Мета:вміти виконувати досліди, які підтверджують будову молекули сечовини та взаємний вплив атомів в молекулі.
I. Теоретичні питання теми:
1.Характеристика похідних карбонових кислот.
2.Будова сечовини, взаємний вплив атомів в молекулі.
3.Хімічні властивості сечовини:
а) утворення біурету, доказ наявності в його молекулі пептидного (амідного) зв’язку;
б) гідроліз сечовини;
в) утворення солей сечовини.
Методика виконання лабораторних дослідів
Порівняння основних властивостей сечовини і аміаку
Реактиви та обладнання : сечовина (20%-ний розчин); лакмусові папірці (червоний і синій).
У пробірку вносять 0,5г кристалічної сечовини і 2мл води. На смужки синього і червоного лакмусового папірців наносять по одній краплі одержаного розчину. Спостерігають, що забпрвлення не змінюється. Одночасно на лакмусові папірці наносять розчин аміаку і перконуються, що аміак змінює забарвлення індикатора (червоний папірець стає синім).
У дві пробірки вносять по 1мл концентрованого розчину сечовини. В одну пробірку добавляють кілька крапель концентрованої нітратної кислоти, а в другу – кілька крапель насиченого розчину щавлевої кислоти. В обох пробірках випадають осади важкорозчинних солей сечовини – нітрату сечовини та оксалату сечовини. Здатність сечовини утворювати важкорозчинну сіль з нітратною кислотою використовують для виявлення сечовини в розчинах.
У пробірку вносять 2мл 20%-ного розчину сечовини і кілька кип’ятильних камінців. Водний розчин сечовини нагрівають до кипіння. Відчувається різкий запах аміаку, що виділяється з реакційної суміші, наявність якого визначають змоченим водою червоним лакмусовим папірцем, який підносять до отвору пробірки. Індикаторний папірець стає синього кольору.
Пробірку з реакційною сумішшю закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають в пробірку з вапняною водою і продовжують кип’ятити. Помутніння вапняної води свідчить про виділення карбон (ІV) оксиду.
Утворення із сечовини біурету
Реактиви і обладнання:сечовина (кристалічна),гідрокид натрію (10%-ний), сульфат міді (1%-ний).
У сухій пробірці нагрівають 0,2-0,3г сечовини. Сечовина спочатку плавиться (tпл.= 133ºС), а при подальшому нагріванні розкладається з виділенням аміаку. Коли плав у пробірці затвердне, нагрівання припиняють і охолоджують пробірку, а до твердого залишку добавляють 2мл води і дають відстоятися. Потім розчин з осаду зливають в іншу пробірку і до одержаного біурету добавляють 5-6 крапель 10%-ного розчину лугу і 1-2 краплі 1%-ного сульфату міді. Розчин забпрвлюється в рожево-фіолетовий колір. Надлишок сульфату міді буде маскувати забарвлення!
II. Контрольна робота
III. Література:
1. Ю.О. Ластухін, С.А. Воронов. Органічна хімія. – Львів.: Центр Європи, 2001. – с. 469-475
2. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992. – с. 208-209.
3. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. – с. 183-185.