Житлово-побутові умови

Під час аналізу житлово-побутових умов сім’ї з’ясовується, наскільки сприятливим для дитини є (буде) житло, й оцінюються:елементарні комунальні умови (гаряча вода, опалення тощо), інтер’єр, зовнішній вигляд помешкання, його облаштованість, чистота. Це також аналіз переваг та слабких сторін місця проживання матері (сім’ї) – міста, села, селища, регіону.

Зайнятість

Надзвичайно важливими для соціального працівника є результати оцінки зайнятості батьків, а саме: інформація про місце роботи батьків, рівень їх зайнятості, умови праці. При цьому потрібно виявити: хто в сім’ї працює; який вплив має робота батьків на дитину, на стосунки з нею; який графік роботи батьків.

Доходи

Оцінюючи доходи сім’ї, необхідно проаналізувати ті фінансові надходження чи заощадження, на які можна розраховувати протягом тривалого періоду. Отож, соціальний працівник вивчає: чи вистачає реальних доходів матері (сім’ї) для піклування про дитину, забезпечення її потреб у захисті, вихованні та повноцінному розвитку; чи стабільний прибуток матері (сім’ї); чи отримує вона всі належні їй допомоги, виплати; яким чином використовує всі ресурси, розподіляє бюджет тощо.

Соціальна інтеграція

Цей показник характеризує ступінь інтеграції жінки, її сім’ї у соціум, громаду. Його індикаторами є: чи є у матері друзі, чи прагне вона налагодити дружні контакти з іншими людьми; чи дружить її сім’я з іншими родинами; чи відчуває себе членом територіальної громади; чи відвідує громадські заходи, масові свята; яку позицію (активну, нейтральну чи пасивну) у житті громади займає тощо.

Ресурси громади

У ході аналізу цього показника оцінюється наявність, доступність, рівень ресурсів і їх вплив на матір (сім’ю). Соціальний працівник має з’ясувати: чи володіє громада необхідними ресурсами та резервами для підтримки та допомоги матері, котра виховує дитину раннього віку; чи є за місцем проживання матері (сім’ї) кінотеатр, школа, будинок творчості, поліклініка, лікувальні, розважальні заклади, соціальна служба, неурядові організації, що працюють з дітьми і для дітей тощо; чи користується сім’я зазначеними ресурсами, чи має до них доступ.

Потрібно пам’ятати, що у ході оцінки потреб може з’явитися низка труднощів. Серед факторів, які перешкоджають проведенню повноцінної і правильної оцінки потреб дитини та її сім’ї, – відсутність досвіду в проведенні оцінки; несформованість навичок слухання, співбесіди; недостатність важливої інформації; відсутність наполегливості тощо.

Під час проведення оцінки необхідно: враховувати залежність всіх видів оцінки від реалій соціальної роботи, надання соціальних послуг у соціальному центрі матері та дитини; співвідносити потреби отримувача послуг та можливості центру; постійно дбати про розвиток стосунків між тими, хто здійснює оцінку і надавачами послуг. Зазначене слід враховувати здійснюючи підготовку до процесу оцінювання та його супервізію.

Велике значення має точний, детальний і зрозумілий запис отриманої інформації. Проте не потрібно здійснювати документування багатослівно, щоб не доводилося серед численних фактів вишукувати справді суттєву інформацію.

На особливу увагу заслуговує оцінка потреб самої матері, яка теж потребує підтримки та допомоги. Оцінюючи потреби клієнтки соціального центру матері та дитини, ми аналізуємо стан її здоров’я, рівень освіти (когнітивного розвитку) та соціальний розвиток (навички самообслуговування, соціальної презентації, самоусвідомлення).

Таким чином, можна окреслити певністандарти проведенняякісної оцінки отримувачів послуг центру матері та дитини, а саме:

· кожний отримувач послуг центру має право на оцінку;

· на перебіг оцінки та її результати не впливає дискримінація щодо віку, особи, її статі, культури або раси;

· жінка, яка проходить оцінку, має право на власний погляд стосовно ситуації, складних життєвих обставин, в яких вона опинилась, і це потрібно враховувати у роботі з нею;

· під час здійснення оцінки соціальні працівники мають дотримуватися етичних норм та принципів оцінки;

· отримувачі послуг центру мають право на доступ до інформації про себе та свою дитину, бути вільними від примушення у ході оцінки;

· усі соціальні працівники центру, які проводять оцінку, мають пройти відповідну підготовку та регулярно підвищувати професійну кваліфікацію;

· оцінювання і саму оцінку потреб проводить мультидисциплінарна команда, до складу якої можуть входити фахівці зацікавлених організацій, установ, закладів;

· для проведення оцінювання і оцінки мають бути забезпечені відповідні матеріальні ресурси тощо.

За умов дотримання окреслених стандартів оцінювання, оцінка потреб користувачів послуг центру перетвориться у дієвий механізм забезпечення прав як дитини, так і її матері.

Література:

1. Оцінка потреб дитини та її сім’ї. / За заг. ред. І.Д.Звєрєвої. Авт.: І.Д.Звєрєва, З.П.Киянця, В.О.Кузьмінський, Ж.В.Петрочко, І.Самон. – К.: Держсоцслужба, 2007. – 144 с.

2. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. Кн.2. Психология образования. – 3-е изд. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997. – 608 с.

3. Cоціальний супровід сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах: методичний посібник / І.Д.Звєрєва та ін. – К.: Держсоцслужба, 2006. – 104 с.

4. Створення та соціальний супровід прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу: Навч.-метод. комплекс / Автори-упоряд.: Г.М.Лактіонова, Ж.В.Петрочко, А.В.Калініна та ін. За заг. ред. Г.М.Лактіонової, Ж.В.Петрочко. – К.: Науковий світ, 2006. – 270 с.

Поиск по сайту: