Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Причини девіантної поведінки



 

Виходячи з попереднього аналізу девіантної поведінки, представленого у відповідних підходах і теоріях, можна визначити наступні можливі причини цього явища (з наступним більш детальним розглядом під час смінарського заняття):

1. Соціально-психологічні особливості людей.

2. Соціальні зміни, кризовий стан суспільства, міграційні процеси.

3. Умови та методи виховання; оточення.

4. Прагнення самореалізуватися, виділится, що є особливо характерним для юнацького віку.

5. Відповіді на соціальні очікування.

 

  1. Поняття соціального контролю

Отже, ми зрозуміли, що людське суспільство повинно бути певним чином організоване, щоб більшість з нас почувалося у безпеці і ми могли б виконувати свої щоденні справи. Саме тому з найдавнішіх часів не тільки встановлюються певні норми, але й створюється система контролю за їх дотриманням (найдавнішій приклад – табу у продавніх суспільствах).

Соціальний контроль – цілеспрямований вплив суспільства на індивіда, який забезпечує нормальне співвідношення між соціальними силами, очікуваннями, вимогами і людською природою, внаслідок чого виникає «здоровий» соціальний порядок (Е.Росс);

- сукупність засобів, за допомогою яких суспільство або соціальна група гарантує конформне поводження його членів стосовно рольових вимог і чекань. Це поняття тісне зв'язано з поняттям «соціального порядку», усередині якого люди взаємодіють один з одним.

Соціальний контроль буває формальним і неформальним. Формальний контроль заснований на засудженні або схваленні з боку офіційних органів влади або адміністрації, здійснюють його люди, наділені повноваженнями – агенти формального контролю: працівники правоохоронних органів, адміністративні та інші уповноважені особи.

Неформальний контроль заснований на схваленні або засудженні з боку родичів, друзів, колег, знайомих, громадської думки.

Отже, соціальний контроль спирається на

ü Санкції

ü Громадську думку

ü Соціальні інститути

Соціальні санкції – система винагород (за конформізм) та покарань (за девіацію); вони поділяються на позитивні і негативні, формальні і неформальні, колективін (зовнішні) та індивідуальні (самоконтроль), бувають суворими або не суворими.

Громадська думка – спосіб формування і вияву масової свідомості, що виражає ставлення людей до суспільно значимих подій і фактів, до діяльності соціальних спільнот, груп і окремих осіб; це сукупне ставлення певної групи людей до подій, явищ соціальної дійсності.

Громадська думка як соціальний феномен не є простим та однозначним. Наприкінці 90-х років XX ст. поняття «громадська думка» тлумачать як важливу соціальну, соціально-політичну інституцію суспільства, яка в демократичному суспільстві є одним з елементів механізму прийняття рішень на всіх рівнях управління, форму висловлення політичної волі народу.

Громадська думка не є аморфним утворенням. Вона чітко структурована за ознаками, які враховують при її вивченні: суб’єкти громадської думки; об’єкти громадської думки; типи суджень громадської думки; канали висловлювання громадської думки.
Про соціальні інститути нам відомо з попередньої теми.

 

Одним з різновидів елементів соціального контролю становить також самоконтроль, але людина не може брати участь у суспільному житті, ґрунтуючись тільки на внутрішньому контролі. На його поводження накладає відбиток також громадське життя, що виражається в тім, що індивід є членом багатьох первинних груп (родина, виробнича бригада, клас, студентська група і т.д.). Кожна з первинних груп має устояну систему звичаїв, вдач і інституціональних норм, специфічних як для даної групи, так і для суспільства в цілому.

Так, відповідно до концепції Пітера Бергера, кожна людина знаходиться в центрі концентричних кіл, які представляють собою різні види, типи і форми соціального контролю. Кожне наступне коло – це нова система контролю (мал. 1). Отже, людина, озирнувшись і врахував усіх, кому повинна уступати, підкорятися або поступатися через своє знаходження у центрі концентричних кіл соціального контролю – від податкової служби до власної дружини – приходить до думки, що суспільство тисне й пригнічує її.

 
 

 


Мал. 1. Концепція соціального контролю П.Бергера.

І все ж таки соціальний контроль має велике значення для існування суспільства, від нього залежить соціальний порядок. Якщо немає правил життя або відсутня реакція на їх порушення, виникають правовий нігілізм, різноманітні види девіантної поведінки, що загрожує нормальному розвитку і функціонуванню суспільства.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.