіксацією двох найближчих суглобів (вище і нижче місця перелому). Така іммобілізація називається транспортною.

Підручними засобами іммобілізації можуть служити смужки фанери, палиці, тонкі дошки, різноманітні побутові предмети, за допомогою яких можна забезпечити нерухомість у місці перелому.

При переломах ключиці на зону надпліч на­кладають два ватно-марлевих кільця і зв'язують їх на спині (див. рис. 233). При переломах плеча необхідно забезпечити нерухомість трьох сугло­бів руки драбинною шиною, підручними засо­бами; підвісити руку на косинці і прибинтувати до тулуба. При переломі кісток передпліччя руку потрібно обережно зігнути в лікті під прямим кутом, повернути долонею до живота і в такому положенні зафіксувати шиною (від основи пальців до верхньої третини плеча) або підручними засобами (див. рис. 231).

 

Якщо потерпілий зламав стегна, доводить­ся фіксувати три суглоби: гомілковостопний, колінний і тазостегновий,— за допомогою двох дощок (див. рис. 232а): довгий відрізок накла­дають на зовнішню поверхню стегна від пахви до стопи, другий — на внутрішню від проме­жини до стопи і фіксують до кінцівки і тулуба широким бинтом, рушником, або поясами.

За повної відсутності підручних засобів можна створити нерухомість положення по ме­тоду «нога до ноги» (див. рис. 2326).

 

При переломі гомілки дві шини або дошки прибинтовуються із зовнішнього та внутріш­нього боку ноги від ступні до середини стегна (див. рис. 234).

Після накладання шин при будь-якому переломі необхідно:

· напоїти хворого гарячим чаєм;

· заспокоїти потерпілого;

· транспортувати його залежно від важкості стану і місця перелому або пішки в супрово­ді рятувальника, або в лежачому положен­ні на носилках (можна й імпровізованих).

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.