Поняття, види підслідності.

Підслідність - це сукупність встановлених законом ознак кримінальної справи, згідно з якими вона належить до провадження того чи іншого органу досудового слідства. Підслідність обумовлює правильний розподіл кримінальних справ між різними органами досудового слідства.

Підслідність слід відрізняти від підсудності. За своєю юридичною природою ці поняття однорідні, але не тотожні. Перше визначає повноваження органів слідства і дізнання з розслідування злочинів шляхом ведення кримінальних справ, друге — повноваження судів з їх розгляду; ці два інститути мають важливе значення для організації успішної боротьби зі злочинністю. Визначається підслідність кримінальних справ за ст. 112 КПК.

Розрізняють шість видів підслідності кримінальних справ: предметну (родову), персональну, за зв'язком справ, альтернативну, територіальну (або місцеву) і виключну.

Предметна підслідність розмежовує компетенцію органів досудового слідства шляхом визначення залежно від кваліфікації злочину, хто з них (слідчий органів прокуратури, служб безпеки, органів внутрішніх справ або податкової міліції) проводити досудове слідство.

Персональна (спеціальна, суб'єктна) — визначається характеристиками суб'єкта злочину. Наприклад, усі кримінальні справи про злочини, вчинені: неповнолітніми — є підслідними слідчим органів внутрішніх справ (ч. 2ст. 112 КПК); військовослужбовцями — слідчим військової прокуратури (за наказом Генерального прокурора України від 5 серпня 1994 р. № 16 ''Про підслідність кримінальних справ військовим прокурорам); працівниками правоохоронних органів, службовими особами, які посідають особливо відповідальне становище (ст. 9 Закону України від 16 грудня 1993 р. "Про державну службу"), особами, посади яких віднесено до 1—3 категорій посад державних службовців (ч. 2 ст. 25 вказаного Закону) — слідчим органів прокуратури (ч. 1 ст. 112 КПК);

Підслідність за зв'язком справ застосовується тоді, коли розслідування однієї чи кількох справ пов'язане з розслідуванням іншої справи. Наприклад, підслідність за зв'язком справ застосовується при розслідуванні кримінальної справи, в якій в одне провадження об'єднано справи по обвинуваченню декількох осіб — співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або по обвинуваченню однієї особи у вчиненні кількох злочинів. Справи про завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, завідомо неправдиве показання, відмову свідка від давання показань або відмову експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків, розголошення даних досудового слідства або дізнання, приховування майна, приховування злочину розслідуються тим органом, до підслідності якого відноситься справа, у зв'язку з якою були вчинені зазначені злочини.

Альтернативна підслідність означає, що справа розслідується тим слідчим, який порушив справу або до якого надійшла заява про факт вчинення злочину (ч. 6 ст. 112 КПК). Як правило, ці злочини завдають істотної шкоди загальносуспільним інтересам, а тому їх розслідування є вкрай актуальним для суспільства. Тому законодавець створює умови з метою запобігти втратам часу на розслідування кримінальних справ, пов'язаним із їх направленням за підслідністю від одного органу слідства до іншого. Наприклад, справи про легалізацію (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 КК), є підслідними органам досудового слідства одночасно всіх відомств.

Територіальна (місцева) визначає, слідчий якого саме району чи області повинен розслідувати дану кримінальну справу. Розслідування проводиться там, де вчинено злочин. Коли місце вчинення злочину невідоме, то розслідування проводиться за місцем виявлення злочину або за місцем перебування більшості свідків (ст. 116 КПК). У слідчій практиці іноді виникають суперечки щодо того, слідчий якої саме адміністративно територіальної одиниці повинен здійснювати розслідування справи. Такі спори розв'язують відповідно до ст. 117 КПК: у межах одного району — районний прокурор; у межах області — обласний прокурор; якщо справу порушено в кількох районах або містах різних областей — Генеральний прокурор або його заступник.

Також виділяють виключну (імперативна) підслідність. Згідно з її правилами орган, який здійснюватиме досудове слідство, визначає своїм рішенням відповідний прокурор. Таких правил два: слідчі прокуратури, окрім злочинів, указаних у ч. 1 ст. 112 КПК, за постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів можуть розслідувати й інші злочини (ч. 1 ст. 112 КПК); якщо під час розслідування кримінальної справи буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів (ч. 6 ст. 112 КПК).

Поиск по сайту: