Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Птахи Кіровоградщини, занесені до Червоної книги України



 

Згідно статті 13 Закону України "Про Червону книгу України" визначаються категорії видів тваринного та рослинного світу. Об’єкти Червоної книги поділяються на категорії, і заходи з охорони певного виду приймаються в залежності від категорії.

Постановою від 29 травня 1992 р. Кабінет Міністрів затвердив Положення про Червону книгу України. За цим Положенням визначені такі категорії:

0 – зниклі: види, про які після неодноразових пошуків, проведених у типових місцевостях або в інших відомих та можливих місцях розповсюдження, відсутня будь-яка інформація про їх існування у дикій природі;

І – зникаючі: види, що знаходяться під загрозою зникнення і збереження яких є малоймовірним, якщо продовжиться згубна дія чинників, що впливають на їх стан;

ІІ – вразливі: види, які в найближчому майбутньому можуть бути віднесені до категорії "зникаючих", якщо продовжиться дія чинників, що впливають на їх стан;

ІІІ – рідкісні: види, популяції яких невеликі і які у даний час не належать до "зникаючих" чи "вразливих", хоча і їм загрожує небезпека;

ІV – невизначені: види, про які відомо, що вони можуть належати до категорії зникаючих, вразливих чи рідкісних, але ще не віднесені до неї;

V – недостатньо відомі: види, які не можна віднести до жодної із зазначених категорій через відсутність необхідної повної і достовірної інформації;

VІ – відновлені: види, популяції яких завдяки вжитим заходам щодо їх охорони не викликають стурбованості. Однак не підлягають використанню і потребують постійного контролю.

У "Законі про Червону книгу України" до них додали категорію "зниклі в природі" – види, які зникли в природі, але зберігаються в спеціально створених умовах; а категорію "відновлені" виключили.

За даними Гулая В., 1998, в фітофауні Кіровоградщини нараховується 26 видів птахів, занесених до Червоної книги України. Видана в 2002 році нова редакція Червоної книги підтверджує правомісткість даного твердження. Ці птахи мають неоднорідний екологічний і охоронний статус в області, деякі з них настільки малочисельні, що були описані для регіону лише по випадковим зустрічам на прольоті або як залітні; в той же час для інших Кіровоградщина є постійним місцем мешкання, можливо, одним з останніх, де ці тварини збереглися у вітчизняній фауні.

Коротка екологічна характеристика цих видів.

1. Баклан малий (Phalacrocorax pygmacus) – залітний вид, може спорадично зустрічатись влітку (до середини осені) на великих водоймах. Живиться рибою, молюсками, ракоподібними. Охоронна категорія ІІ.

2. Лелека чорний (Ciconia nigra) – вважається проміжним видом (під час весняних перельотів), але можливе і гніздування (наприклад, в Чорному лісі). Спорадично зустрічається в безлюдних місцях (ліси, луки). Живиться амфібіями, молюсками, дрібною рибою. Охоронна категорія ІІ.

3. Гага звичайна (Somateria mollisima), залітний вид, що може зустрічатись на великих водоймах та річках під час весняних міграцій. Живиться дрібною рибою, водними безхребетними та рослинами. Охоронна категорія ІІІ.

4. Шуліка рудий (Milvus milvus), залітний вид, що під час весняних міграцій може спорадич7но виявлятись в заплавних та байрачних лісах. Живиться дрібними гризунами, плазунами та птахами. Охоронна категорія І.

5. Беркут (Aquila chrysaetos) – єдиний справжній орел, якого зрідка можна зустріти на Кіровоградщині під час осінніх міграцій. Тяжіє до великих лісових масивів, живиться переважно дрібними ссавцями. Охоронна категорія ІІІ.

6. Орлан-білохвост (Haliaeetus albicilla) – залітний вид, що в теплу пору року може зустрічатись у заплавах великих річок, спорадично. Живиться рибою, рідше ссавцями та птахами. Охоронна категорія ІІ.

7. Лунь польовий (Circus cyaneus) – як пролітний (в період весняних та осінніх міграцій), так і гніздовий вид. Гніздовий період триває з травня до кінця серпня. Зустрічається локально, місце мешкання – степи (поля під паром, пустоші). Живиться гризунами, дрібними птахами, рідше плазунами. Охоронна категорія І.

8. Скопа (Pandion haliaёtus), залітний в період весняно-осінніх міграцій на великі водойми вид, зустрічається спорадично. В 70-х роках минулого століття гніздував в заплавах Кременчуцького водосховища (на Дніпрі). Живиться переважно рибою, лише за її нестачі може полювати на інших тварин. Охоронна категорія ІІІ.

9. Боривітер степовий (Cerchneis maumanni) – як пролітний в період осінньо-весняних міграцій, так і гніздовий вид. Гніздовий сезон – з травня по липень. На відміну від боривітра звичайного, більше приурочений до відкритих місцевостей, влаштовуючи гнізда в лісосмугах. Основною поживою є мишовидні гризуни (дуже корисний), лише при їх нестачі – комахи, дрібні птахи, плазуни. Охоронна категорія ІІ.

10 Журавель сірий (Grus grus) – пролітний вид, спорадично реєструється в малонаселених місцях (ліси, болота) під час весняних та осінніх перельотів, зграями. Споживає як рослинні, так і тваринні корми. Охоронна категорія ІІ.

11. Журавель степовий, або красавка (Anthropoides virdo) – залітний вид, що спорадично реєструється під час весняних та осінніх перельотів, невеликими зграями. Місця зупинок – поля (пар) та луки. Живиться, як і попередній вид. Охоронна категорія І.

12. Дрохва (Otis larda) – вид, що зустрічається під час міграцій, в тому числі на зимівлі, спорадично. Кормом є гризуни, комахи, інші дрібні тварини, насіння рослин. Охоронна категорія ІІ.

13. Стрепет, хохітва (Tetrax tetrax) – залітний вид. Біологія і екологія схожі з попереднім видом. Охоронна категорія І.

14. Лежень (Burchinus oedichnemus) – зустрічається під час весняно-осінніх міграцій, спорадично. Приурочений до піщаних степових ділянок. Живиться комахами та насінням трав. Охоронна категорія ІІІ.

15. Поручайчик (Tirinda stagnatilis) – зустрічається як під час перельотів, так і як гніздовий вид – локально. Мешкає на болотах і вологих луках. Гніздовий період в травні – червні. Живиться комахами, молюсками, насінням трав. Охоронна категорія ІІ.

16. Кроншнеп великий (Numenius arquata) – пролітний вид, що спорадично зустрічається під час весняних та осінніх міграцій на вологих луках та болотах. Живиться комахами, молюсками, насінням. Охоронна категорія ІІ.

17. Кроншнеп середній (Numenius phaeopus) – пролітний вид. Біологія і екологія схожі з попереднім видом. Охоронна категорія ІІ.

18. Ходуличник (Himantopus himantopus) – як пролітний, так і гніздовий вид, що тяжіє до вологих лук та боліт. Зустрічається спорадично, гніздовий період протягом літа. Живлення схоже з попередніми видами. Охоронна категорія ІІ.

19. Кулик-сорока (Haemantopus ostralegus) – залітний вид, що локально зареєстровано в долині Дніпра під час сезонних міграцій. Живлення схоже з попередніми видами. Охоронна категорія ІІІ.

20. Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) – пролітний вид, що спорадично зустрічається в період міграцій на випасах та пустирях. Живиться комахами та іншими безхребетними, насінням рослин. Охоронна категорія І.

21. Пугач (Bubo bubo) – осілий вид, що можливо, гніздує на території області. Тяжіє до великих глухих лісових масивів. Живиться гризунами, зайцями, птахами середніх розмірів, рідше іншими тваринами. Охоронна категорія ІІ.

22. Сипуха (Tyto alba) – осілий гніздовий вид, що зустрічається локально, переважно поблизу населених пунктів та безпосередньо в них. Живиться мишовидними гризунами, дрібними птахами, земноводними, комахами. Охоронна категорія ІІ.

23. Сорокопуд сірий (Lanius exibitor) – осілий (або мігруючий по території області) гніздовий вид. Зустрічається локально. Тяжіє до чагарникових заростей на пустирях та луках. Живиться комахами, мишовидними гризунами, ящірками, рідше дрібними птахами. Охоронна категорія ІV.

24. Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) – зустрічається під час сезонних міграцій спорадично. Біологія і екологія схожі з попереднім видом. Охоронна категорія ІІІ.

25. Вівсянка чорноголова (Emberiza melanocephala) – залітний степовий (польовий) вид, спорадично зафіксована в період сезонних міграцій. Живиться насінням рослин та комахами. Охоронна категорія ІV.

26. Шпак рожевий (Pastor raseus) – залітний вид, що спорадично зафіксований в період перельотів в сільській місцевості (сади, парки). Живиться комахами, червами, ягодами тощо. Охоронна категорія ІІІ.

 

4.4. Визначення видового складу та стану популяцій птахів
м. Кіровограда та його околиць

 

Для оцінки екологічної ролі птахів в довкіллі на даній території та визначення стану популяцій видів використовується ряд базових польових методик досліджень, з яких для даних умов обираю підрахунок птахів на маршруті за візуальними спостереженнями (в межах можливості візуального визначення видової належності птаха) в Кіровограді та його околицях, та методику підрахунку гніздуючи пар на певній території, що має чіткі еколого-географічні обмеження – як об’єкт дослідження обрано парки м. Кіровограда.

Для підрахунку птахів обирають маршрути, що відображають повну екологічну специфіку місць мешкання орнітофауни в м. Кіровограді.

З метою підрахунків обираємо маршрути, що відображають певну екологічну специфіку місць мешкання орнітофауни в м. Кіровограді.

Маршрут 1. заплави р. Сугоклеї від вул. Автолюбителів (Кіровоградський гранітний кар’єр) до місця впадання р. Сугоклеї в р. Інгул, де з кіровоградського лісництва є перехід на Нижню П’ятихатську вулицю через залізну кладку. Загальна довжина маршруту близько 7 км. Розпочавшись біля в’їзду в гранітний кар’єр, маршрут спочатку проходить правим берегом водосховища на р. Сугоклеї, далі через приватний сектор (вул. Приміська) далі знову узбережжям водосховища до греблі, через греблю на лівий берег Сугоклеї, далі берегом через парк Перемоги, городи в заплавах до кіровоградського лісництва. Біля моста по вул. 40-річчя перемоги маршрут віддаляється на 300-350м. Від річки вліво через велике болото, далі – по пішохідному містку на лівий берег Інгула, і лівим берегом - до місця впадання р. Сугоклеї в Інгул через біоценози густого листяного лісу.

На протязі маршруту повинні зустрічатись птахи таких екологічних угруповань:

- синантропи-урбанофіли;

- водно-болотяні птахи;

- птахи сухої луки (з чагарниковими заростями);

- птахи листяного лісу (діброви).

Всі ці групи пораховані на маршруті (див. додаток №_5).

Маршрут 2. Лісонасадження хвойних дерев на Новомиколаївці (гай Десантників). Розпочинається від кінцевої тролейбусної зупинки на вул. Короленка, по вул. Лісопарковій до кінця вздовж соснового гаю, далі через гай до водосховища на р. Інгул в районі міського пляжу, назад по дорозі до ставка "Чайне блюдце", від нього по провулку Виноградному на вул. Московську, де маршрут завершається. Загальна протяжність маршруту становить 3,5 км. Основні екологічні угрупування птахів на маршруті:

- синантропи-урбанофіли;

- водно-болотяні птахи;

- птахи хвойного лісу.

Видовий склад див. додаток №_5.

Маршрут 3. Антропогенно порушені та аграрні ландшафти.

Від КНТУ до кінця Університетського проспекту (розворот тролейбусної лінії), далі по вул. Мурманській приблизно 500 м полезахисною лісосмугою, повертає наліво і за гаражами через поля з 4-рядовими полезахисними лісосмугами (домінує дуб) та старі глиняні кар’єри – до моста по вул. Героїв Сталінграда, далі по лісосмузі на узбіччі цієї вулиці – до перехрестя з вул. Жадова. Загальна протяжність маршруту – близько 5 км. На протязі маршруту повинні зустрічатись птахи екологічних угруповань:

- синантропи-урбанофіли;

- польові птахи;

- птахи ярів та урвищ.

Видовий склад по екогрупам див. додатках № 5.

Підрахунок гніздівель на обмеженій території.

За основу підрахунку узято 3-разове відвідання невеликої обмеженої території, зручної для гніздування птахів в межах м. Кіровограда, з проходженням кругового маршруту (за периметром) з підрахунком гнізд (дупел), що вже побудовані (зайняті), або пар птахів, що активно зайняті побудовою гнізда. Дослідження проводилося в період з 10 квітня по 10 травня 2007 року. Достовірними випадками гніздування вважаються лише ті, коли репродуктивна активність птахів біля гнізда зареєстрована не менше ніж в двох відвіданнях із трьох. Для дослідження обрані:

- парк Ковалівський;

- дендропарк ім. 50-річчя Жовтня;

- зелені насадження навколо історичного центру м. Кіровограда – фортеці Святої Єлисавети.

У зв’язку з відсутністю в парках водно-болотних угідь це дозволяє визначити щільність та видове різноманіття лише дріофільних видів птахів, проте у міських біоценозах саме вони являють переважну більшість представників, які не є класичними урбанофілами. Результати підрахунків див. табл. № 6.

Протоколювання випадкових зустрічей з птахами.

Оскільки навесні під час прольотів чимало видів птахів із природних біоценозів можуть опинитися в межах міста, протоколювання випадкових зустрічей є найдоступнішим способом підтвердження наявності на території тих видів птахів, що є рідкісними або залітними. При описів цих зустрічей використані власні спостереження наукового керівника Ю. Кривошея за період з 10.02.2007 р. по 10.05.2007 р.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.