Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Заходи, які здійснюються медичною службою в період підготовки до бою



Мета та завдання військово- медичної підготовки

 

Під час проходження військової служби у Збройних силах та інших військових фор­муваннях України, а також у повсякденній життєдіяльності, існує загроза виникнення травматичних пошкоджень, нещасних випадків у будь-якій ситуації та різноманітних захво­рювань. Тому майбутнім захисникам Вітчизни, важливо навчитися здійснювати основні при­йоми надання першої допомоги — простим доцільним заходам для рятування життя люди­ни, які попереджають ускладнення, додаткове травмування, усунення болю тощо.

 

На роботу медичної служби в бою значно впливатиме величина, структура і характер санітарних втрат. У наступальному бою розміри санітарних втрат зазнають значних коливань і залежать від характеру і ступеня напруженості бойових дій, завдань, які вирішує полк, його місця в бойовому порядку дивізії, масштабів за­стосування противником зброї масового уражен­ня, ступеня інженерного обладнання місцевості, наявності в особового складу індивідуальних засобів захисту та вміння користуватися ними.

 

Із матеріалів різних операцій періоду Вели­кої Вітчизняної війни, середньодобові втрати від вогнепальної зброї становили 8-12% особового складу. В окремих боях ці коливання були ще більш різноманітними — від 1% до 25% за добу бою.

 

Сучасний наступальний бій характеризу­ється більшою рішучістю, стрімким розвитком бойових дій, а отже, більш мінливою обстанов­кою. У сучасному бою війська можуть насту­пати швидшими темпами і на більшу глибину, ніж у період Другої світової війни. Наявність на озброєнні сучасних армій засобів масового ураження може призвести до одномоментного виникнення у військах масових втрат.

У сучасному наступальному бою при за­стосуванні тільки звичайних видів зброї сані­тарні втрати за добу можуть складати 10-15% кількості особового складу.

За умови застосування зброї масового ура­ження санітарні втрати полку від звичайних видів зброї можуть складати 5-7 %, від ядер­ної зброї — 17-25%, від хімічної зброї і ток­синів — 3-8%, хворими — 0,1%. У цілому за добу бою при наступі санітарні втрати можуть складати 25-40% кількості особового складу.

 

Порівняльні дані щодо характеру вогне­пальних уражень за досвідом Другої світо­вої війни 1941-1945 pp., війни в Афганістані 1979-1989 pp. і локальних війн другої половини XX ст. подано в табл. 35.

Таблиця 35

Локалізація поранень Друга світова війна 1941- 1945 pp. Війна в Афга­ністані 1979- 1989 pp. Локаль­ні війни другої половини XX ст.
Голова 14,8 22,6 14,5
Груди 11,9 9,6 9,9
Живіт і таз 9,2 10,4 9,2
Верхні кінцівки 26,5 20,6 28,6
Нижні кінцівки 37,6 37,9 37,9

 

Суттєво зростуть, порівняно з минулими війнами, втрати від звичайних видів зброї. При цьому збільшиться питома вага важких і вкрай важких поранень, опіків.

Із досвіду Другої світової війни із загально­го числа санітарних втрат легкопоранені склада­ли менше половини, поранені середньої важко­сті — стільки ж і важкопоранені — не менше 15%. Частота виникнення травматичного шоку дорівнювала 10-12% від загального числа по­ранених.

 

Наведені показники є усередненими, і за­лежно від виду бою, характеру засобів ура­ження, які застосовувалися, вони зазнавали значних коливань. Безперечно, в умовах сучас­ного бою: у зв'язку зі змінами, які відбулися в засобах ураження, в тому числі і звичайних, число осіб, які потребують медичної допомоги за життєвими показниками, у протишокових заходах, а також у виносі та вивозі з поля бою, значно зросте. У зв'язку з важкістю і склад­ністю поранень збільшується і час для надання медичної допомоги одному пораненому.

 

Заходи, які здійснюються медичною службою в період підготовки до бою

 

Успішне забезпечення наступу багато в чому залежить від якості, своєчасності та по­вноти заходів, які вживає медична служба в підготовчий період. Водночас перелік цих заходів і повнота їхнього виконання визнача­ються тривалістю цього періоду, обстановкою та характером майбутніх бойових дій. Од­нак у всіх випадках повинні бути визначені та проведені основні заходи, до числа яких слід віднести:

• евакуацію поранених і хворих із підрозді­лів медичної служби та зосередження цих підрозділів у назначених районах у готов­ності до роботи;

• доукомплектування особовим складом і транспортом підрозділів медичної служби;

• отримання засобів підсилення від вищо­го начальника медичної служби та їхнє розподілення відповідно до прийнятого рішення, а також створення необхідного резерву;

• поповнення витраченого медичного майна, створення необхідних запасів і приведення в готовність санітарної техніки;

• забезпечення особового складу військ ін­дивідуальними засобами надання першої медичної допомоги;

• навчання особового складу полку прийо­мам надання само- і взаємодопомоги при пораненнях і захворюваннях;

• збір відомостей, які характеризують сані­тарно-епідемічний стан району майбутніх бойових дій і військ противника;

• проведення особовому складу планових і позапланових (за епідемічними показан­нями) щеплень;

• посилення контролю за якістю харчування та водозабезпечення особового складу;

• медичний контроль за проведенням гігіє­нічного миття особового складу зі зміною білизни і за необхідності за дезінфекцією та дезінсекцією обмундирування:

• підготовку особового складу медичної служ­би до дій в умовах майбутнього бою.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.