Основне виробництво - це частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає у безпосередньому перетворенні предмета праці на готову продукцію та провадиться у певних структурних підрозділах (ДСТУ 2960-94).
Залежно від особливостей виробничих процесів і типу виробництва застосовуються різні методи організації основного виробництва, тобто способи здійснення виробничого процесу, що являють собою сукупність засобів і прийомів його реалізації.
Відомі три методи організації виробництва – непотоковий (одиничний), потоковий, автоматизований.
Непотокове виробництво характеризується такими ознаками:
1. Всі робочі місця розміщуються по однотипних групах обладнання без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій.
2. На робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, оскільки їх випуск обчислюється одиницями.
3. Технологічне обладнання в основному універсальне.
4. Деталі переміщуються в процесі обробки складними маршрутами, у зв’язку з чим виникають великі перерви через очікування їх на проміжних складах і в підрозділах відділу технічного контролю (рис. 5.1).
Метод застосовується в основному в одиничному і дрібносерійному виробництві. Характерний для експериментального і ремонтно-механічних цехів та інших спеціальних цехів підприємства.
Непотокове виробництво в організаційному відношенні є складним і не відповідає повною мірою принципам організації виробничого процесу.
За потокового методу організації виробництва предмет праці в процесі обробки проходить найкоротшим маршрутом із заздалегідь фіксованим темпом.
Рис. 5.1. Схема розташування груп обладнання і руху однієї
деталі в механічному цеху непотокового виробництва
Згідно ДСТУ 2974-94 «Технологічне підготовлення виробництва. Основні терміни та визначення», потокове виробництво – це виробництво, що характеризується розміщенням засобів технологічного спорядження послідовно до виконання операцій технологічного процесу та визначеним періодом випуску виробів.
Найважливішою умовою потокової організації виробництва є стійка концентрація в одній виробничій ланці значних масштабів випуску однорідної або схожої продукції.
Потокова організація характеризується такими ознаками:
1. Розділення виробничого процесу на окремі операції і тривале їх закріплення за певним робочим місцем.
2. Спеціалізація робочих місць у виконанні певної операції.
3. Узгоджене і ритмічне виконання всіх операцій на основі єдиного розрахункового такту (ритму) потокової лінії.
4. Розподіл виробничого процесу на окремі операції і тривале їх закріплення за визначеним робочим місцем.
5. Спеціалізація робочих місць у виконанні певної операції.
6. Узгоджене і ритмічне виконання всіх операцій на основі єдиного розрахункового такту (ритму) потокової лінії.
7. Розташування робочих місць у суворій відповідності до послідовності технологічного процесу.
8. Передача деталей, що обробляються з операції на операцію з мінімальною перервою і за допомогою спеціальних транспортних засобів.
У потоковому виробництві найбільш повно виражені основні принципи високоефективної організації виробництва – принципи ритмічності, безперервності і прямопотоковості. Даний метод властивий масовому і великосерійному виробництвам.
Основною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, тобто сукупність спеціалізованих робочих місць, розташованих згідно з технологічним процесом і виконуючих певну його частину (рис. 5.2). Розрізняють постійно-потокові, одно-, багатопредметні лінії і змінно-потокові (з переналагодженням обладнання).
Для потокових ліній характерне застосування спеціальних транспортних пристроїв, які виконують не тільки функцію переміщення предметів праці з одного робочого місця на інше, але й часто здійснюють підтримку такту потокової лінії. Вони діляться на безрушійні (скати, склизи-жолоби та ін.) і рушійні (мостові крани, електрокари, конвеєри), конвеєр – привідний транспортний пристрій, який не тільки переміщує предмети праці з однієї операції на іншу, і регулює такт потоку.
Натяжна Рушійна
станція станція
а
D l l
L
Рис. 5.2.Схема потокової лінії (конвеєра)
l – крок конвеєра, а – відстань між двома суміжними робочими місцями, L – довжина конвеєра, D – діаметр барабана (зубчатої передачі).
Такт потокової лінії (r) – інтервал часу, через який періодично здійснюється випуск певної продукції. У загальному вигляді визначається за формулою
r = Ф/А,
де Ф – плановий фонд часу роботи лінії за розрахунковий період
(зміна, доба, місяць, рік) з урахуванням регламентованих
перерв;
А – обсяг випуску продукції за той же період, одиниць.
Величина зворотна такту називається темпом (кількість продукції, яка зійде з лінії за одну годину її роботи).
Число робочих місць ni на i-ій операції визначається відношенням тривалості операції ti до такту
Загальна чисельність робітників, зайнятих на потоковій лінії, дорівнює сумі кількості робітників, зайнятих на кожній операції. Крок конвеєра (l) – відстань між центрами двох суміжних робочих місць. Його величина залежить від габаритів продукції і обладнання.
Загальна довжина конвеєра L = l ·n р.м. + a.
Найважливішими передумовами ефективності потокової організації виробництва є стабільність на тривалий час номенклатури і значні масштаби продукції, що виробляється, спеціалізація робочих місць і розташування їх по ходу технологічного процесу.
Під автоматизацією виробництва розуміють процес, за якого всі або більша частина операцій, що вимагають фізичних зусиль робітника, передається машинам і здійснюється без його безпосередньої участі. За робітником залишаються лише функції наладки, нагляду і контролю.
Розрізняють чотири основних напрями автоматизації.
1. Впровадження напівавтоматичних і автоматичних станків (станки з числовим програмним керуванням).
2. Створення комплексних систем машин з автоматизацією всіх ланок виробничого процесу (автоматичні лінії).
3. Використання робототехнічних комплексів для виконання різних робіт (механічної обробки, зварювання і т.д.).
4. Розвиток комп’ютеризації, гнучких виробництв і технологій (тобто здатних швидко і за мінімальних витрат на тому ж обладнанні перейти на випуск нової продукції).