Система захисту від зброї масового ураження (ЗМУ), що прийнята в Збройних силах України,— це комплекс заходів узгоджених за часом, місцем виконання, організаційним та інформаційним забезпеченням. Вона ґрунтується на спільних діях усього особрвого складу, командирів і начальників і базується на виявленні факту застосування зброї масового ураження, використанні спеціальних засобів захисту, проведенні заходів із дегазації, дезактивації та дезінфекції, а також наданні допомоги та подальшого лікування потерпілих.
Захист військ, медичних підрозділів і частин від зброї масового ураження
Найбільш важливим ланцюгом у цій системі є індивідуальний захист від ЗМУ кожного військовослужбовця. Надійність цієї системи залежить від умілого використання засобів індивідуального захисту, а також чітких і вмілих дій при різних екстремальних ситуаціях.
Одночасно з цим, захист особового складу забезпечується тактичними рішеннями командирів, спеціально спрямованими на попередження або максимальне зниження втрат, які можуть бути обумовлені вражаючою дією ЗМУ в ході ведення бойових дій.
Заходи щодо захисту, які проводяться в підрозділах самостійно, надалі суттєво доповнюються силами і засобами спеціальних військ і служб: інженерною, хімічною, медичною тощо. Метою їхньої дій є попередження ураження особового складу військ від ЗМУ і надання необхідної медичної допомоги по- страждалим підрозділам.
Усі ці заходи, доповнюючи і підсилюючи один одного, забезпечують високий ступінь захищеності особового складу підрозділів, що призводить до збереження їхньої боєздатності в умовах застосування ЗМУ.
Як було вказано, невід'ємною частиною комплексної системи захисту є медичні заходи.
Виходячи із загальних завдань захисту, на медичну службу покладено всебічне медичне забезпечення військ із метою збереження боєздатності особового складу та повернення його до строю.
Медичний склад повинен мати чіткі уявлення про місце і значення медичних заходів у загальній системі захисту військ, грамотно взаємодіятй з різними службами і спеціалістами при вирішенні завдань бойового забезпечення підрозділів.
Захист від ЗМУ — це комплекс тактичних і спеціальних заходів, які здійснюються з метою максимального послаблення впливу ЗМУ, збереження боєздатності й забезпечення успішного виконання особовим складом бойових завдань.
Заходи щодо захисту військ від ЗМУ передбачають:
1. Завчасне виявлення підготовки противником до застосування ЗМУ.
2. Розосередження військ і періодичну зміну районів їх розташування.
3. Інженерне облаштування зайнятих військами районів, позицій та підготовку шляхів до маневру.
4. Підготовку шляхів до маневру.
5. Використання захисних і маскувальних властивостей місцевості.
6. Попередження військ про безпосередню загрозу та початок застосування противником ЗМУ, а також про свої ядерні, хімічні удари.
7. Оповіщення про безпосередню загрозу і початок застосування противником ЗМУ, а також оповіщення про радіоактивне й хімічне та бактеріологічне зараження.
8. Проведення комплексу протиепідемічних, санітарно-гігієнічних і спеціальних профілактичних заходів.
9. Виявлення наслідків застосування противником ЗМУ.
10. Створення безпечних умов і організацію захисту особового складу при діях у зонах заражень, руйнувань, пожеж і затоплень.
11. Ліквідацію наслідків застосування противником ЗМУ.
Залежно від характеру діяльності військ і обстановки вказані заходи можуть проводитися в повному обсязі або частково.
Заходи щодо захисту військ від ЗМУ здійснюються при взаємодії сил і засобів видів Збройних сил, родів військ і спеціальних військ. Ця взаємодія полягає в узгодженій системі попередження й оповіщення, обміні інформацією про застосування і вплив ЗМУ, про зони уражень, руйнувань, пожеж і затоплень, у наданні допомоги при ліквідації наслідків впливу ЗМУ.
Складовою частиною загального комплексу захисту військ і частиною медичного забезпечення військ є заходи медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ, які проводяться з метою попередження або максимального ослаблення дії ЗМУ на особовий склад, збереження і відновлення його боєздатності.
Проведення заходів щодо захисту від ЗМУ не повинне зупиняти виконання бойових завдань. Загальне керівництво організацією захисту від ЗМУ в з'єднанні (частині) здійснюється командиром і є одним із найважливішим його обов'язків.
Основними завданнями медичної служби щодо захисту військ від ЗМУ є:
• попередження або ослаблення ураження особового складу військ іонізуючим випромінюванням, отруйними речовинами;
• надання медичної допомоги ураженим, евакуація їх із вогнища ураження та лікування з метою швидкого відновлення боєздатності.
Відповідно до змісту, часу і мети проведення всі ці заходи прийнято розподіляти на дві гоупи:
• попереджувальні заходи, які виконуються до можливого застосування ЗМУ;
в заходи, які проводяться після впливу ЗМУ і спрямовані на ліквідацію наслідків її дії на особовий склад.
До заходів, які виконує медична служба до можливого застосування ЗМУ, належать:
• забезпечення особового складу спеціальними медичними препаратами, індивідуальними засобами профілактики, а також навчання його правилам і прийомам
застосування їх для надання першої медичної допомоги;
• участь у психологічній підготовці особового складу до дій в умовах застосування ЗМУ;
• проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження або зниження вражаючої дії ЗМУ;
• виділення сил і засобів медичної служби для участі в ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ, їхня підготовка.
Навчання особового складу військ способам профілактики та надання першої медичної допомоги при ураженнях, пораненнях здійснюється з метою вивчення правил використання спеціальних медичних засобів профілактики і надання першої медичної допомоги, прищеплення навичок надання само- і взаємодопомоги, а також поведінки на зараженій місцевості та виконання правил особистої гігієни. За своїм значенням це навчання займає одне із провідних місць у загальній системі бойової підготовки військ.
Медична служба бере також участь у морально-психологічній підготовці до дій в екстремальних умовах. Правильна організація цих заходів значно зменшить кількість реактивних станів серед особового складу в ході бойових дій.
Після застосування ЗМУ виконуються заходи, головна мета яких складається з того, щоб ліквідувати наслідки впливу уражаючих факторів на особовий склад військ. До них належать:
• участь в оцінці наслідків застосування ЗМУ;
• участь у проведенні лікувально-евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у вогнищах ураження;
• медичний контроль за військовослужбовцями, які підлягли впливу ЗМУ, але зберегли боєздатність.
Вияв наслідків впливу ЗМУ базується на підрахунку втрат особового складу, техніки, масштабів і характеру забруднення, руйнувань, пожеж і затоплень. Здійснюється на підставі даних радіаційної, хімічної та бактеріологічної розвідки, а також за рахунок узагальнених даних, отриманих із військ.
На медичну службу покладається виконання таких заходів:
• участь у рятівних роботах в осередках масового ураження;
• проведення лікувально-евакуаційних заходів;
• проведення специфічної індикації бактеріологічних засобів, екстреної профілактики й участь в ізоляційно-обмежувальних заходів у вогнищах бактеріального забруднення;
• медичний контроль за якістю санітарної обробки особового складу.
На організацію лікувально-евакуаційних заходів буде впливати характер санітарних втрат, які виникнуть, як правило, одночасно та на відносно невеликій території.
У проведенні рятівних робіт, лікувально- евакуаційних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів використовують медичні підрозділи постраждалих частин; у необхідних випадках залучаються медичні підрозділи інших частин, а також засоби та сили, надані старшим начальником медичної служби.
Головною задачею медичного складу є організація надання ураженим першої медичної допомоги та участь у виносі (вивозі) за межі осередка для наступної евакуації на розгорнуті медичні пункти.
Після завершення лікувально-евакуаційних заходів в осередках масового ураження медична служба згідно з даними радіометричного, хімічного і бактеріологічного контролю організує виявлення й облік військовослужбовців, які попали під дію ЗМУ, але зберегли боєздатність. Начальник медичної служби бере участь в оцінці їхньої боєздатності, організує за ними спостереження, проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів, раннє виявлення тих, хто потребує госпіталізації, подає пропозиції щодо порядку подальшого використання обмежено боєздатних військовослужбовців.