Підстави і порядок заяви відводів і самовідводів в кримінальному процесі.

Метою застосування інституту відводів є: 1) належне виконання завдань кримінального судочинства (ст. 2 КПК); 2) забезпечення всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи; 3) винесення законного, обґрунтованого і справедливого рішення по кримінальній справі.

Суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кримінальної справи, якщо він: 1) є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також родичем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обвинуваченого; 2) брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, захисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 3) під час досудового розслідування справи вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, обрання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою або розглядав скарги на затримання чи на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи; а також розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому ст. 61-1 цього Кодексу; 4) особисто або його родичі заінтересовані в результатах справи; 5) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об’єктивності. У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою (ст. 54 КПК). У статті 55 КПК перелічені підстави, які виключають участь судді при повторному розгляді справи.

При наявності однієї з обставин, передбачених статтями 54 і 55 КПК, суддя і народний засідатель зобов’язані заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або народному засідателю може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, потерпілим та його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками (ч. 1 ст. 56 КПК), а також законним представником неповнолітнього підсудного (ст. 26-1, ч. 2 ст. 44-1 КПК), засудженим і виправданим (ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 394, ст. 400-10 КПК). Відвід прокурору, експерту, спеціалісту і перекладачу має право заявити в тому числі підозрюваний (ч. 2 ст. 43-1 КПК) та обвинувачений (ч. 2 ст. 43, п. 5 ч. 1 ст. 142; п. 1 ч. 1 ст. 197 КПК). Заяви про самовідвід чи відвід подаються до початку судового слідства, крім випадків, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства (ч. 2 ст. 56 КПК).

При одноособовому розгляді справи відвід, заявлений судді, вирішується постановою голови районного (міського) суду. Питання про відвід вирішується постановою голови міжрайонного (окружного) суду, коли: а) до складу районного (міського) суду обрано одного суддю; б) відвід заявлено голові районного (міського) суду. При колегіальному розгляді справи відвід, заявлений: а) судді або народному засідателю, вирішується іншими суддями без судді, якого відводять. При рівності голосів суддя вважається відведеним; б) двом суддям або всьому складу суду, вирішується судом у повному складі простою більшістю голосів (частини 1–3 ст. 57 КПК). У разі відводу або самовідводу судді чи народного засідателя вони замінюються іншим суддею чи народним засідателем (статті 258, 259 КПК). Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті (ч. 2 ст. 57 КПК), ухвала про це викладається у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду і підлягає оголошенню в судовому засіданні (частини 1, 3 ст. 273 КПК).

Правила, передбачені статтями 54 і 56 КПК, стосуються прокурора. Не можуть бути підставою для відводу обставини, коли прокурор брав участь у проведенні досудового слідства, у розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку (ч. 1 ст. 58 КПК). Рішення про відвід прокурора на досудовому слідстві приймає вищестоящий прокурор, а в суді — суд, який розглядає справу, або одноособово суддя (ч. 2 ст. 58 КПК).

Слідчий і особа, яка провадить дізнання, за наявності загальних підстав, які виключають їх участь у кримінальній справі (ч. 1 ст. 60 КПК), повинні заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. Останню, крім осіб, названих у ч. 2 ст. 60 КПК, вправі подати і підозрюваний (ч. 2 ст. 431 КПК). Участь слідчого чи особи, яка провадить дізнання, у дізнанні чи досудовому слідстві не є підставою для їх усунення від подальшого розслідування справи. Заява про відвід або самовідвід слідчого і особи, яка провадить дізнання, подається прокуророві, який розглядає і вирішує її протягом двадцяти чотирьох годин (ч. 3 ст. 60 КПК). Проведення розслідування кримінальної справи особою, яка підлягає відводу, винесення рішення незаконним складом суду визнаються істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону (ч. 1, пп. 2, 5 ч. 2 ст. 370 КПК) і є підставою для: а) повернення справи на додаткове розслідування (пп. 2, 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»); б) скасування або зміни судових рішень (п. 3 ч. 1 ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 61-1 Правила, регламентовані ст. 54 КПК, стосуються перекладача, експерта, спеціаліста і секретаря судового засідання з тим обмеженням, що їх попередня участь у цій справі як перекладача, експерта, спеціаліста і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу. Питання про самовідвід чи відвід, заявлений під час: а) провадження дізнання чи досудового слідства, вирішується особою, яка провадить дізнання, слідчим або прокурором; б) судового розгляду, — судом або суддею, який одноособово розглядає справу (ст. 62 КПК).

За загальним правилом відвід або самовідвід можуть бути заявлені як у письмовій формі, у вигляді окремого документа, так і в усній — заява заноситься до протоколів слідчої дії або судового засідання. До прийняття рішення щодо заявленого відводу чи самовідводу відповідні суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності продовжують виконувати свої функції. Факт подання такої заяви не зупиняє проведення слідчих чи інших процесуальних дій.

Поиск по сайту: