Реакція альдегідів з фуксинсірчистою кислотою / 4 / № 43 (А), с. 60

Реактиви: формальдегід (10%-й розчин); оцтовий альдегід (10%-ний розчин); фуксинсірчиста кислота.

Дослід проводять у двох пробірках, в які вносять по 1мл фуксинсірчистої кислоти. Потім в одну добавляють 5 крапель 10%-ного розчину формальдегіду, а в іншу – таку саму кількість 10%-ного оцтового альдегіду. Пробірки з реакційними сумішами ставлять у штатив. Спостерігають, як через кілька хвилин розчин формальдегіду забарвлюється у фіолетовий колір, а розчин оцтового альдегіду – у рожево-фіолетовий. Реакція з фуксинсірчистою кислотою дуже чутлива і характерна для альдегідів.

IV. Висновок заняття

V. Домашнє завдання

VI. Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992.с.162-182.

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986.с.142-156.

3. А.А.Петров, Х.В.Бальян, А.Г. Трощенко. Органическая химия. –М.: Высшая школа, 1981.с.151-169.

4. В.М.Найдан. Органічна хімія. Малий лабораторний практикум. – К.: Вища школа, 1994.

Лабораторне заняття № 12

Тема: Альдегіди і кетони

Мета: Вивчити будову, взаємний вплив атомів в молекулі альдегідів і кетонів, реакції з участю карбонільної групи та вуглеводневого радикалу

I. Контрольна робота

II. Теоретичні питання теми:

1. Гомологічні ряди альдегідів і кетонів.

2. Ізомерія, номенклатура альдегідів і кетонів.

3. Електронна будова карбонільної групи (-І, -М-ефекти, природа подвійного зв’язку в групі С=О).

4. Основні методи синтезу альдегідів і кетонів (дегідрування спиртів, піроліз кальцієвих солей карбонових кислот, гідратація ацетиленових вуглеводнів – р. Кучерова, гідроліз дигалогеналканів).

5. Реакції приєднання (приєднання НСN, Мg-органічних сполук, спиртів, аміаку і його похідних). Уротропін.

6. Окисно-відновні реакції альдегідів і кетонів.

7. Реакції заміщення α-водневих атомів і кисню карбонільної групи.

8. Полімеризація альдегідів.

9. Альдольна і кротонова конденсації.

10. Застосування альдегідів і кетонів. Інсектициди.

III. Висновок заняття

IV. Домашнє завдання

V. Література:

1. А.В.Домбровський, В.М.Найдан. Органічна хімія. –К.: Вища школа, 1992. с. 162– 182

2. Ф.Ф.Боєчко, В.М.Найдан, В.М.Захарик, Н.М.Захарченко. Органічна хімія. К.: Вища школа, 1986. с. 142–156

3. А.А.Петров, Х.В.Бальян, А.Г. Трощенко. Органическая химия. –М.: Высшая школа, 1981. с. 151–169

Лабораторне заняття № 13

Тема: Хімічні властивості мурашиної, оцтової та олеїнової кислот

Мета:Навчитися проводити досліди на підтвердження хімічних властивостей карбонових кислот

I. Теоретичні питання теми:

1. Характеристика карбонових кислот. Навести приклади.

2. Класифікація карбонових кислот. Навести приклади.

3. Хімічні властивості карбонових кислот на прикладі мурашиної та оцтової кислот (дисоціація, окиснення, утворення складних етерів, розклад мурашиної кислоти, реакції з металами, оксидами, гідроксидами та солями).

4. Хімічні властивості олеїнової кислоти (бромування, реакція з KMnO₄, виділення кислоти із мила, гідроліз мила).

II. Контрольна робота

III. Методика виконання лабораторних дослідів

Порівняння сили карбонових і мінеральних кислот

Реактиви: 0,1н розчини кислот: мурашиної, оцтової, масляної, стеаринової або пальмітинової, соляної.

Обладнання:універсальний індикаторний папірець зі шкалою рН.

На смужку універсального індикаторного папірця наносять по одній краплі 0,1н розчину кислот мурашиної, оцтової, масляної, стеаринової або пальмітинової, соляної. За допомогою шкали визначають рН цих розчинів.

Взаємодія мурашиної кислоти з аміачним розчином гідроксиду срібла (реакція “срібного дзеркала”)

Реактиви:1% розчин нітрату срібла, 5% розчин аміаку, 80% розчин мурашиної кислоти.

У пробірку вносять 0.5 мл 1% -го розчину нітрату срібла і до нього краплями добавляють 5%-й розчин аміаку до полного розчинення осаду гідроксиду срібла, який спочатку утворився. До приготовленого у такий спосіб аміакату гідроксиду срібла добавляють 0,5 мл 80%-ї мурашиної кислоти. Реакційну суміш злегка нагрівають. Спостерігають утворення осаду металічного срібла темно-сірого кольору. Отже, мурашина кислота має відновні властивості і дає реакцію “срібного дзеркала”, характерну для альдегідів.

Поиск по сайту: