Ареалом того чи іншого виду в природі називають територію, в межах якої цей вид зустрічається на земній поверхні. Можна говорити про ареал не тільки виду, а також роду, родини та інших таксономічних одиниць. Іноді говорять про ареал окремих рослинних угруповань. Розрізняють абсолютні ареали (явище поширене на всій території ареалу), відносні ареали (явище спостерігається періодично в межах ареалу).
Ареал виду – простір в якому особини виду здатні повністю завершити свій життєвий цикл.
Сукупність особин виду, які утворюють популяцію, займає певну частину земної поверхні – ареал.
Аналізуючи зміни ареалів, які відбуваються в процесі урбанізації, можна зробити такі висновки.
1. Найбільше піддаються негативному впливу урбанізації ареали ендемічних видів. Чим менша проща ареалу виду-ендеміка і чим специфічніші вимоги до місць існування, тим більша ймовірність скорочення видового ареалу під впливом урбанізації.
2. Скорочення ареалів чи зменшення чисельності в середині ареалу в процесі урбанізації спостерігається і у більшості видів. Це відбувається в результаті порушення чи знищення місць існування самих видів чи видів, якими вони живляться, а також в результаті прямого знищення.
3. Ареали дуже поширених видів і видів-космополітів менше піддаються впливу і навіть можуть під впливом урбанізації розширюватись.
4. Урбанізація зумовлює формування нових умов існування, сприяє проникненню в міста видів із спеціалізованими вимогами до місць існування. В такому випадку урбанізація є фактором формування і розширення ареалів.
5. Міста відіграють значну роль в інтерконтинентальному і трансконтинентальному розширенні і формуванні сучасних ареалів видів, які займають нові ареали лише завдяки свідомій чи несвідомій діяльності людини.
Флора – це історично сформована сукупність видів рослин на певній території, що пов’язана з сучасними природними умовами цієї території та її геологічним минулим.
Флора є джерелом продуктів харчування людини й живлення тварин, сировина для промисловості, медицини, сільського господарства.
Рослинність – сукупність всіх рослинних угрупувань на певній території чи на Землі вцілому.
Класифікація рослинності грунтується на екологічних, флористичних, генетичних, фітоценологічних принципах.
Типи рослинності: Деревний, трав’янистий, пустельний, планктонний.
На території України розрізняють 8 типів рослинності: ліси, чагарники, пустиища, степи, напівчагарники, луки, болота і солончаки. Всі рослини поділяються за будовою і життєдіяльністю на дві великі збірні групи:
- нижчі рослини, або сланюваті (близько 150000 видів)
- вищі, або листостеблові рослини.
В нижчих рослин тіло не розчленоване на вегетативні органи і має вигляд слані (талому). Їм властива різна форма, будова і життєві функції.
Рослинам властиві різні форми розмноження: вегетативне, нестатеве і статеве.
За способом живлення розрізняють: автотрофи, гетеротрофи, міксотрофи.
У вищих рослин з’явилася ціла система внутрішніх тканин різного призначення, з зовнішньої диференціацією тіла рослин на окремі органи.
43. Поняття про тканини і їх класифікація.
Тіло багатоклітинної рослини складається із сукупності клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій. Такі спеціалізовані групи клітин у рослині утворюють тканини. Тканина — це сукупність клітин, що мають спільне походження, однакову форму і виконують одну й ту саму функцію (або тканина — це стійкий, тобто закономірно повторюваний, комплекс клітин, які подібні за походженням, будовою і пристосовані до виконання однієї або кількох функцій). Між клітинами в деяких тканинах знаходиться міжклітинна речовина, яка не має клітинної будови.
Залежно від виконуваної функції виділяють такі типи тканин: твірна, основна, провідна, покривна, механічна. Багато з них можна поділити на дрібніші групи. Покривна, провідна, механічні і основні тканини (постійні тканини) рослини виникають з твірної тканини, клітини якої безперервно діляться і дають початок постійним тканинам.