Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Виявлені на Кіровоградщині види, занесені до Червоної книги України, та місцево-рідкісні види



 

Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) – найкрупніший із сорокопудів фауни України, важить від 68-75 г. Розповсюджений в Європі та Азії від лісотундри на півночі до Північної Африки та в Індії – на південь, а також у Північній Америці. Населяє степові, лісостепові та пустельні місцевості. В північних частинах ареалу перелітний, на півдні – осілий або кочовий. Виходячи з кліматичних особливостей Кіровоградщини, у нас його слід вважати кочовим птахом. Живе на відкритих місцевостях з окремими високими кущами або деревами; зокрема, виявлений як такий, що гніздує на околицях м. Кіровограда як мінімум в двох місцях. Улюбленим місцем перебування є полезахисні лісосмуги на узбіччі ґрунтових доріг, де птахи тримаються парами, дозволяючи проводити спостереження з відстані 50 – 60 м. Як і всі інші сорокопуди, веде напівхижацький спосіб життя, живиться крупними комахами (зокрема прямокрилими), а також дрібними амфібіями, рептиліями. мишовидними гризунами і дрібними птахами. На більшій частині ареалу гніздує з квітня по серпень. Гніздо влаштовує на деревах і кущах, на висоті 2 – 5 м. В кладці звичайно буває 5 – 7 яєць зеленувато-сірого забарвлення з бурими крапочками.

Самиця насиджує 15 діб, самець підгодовує самицю, а потім разом з нею вигодовує пташенят 19 – 20 діб. Осіння міграція розпочинається в жовтні.

Особливістю живлення птаха є те, що пійману здобич він настромлює на колючки дерев чи кущів, щоб легше було її розривати. Вважається, що він приносить значну користь, винищуючи гризунів та комах. Це покриває незначну шкоду від знищення невеликої кількості пташок, ящірок та землерийок.

Дані про гніздування цього виду на Кіровоградщині в Червоній книзі України (2002 р.) відсутні. Вважається, що чисельність знижується через порушення місць гніздування. Рекомендації щодо охорони не розроблені. Вид віднесено до ІV категорії (малодосліджений). Спостерігала в природі особисто 21.04.07 та 5.05.07 р. в околицях м. Кіровограда.

Лебідь-шипун (Cygnus olor) не занесений до Червоної книги України, але для Кіровоградщини його слід вважати місцево рідкісним видом. Це пов’язано з кількома факторами. По-перше, на Кіровоградщині відносно небагато озер та заплавних водойм, де цього птаха не турбують в період гніздування. По отриманій із розмов з жителями місцевості інформації можна вважати, що цей птах спорадично гніздує в багатьох місцях, але ніде – більше 2-х років підряд в одному місці. Ймовірно, що причиною цього є фактор турбування. Другою причиною можна вважати низьку екологічну культуру певної, хоча і незначної частини мисливців. Хоча офіційно випадків браконьєрства, пов’язаних із незаконним полюванням на лебедів, з 2000 року на Кіровоградщині зафіксовано не було, старожили Кіровоградського, Знам’янського, Олександрівського районів пов’язують зменшення випадків стабільного гніздування саме з браконьєрством, особливо в період осінніх та весняних перельотів, коли через територію Кіровоградської області лежить шлях птахів, що гніздують в Поліссі та на території Білорусії і країн Прибалтики.

Лебідь-шипун є другим за розміром (після дрохви) птахом України. Його вага коливається від 8 до 13 кг.

Зараз він розповсюджений на ізольованих ділянках в середній та південній смузі Європи та Азії від Південної Швеції, Данії та Польщі на заході до Монголії, Примор’я та Китаю на сході. Населяє зарослі рослинністю лимани, озера і навіть болота. Пара від пари гніздує на великих відстанях, ніколи не оселяються групами на одній водоймі. Але він відрізняється доброзичливістю до інших видів водних птахів і легко приручається, тому більше ста років використовується з декоративною метою в садово-паркових господарствах багатьох країн. Традиції штучного розведення цього птаха йдуть із Західної Європи, і зараз кількість домашніх та напівдомашніх лебедів цього виду в Світі більша, ніж чисельність диких популяцій, з якими відбувається самовільний генетичний обмін. На Україні особлива заслуга в збереженні та відновленні цього птаха належить розпліднику водоплавних птахів в біосферному заповіднику "Асканія-Нова".

Статевозрілими лебеді стають на 4-му році життя. Гніздують парами, хоча гніздо будує переважно самиця, будівельним матеріалом є водна рослинність. Діаметр гнізда 1,5 – 3 м. В кладці від 3 до 7, частіше 4 – 6 яєць. Насиджують 35 – 40 діб. Пташенята найчастіше з’являються в червні. Дорослі птахи мають дві линьки – літню (повну) і осінньо-зимову (часткову). Під час літньої линьки на два тижні втрачають здатність літати.

Лебеді живляться як рослинною, так і тваринною їжею. В раціоні пташенят переважає тваринний компонент. Під час зимівлі можуть обходитись лише рослинними кормами, наприклад, зерновим комбікормом.

Живитися полюбляють на мілководді, оскільки їжу дістають з дна водойми, але пірнати не вміють.

Мої зустрічі з ними відбулися на весняному прольоті: 12 березня 2007 р. один лебідь (ймовірно, молодий) днював на р. Інгул біля пляжу на Ковалівці (нижче вул. Київської), підпускаючи до себе людей на 15 – 20 метрів. 16 березня на запруді, що знаходиться на кільцевій дорозі вище сел. Черняхівка, днювала пара лебедів, які підпускали спостерігачів на 40-50 метрів.

У зв’язку з тим, що Кіровоградщина лежить на шляху перельотів цих чудових птахів, саме в цей час (березень та листопад) слід приділити особливу увагу їх захисту від браконьєрства, а також порятунку і виходжуванню у разі нещасних випадків на прольоті.

Лунь польовий (Circus cyaneus) є настільки типовим представником вітчизняної (в тому числі місцевої) орнітофауни, що без нього просто неможливо уявити собі простір ковилових степів колишнього Дикого поля (що майже повністю включає нинішню Кіровоградську область). Колись дуже чисельний, він через непомірний відстріл в минулому столітті мало не зник зовсім з фауни України, і тепер занесений до Червоної книги України в І категорію (вид, що може зникнути). Тривалий час йому доводилося "відповідати" перед людьми на шкоду, що чинять птахівництву в сільській місцевості інші, більш розповсюджені, але і більш потайні види хижих птахів (великий та малий яструби, кібець і навіть його близький родич, болотяний лунь). Об’єктом переслідувань він став завдяки тому, що полює не із засідки і не ховається із здобиччю в лісі, а патрулює на невеликій висоті поля (за що і отримав назву) та ще і не дуже боїться людину, попри переслідування. На жаль, люди його погано знають – при зустрічі називають "кібцем" або "шулікою".

Ареал польового луня не обмежується Україною, він розповсюджений в Європі та Азії від південної межі тундрової зони до середньоземноморських країн, Середньої Азії, Монголії та Північного Китаю, а також у Північній Америці – від Канади до півдня США. В південній частині ареалу (в тому числі в Центральній Україні) це кочовий вид, в північній зоні – перелітний.

Загальна довжина птаха (з хвостовими перами) – 45 – 56 см, розмах крил 100 – 125 см, довжина крила 33 – 40 см, вага 300 – 600 гр. Самиці набагато крупніші за самців. Забарвлення дорослих самців та самиць дуже відрізняється. У дорослих самців спина блідо-сизого забарвлення "сива" (звідки пішов вираз "сивий, як лунь"), надхвістя біле, передні першочергові махові пера з чорною верхівкою, решта оперення – сіро-сизе з рудими пістринами, черево біле. Лапи та восківка жовті, дзьоб і кігті чорні. У самиць сивини немає, основне забарвлення буре з рудими плямами, махові та стернові пера поперечно-посмуговані, черево охристе з поперечними смугами.

Молоді птахи забарвленням нагадують самиць.

Польовий лунь населяє відкриті ландшафти – поля, луки в річкових долинах, степи тощо. Гніздо влаштовує на землі, з цим очевидно, може бути пов’язана значна загибель потомства при гніздуванні на полях і поблизу населених пунктів. Гніздовим матеріалом служать гілочки і трава. Яйцекладка звичайно буває в травні, яєць 4 – 5, зрідка 6. Насиджування триває близько місяця. Насиджує самиця, якій самець приносить корм. Перші дні життя пташенят він полює і для них, а самиця їх годує на гнізді. Коли пташенята підростають, батьки полюють вдвох (самиця ловить крупнішу здобич). У віці близько 35 діб пташенята залишають гніздо.

Основною здобиччю луня є мишовидні гризуни (польові миші, полівки), дрібні польові птахи (вівсянки, щеврики, жайворонки), рідше ящірки і крупні комахи.

Моя зустріч з цим птахом несподівано відбулася 27 березня 2007 року: над полем КНТУ, навпроти взуттєвої фабрики (м. Кіровоград) пара птахів (самець і самиця), літаючи колами, робили фігури складного пілотажу – ймовірно, це елементи токової гри цього виду. Оскільки в наступні дні їх побачити не вдалося, можна припустити, що ця пара була пролітною.

Друга зустріч – 8 квітня 2007 р. відбулася на об’їзній дорозі біля ресторану "Козача застава". Там протягом приблизно 3 – 4 хвилин я спостерігала ширяючого над полем дорослого самця (під час полювання). Це дозволяє сподіватись, що околиці м. Кіровограда можуть бути також і місцем гніздівлі цих чудових птахів.

 

 


РОЗДІЛ 5

Економічна частина

 

Для проведення орієнтовної економічної оцінки природоохоронних орнітологічних заходів по відношенню до корисних масових видів, що мешкають поза територією ПЗФ, необхідно обрати напрямок і об’єм необхідних до виконання робіт згідно поставленої мети.

Обираємо мету: забезпечити біозахист 100 га земель сільськогосподарського призначення від шкідників завдяки приваблюванню комахоїдних птахів у полезахисні лісосмуги.

Обираємо засоби виконання (заходи).

1. Розміщення в лісосмугах штучних гніздівель для птахів-дуплогніздиків згідно їх екологічних потреб, що забезпечують максимальну швидкість заселення.

2. Висадження додаткових ділянок ремізної кущової рослинності (живоплотів) в старих полезахисних лісосмугах з метою забезпечення умов гніздування для видів, що гніздують відкрито.

3. Зимова підгодівля видів, що залишаються на зимівлю.

Основним показником економічної ефективності комплексного заходу по підвищенню врожайності зернових на обраній території.

Обираємо шляхи реалізації заходів. По затратній частині це:

1. Провести оцінку екологічно-доцільної кількості штучних гніздівель і розрахувати вартість їх виготовлення, розміщення і догляду за ними.

2. Розрахувати собівартість висадження живоплотів в екологічно-доцільній кількості по краям полезахисних лісосмуг.

3. Розрахувати витрати на виготовлення стаціонарних пунктів зимової підгодівлі птахів в полезахисних лісосмугах та вартість кормів для зимової підгодівлі зимуючих видів птахів, включаючи транспортні витрати на утримання пунктів підгодівлі в належному стані.

4. Підбити затратну частину із врахуванням нинішнього балансу цін на 5 років.

5. По доходній частині це:

1. Розрахувати орієнтовний доход від збільшення врожайності зернових культур за рахунок біозахисту посівних площ від комах-шкідників шляхом приваблювання птахів.

2. Розрахувати економію при відмові від використання інсектицидів на даній території.

Виконати баланс розхідної і доходної частин проекту за 5 років.

- Оцінка екологічно-доцільної кількості штучних гніздівель і розрахунок вартості їх виготовлення, встановлення та догляду за ними.

Для біологічного захисту орних земель від комах-шкідників приваблювання птахів здійснюється розвішуванням штучних гніздівель для птахів-дуплогніздиків. Це лісові види, що гніздують в лісосмугах.

Приймаємо залісненість території за 5%, що складає 5 га зелених насаджень. При середній ширині лісосмуги 25 м загальна протяжність лісосмуг на 100 га має становити 50000:25 = 2000 м.

Територіальність птахів вимагає розвішування гніздівель на певній відстані одне від одного для представників одного виду. Для шпаків це не менше 20 м, для синиць – 60 м, для інших видів – 30-100 м. Оскільки гніздує кілька видів і можливе ярусне розсередження, примаємо за доцільне мінімальну лінійну відстань між гніздами, що дорівнює 20 м. Тоді загальна кількість гніздівель:

2000:20 = 100

Враховуючи вихід із ладу (втрати) протягом року 25% штучних гніздівель, їх необхідно виготовити в кількості

100 + (25 ; 4) = 200 штук

Затрати на виготовлення однієї гніздівлі ящичного типу (з дощок).

- Затрати матеріалу. Використовується пиляна дошка, профіль 60 х 20 мм із м’яких порід дерева, другої категорії.

30 х 15 см – 2 шт. - 900 см2.

30 х 10 см – 2 шт. - 600 см2.

10 х 10 см – 2 шт. - 100 см2.

20 х 15 см – 1 шт. - 300 см2.

Це становить площу 1900 см2 на одну годівлю. На відходи при виготовленні додаємо 15% матеріалу, тобто 285 см2, тобто на 1 годівницю треба 1900 + 285 = 2185 см2 матеріалу.

1 погонний метр дошки має квадратуру поверхні:

6∙100 = 600 см2,

Тобто для виготовлення 1 гніздівлі необхідно 1185:600 = 1,975 погонних метрів дошки. Округлюємо до 2 м на 1 гніздівлю.

1 м дошки коштує 1,6 грн., на 200 гніздівель необхідно 400 м дошки, що буде коштувати:

400 ∙ 1,6 = 640 грн.

Додаткові матеріали. Приймаємо, що на 1 гніздівлю необхідно 50 г гвіздків l = 40 мм. 1 кг гвіздків коштує 8,6 грн., тоді на всі гніздівлі треба:

0,05∙200 = 10 кг гвіздків, що коштує 86 грн.

Для оцінки вартості виготовлення розраховуємо затрати праці.

Приймаємо лімітний час на виготовлення 1 гніздівлі за 1,6 год., тоді за 8-годинний робочий день столяр виготовляє 8:1,6 = 5 гніздівель. Тоді на 200 гніздівель треба 200:5 = 40 людино-днів. При середньому заробітку столяра 654 грн. на місяць денний заробіток складає 654:24 = 27,25 грн., що за 40 днів складає 27,25∙40 = 1090 грн.

Загальні затрати на виготовлення 200 гніздівель складають:

640 + 86 + 1090 = 2016 грн. (собівартість однієї гніздівлі складає 10,08 грн.)

Для розвішування гніздівель та догляду за ними наймаємо за сумісництвом на 0,25 ставки майстра лісу при посадовому окладі 580 грн/місяць, на 6 місяців протягом року.

Це складає

(580∙0,4)∙6 = 870 грн.

Загальна вартість приваблювання птахів на штучні гніздівлі буде становити:

2016 + 870 = 2886 грн.

Вартість висадження живоплотів в екологічно-доцільній кількості. Приймаємо за доцільне за рахунок живоплотів збільшити заліснення території на 1%, що становитиме 1 га зелених насаджень. При щільності засадження 1 кущ на 4 м2 ґрунту нам необхідно мати 2500 саджанців кущових порід. Ціна за 1 екземпляр, в залежності від цінності породи, в Кіровоградському лісництві коливається від 3,5 до 10,5 грн., що при використанні різних порід, складає орієнтовно

(3,5 + 10,5):2 = 7 грн.

Загалом це становитиме:

7∙2500 = 17500 грн.

Витрати на висадження кущів працівниками зелентресту за їх розцінками становлять 1,35 грн. за одиницю. Таким чином, вартість посадочних робіт становить:

1,35∙2500 = 3375 грн.

Загальна вартість висадження живоплотів складає:

17500 + 3375 = 20875 грн.

Додаткового догляду живоплоти не потребують.

Підгодівля птахів в зимовий період. Зимовий раціон 1 птаха вагою 20 г складає 6 г цінних кормів. За різними авторами, щільність зимуючих птахів неоднозначна, приймаємо 50 особин на погонний кілометр лісосмуги, тобто 100 особин на постійній підгодівлі, і додатково 20% - на пролітних птахів та розсіювання кормів в довкіллі. Цілодобово необхідно 6·120 = 720 г корму, що становить протягом чотирьох місяців 720·(30·4) = 86,4 кг корму.

При вартості кормової зерносуміші 3,2 грн/кг це складає:

3,2 · 86,4 = 276,48 грн. за рік

або

276,48 · 3 = 829,44 грн./ рік

Підготовка підгодівельних майданчиків може здійснюватись під час рубки догляду з підручних матеріалів і додаткових затрат не потребує. Регулярна підгодівля є одним із обов’язків відповідального посадовця (майстра лісу, лісничого) і має бюджетне фінансування.

Загальні витрати на приваблювання птахів за обраною схемою на 5 років становлять:

2886 + 20875 + 829,44= 24590,44 грн.

Доходна частина.

Розрахунок орієнтовного збільшення доходу від збільшення врожайності зернових культур за рахунок біозахисту посівних площ від комах-шкідників шляхом приваблювання птахів.

Приймаємо використання досліджуваної ділянки S = 100 га під посіви зернових культур 70%, тобто, під зерновими щороку знаходиться 70 га. Успішність біозахисту визначається щільністю заселення штучних гніздівель. При правильному проведенні біотехнічних заходів приймаємо коефіцієнт заселення k = 0,6. Це означає, що успішно заселяється щорічно 60% штучних гніздівель. Це дозволить збільшити в період гніздування авіафауну ділянки на 160 гніздових пар, або 160 : 70 = 2,3 гніздової пари на 1 га корисної площі. Якщо прийняти кількість успішно вирощених за сезон пташенят С = 6, то кожна пара по кормовому еквіваленту за сезон рівнозначна кількості дорослих птахів:

,

де х – міграційний коефіцієнт, в найпростішому варіанті при відсутності переміщень в період гніздівлі х = 1, тоді

що витримують кормодобувну активність протягом сезону. Тоді на 1 га території додатково припадає 2,3·5 = 11,5 птахів на 1 га корисної ріллі.

При споживанні одним птахом 6 г біомаси комах за день маємо 6·11,5 = 69 г з 1 гектара, що становить за 1 день з 70 га 69·70 = 4 кг 830 г комах, а за вегетаційний період (65 діб) це складе 4830·65 = 313 кг 950 г.

При середньому коефіцієнті кормової конверсії у безхребетних q = 0,1 (10 одиниць кормової біомаси на приріст одиниці ваги) маємо, що лише подвоєння ростової біомаси комах на ділянці від початкової потребує 313950·10 = 3139,5 кг зелених кормів за сезон. Реально популяція за сприятливих умов лише за 1 генерацію зростає в 10 – 30 разів (в середньому в 20), що потребує 31395 кг зеленої маси. Якщо прийняти, що втрата врожаю зернових становить лише 10% від пошкодженої зеленої маси, то при середній закупівельній ціні 900 грн/ц зерна ІІ класу маємо прибуток:

313,95(ц)·0,1·900 = 28255,5 грн/рік

Із врахуванням можливих форс-мажорних обставин (несприятливі погодні умови, стихійні лиха тощо) зменшуємо очікуваний прибуток на 15%, що дає:

28255,5·0,85 = 24017,18 грн/рік

Фактично це дозволяє погасити всі затрати на біотехнічні заходи (24590,44 грн.) за 224590,44/24017,18=1,02 роки, прибл. 1 рік.

 

Економічні показники ефективності приваблювання

Показник Значення
Загальні витрати на приваблювання птахів (грн.): Вартість дошки; Вартість приваблювання птахів в штучні гніздівлі Вартість кормової зерно суміші Очікуваний прибуток від підвищення урожайності с/г культур, грн. Строк окупності, рік.   829,4   24017,18

 


Висновки

 

1. Оскільки Кіровоградська область займає своєрідне географічне положення з великим різноманіттям природних ландшафтів та антропогенних екосистем і знаходиться на шляхах сезонних міграцій птахів, їх видове різноманіття в області порівняльно досить велике, і, з врахуванням прольоту, становить 252 – 259 видів пернатих.

2. Господарська діяльність людини, відсутність належного захисту і браконьєрство на території області сприяють зменшенню чисельності найбільш екологічно вразливих видів птахів, із яких 34 види занесені до Червоної книги України, і майже половину кількості видів можна вважати регіонально рідкісними. Це потребує комплексних біоценологічних заходів захисту.

3. Останнім часом, недостатньо приділяється уваги дослідженню біології і приваблюванню фонових видів птахів, що необхідно для біологічного захисту сільськогосподарських та лісових культур від комах-шкідників. Тому необхідно підкреслити заходи по приваблюванню птахів в полезахисні лісосмуги шляхом сприяння їх гніздування і зимовій підгодівлі. В проекті доведена економічна доцільність цих заходів.


Список використаних джерел:

 

1. Воїнственський М.А. Птахи наших лісів. К., 1993. – 176 с.

2. Смогоржевський Л.О. Фауна України. Птахи. – К., 1979, т. 5, вип. 1. – 188 с.

3. Воїнственський М.А. Корисні дикі птахи України. К.: Держ. в-во літ-ри УРСР, 1960-98 с.

4. Кривицкий И.А. Птицы /Научно-популярный очерк об ортофауне Харьковской области/ - Харьков, "Прапор", 1988 – 280 с.

5. Рахманов А.И. Певчие и декоративные птацы. Изд. 3-е, К.: Урожай, -1995 – 190 с.

6. Шевцов А.О. Каталог орнітофауни Кіровоградської області. Кіровоград: Видавництво КОІППО ім. В. Сухомлинського, 2005 – 41 с.

7. Гулай В.І. Дикі птахи. Серія: Природа Кіровоградщини. Кіровоград, РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 1998 – 32 с.

8. Феликс И. Птицы садов, парков и полей. Прага: "Артия", 1980 – 181 с.

9. Нидон К., Петерман И., Шеффель П., Шайба Б. Растения и животные: Руководство для натуралиста. М., "Мир", 1991 – 260 с.

10. Червона книга України. Вони чекають на нашу допомогу. Упорядники О.Ю. Шапаренко, С.О. Шапаренко. – Х.: Торсінг, 2002 – 336 с.

11. Флинт В.Е., Бёме Р.Л., Костин Ю.В., Кузнецов А.А. Птицы СССР. М., "Мысль", 1968.

12. Жизнь животных. т.6 "Птицы", М.. "Просвещение, 1989.

13. Червона книга України: Тваринний світ. Під ред. М.М. Щербака. К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1994 – 464 с.

14. Галумин В.М. Хищные птицы леса. М.: Лес. пром-ть, 1981 – 158 с.

15. Редкие и исчезающие растения и животные Украины. Под ред. К.М. Сытник. К.: "Наукова думка", 1988 – 254 с.

16. Демянчик В.Т. Как ухаживать за птицами. Минск, "Литература", 1998 – 318 с.

17. Воїнственський М.А., Кістяківський О.Б. Визначник птахів УРСУ. 2-е видання, К.: "Радянська школа", 1972 – 372 с.

18. Пролентов А.Н. Птицы в природе. Л., 1957.

19. Иванов А.И. Каталог птиц СССР. Л., Наука, 1976.

20. Голованова Э.Н. Птицы и сельское хозяйство. Лениздат, 1975.

21. Дементьев Г.П. Птицы нашей страны. Изд-во МГУ, 1962.

22. Питерсон Р. Птицы. М., Мир, 1973.

23. Браун В. Настольная книга любителя природы. Л., Гидрометеоиздат, 1985.

24. Бёме Р.Л., Кузнецов А.А. Птицы разных материков. М., Просвещение, 1986.

25. Яришева Н.Ф. Природа України: основи природознавства. К., Вища школа, 1995.

26. Егоров П.П., Дроздов Н.Н. Определитель птиц фауны СССР. М., Просвещение, 1980.

27. Измайлов И.В., Михлин В.Е. и др. Биологические экскурсии. М., Просвещение, 1983.

28. Михеев А.В. Определитель птичьих гнезд. М., 1975 – 176 с.

29. Стеблик М.І. Цивільна оборона: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 487 с.

30. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. Кіровоград, 1998.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.