Підсистемах (вибірково)

Таблиця 10.4

План заходів щодо удосконалення організації виробництва

Сфери удосконалення організації виробництва на підприємстві можуть бути такими:

1) організація праці, функціонування знарядь праці, рух предметів виробництва;

2) організація підготовки виробництва, виробничих процесів, виробничої інфраструктури, управління якістю, матеріально-технічного постачання, збуту продукції;

3) удосконалення виробничої структури підприємства, організація оперативно-виробничого планування.

За кожним з цих напрямків удосконалення організації виробництва розробляються конкретні заходи. Заходи розробляються виробничими підрозділами, економічними і технічними службами під методичним керівництвом відділу (бюро) наукової організації праці, виробництва і управління.

Резерви організації виробництва виявляються в процесі техніко-економічного аналізу (ТЕА) виробничо-господарської діяльності підприємства, що дає змогу правильно оцінити реальні перспективні тенденції подальшого розвитку організації виробництва, і, як правило, передує складанню поточних і перспективних планів. Техніко-економічний аналіз передбачає усебічне вивчення всіх елементів і умов виробництва в їхньому взаємозв’язку. Він проводиться з метою визначення досягнутого рівня розвитку техніки, технології, організації виробництва і їхньої ефективності, виявлення причин відставання, розкриття резервів і розробки заходів щодо їхнього використання.

Виявлення резервів організації виробництва в процесі аналізу здійснюється в кілька послідовних етапів.

1. Складання плану аналітичної роботи:

· визначення цілей аналізу і використання його результатів;

· вибір об’єкта (об’єктів) аналізу, розробку або вибір методики аналізу, складання календарного графіка роботи, визначення складу учасників і розподіл робіт.

2. Збір і перевірка даних, що використовуються у процесі аналізу:

· збір даних, проведення обстежень, анкетних опитувань і т.д.;

· збір літературних даних, показників діяльності інших підприємств і т.д.;

· перевірка якості зібраних матеріалів, порівняння планових і звітних показників.

3. Вивчення й обробка аналізованих даних:

· порівняння показників і характеристик, визначення причин розбіжностей;

· розкриття взаємозв’язків і залежностей між показниками і характеристиками;

· оцінка роботи і виявлення резервів.

4. Узагальнення й оформлення результатів аналізу:

· розробка висновків і пропозицій за результатами аналізу, спрямованих на використання резервів;

· розрахунок ефективності пропозицій та їхній вплив на техніко-економічні показники.

5. Розробка плану удосконалення організації виробництва

Аналіз може бути попереднім (тобто свого роду прогноз на різні періоди – місяць, квартал, рік, що економічно обґрунтовує господарські плани), оперативним (дає оцінку діяльності підприємства і його підрозділів за короткі проміжки часу) і послідовним. Це аналіз виконання поточних і оперативних планів. Він застосовується для оцінки результатів господарської діяльності за планований період.

За змістом техніко-економічний аналіз може бути комплексним, коли він проводиться по всьому колу показників, або локальним, коли він виконується за одним видом виробничо-господарської діяльності. Наприклад, аналіз результатів роботи цеху за своїм змістом носить комплексний характер, а вивчення витрат на внутрішньоцеховий транспорт – локальний.

Аналіз виробничо-господарської діяльності, як спосіб виявлення резервів організації виробництва ґрунтується на розробці і застосуванні науково обґрунтованих методів. Досконалістю застосовуваних при аналізі методів визначається вірогідність результатів аналізу.

Основними методичними прийомами аналізу, що можуть бути використані при виявленні резервів виробництва, є: порівняння; ланцюгових підстановок (елемінування); деталізація і розчленовування показників; виокремлення провідних ланок; балансовий, графоаналітичний і т.д. Крім цього, застосовується цілий ряд статистичних прийомів і економіко-математичних методів (групування – первинні і вторинні, середні величини, кореляційно-регресивний аналіз, моделювання та ін.).

Порівняння, або зіставлення, показників, фактів є одним з аналітичних прийомів при вивченні економіки підприємства. При аналізі роботи підприємства досліджувані показники, як правило, порівнюють із плановими, з нормативами, з показниками роботи за попередні роки, з результатами роботи передових ділянок даного підприємства, з роботою інших підприємств фірми (за наявності даних і сторонніх підприємств). При цьому велика увага має приділятися ступеню порівнянності вихідних даних.

Першочергове значення при проведенні аналізу і виявлення резервів має і метод ланцюгових підстановок (елімінування). При цьому, для визначення впливу кожного фактора окремо на досліджуване явище, виключається вплив усіх інших факторів або деяких з них. Елемінування проводять за допомогою так званих ланцюгових підстановок. Цей спосіб дозволяє кількісно вимірити вплив факторів, що діють в однакових або протилежних напрямках. Так на собівартість продукції впливають зміна норм витрати матеріалів і цін на матеріали. З метою визначення впливу кожного з цих факторів роблять перерахування його на собівартість, умовно приймаючи інший фактор незмінним. Наприклад, якщо зробити перерахування на собівартість, взявши постійні ціни на матеріали, одержимо зміну собівартості в результаті зміни норм витрат матеріалів.

Під час проведення аналізу найчастіше доводиться зіштовхуватися з цілим переліком факторів і явищ, проаналізувати які цілком не видається можливим. У цьому випадку користуються методом виокремлення провідних ланок, за якого досліджують тільки головні фактори, що здійснюють панівний вплив на дане явище.

За використання методу розчленовувань, аналіз ведеться в двох напрямках: по-перше, вивчається робота не тільки підприємства в цілому, але й робота його ділянок, робочих місць і т.д.; по-друге, кожний підсумковий показник розкривається через ряд більш часткових показників (наприклад, собівартість – через зміну структурних складових, норм і цін на матеріали).

Більш широкі можливості кількісної оцінки визначення впливу окремих факторів і їхніх сукупностей на підсумкові результати відкриваються при використанні методів математичної статистики, зокрема кореляційно-регресійного аналізу. При цьому множинне регресійне рівняння показує «чистий», тобто ізольований вплив окремих факторів. Парні рівняння регресії дають змогу визначити багаточисельні зв’язки одного фактора з іншим.

Велике значення для удосконалення аналізу має застосування й інших математичних методів: оптимального програмування, теорії ігор, факторного аналізу й т. ін.

Поиск по сайту: