 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Процес індивідуального інтерв’ю
ТЕХНІКИ РОЗПИТУВАННЯ У деяких народів запитання вважаються недоречними і можуть розглядатися як образа. У нашій культурі запитання широко застосовуються, але проблема в тому, як поставити запитання розумно, етично і цілеспрямовано. Існує два види запитань: відкриті та закриті. Відкриті запитання — це ті запитання, на які не можна дати відповідь «так» чи «ні». Також це запитання, на які, як правило, не можна відповісти одним словом. Відкриті запитання звичайно починаються зі слів: «Як?», «Коли?», «Чому?», «Що?», «Хто?». Наприклад: «Як Ви себе відчули, коли це трапилося?», «Що Ви почуваєте з приводу свого знаходження в цій групі?», «Що Ви думаєте з приводу останнього розпорядження керівництва?». Відкриті запитання дають можливість ділитися своїми турботами з консультантом. Вони передають клієнтові відповідальність за бесіду та спонукають його досліджувати свої установки, почуття, думки, цінності, поведінку, тобто свій внутрішній світ. Invey (1971 р.) виділяє основні моменти консультування, коли використовуються відкриті запитання: Початок консультативної зустрічі («З чого Ви б хотіли сьогодні почати?», «Що трапилося за той тиждень, коли ми з вами не бачилися?»). Спонукання клієнта продовжувати або доповнювати те, що було сказано («Що Ви відчули, коли це трапилося?», «Що ви б хотіли додати про це?», «Чи можете Ви щось додати до вже сказаного?»). Спонукання клієнта проілюструвати свої проблеми прикладами, щоб консультант міг краще їх зрозуміти («Чи не могли б Ви розповісти про яку-небудь конкретну ситуацію?»). Зосередження уваги клієнта на почуттях («Що Ви відчуваєте, коли розповідаєте мені?», «Що Ви відчували тоді, коли все це трапилося з Вами?»). Не слід забувати, що не всім клієнтам подобаються відкриті запитання; у декого вони підвищують відчуття загрози та збільшують занепокоєння. Це не означає, що від таких запитань слід відмовитися. Але їх треба ретельно формулювати та задавати в належний час, коли є усі шанси отримати відповідь. Будь-яке запитання має бути обґрунтованим – ставлячи запитання, вам необхідно знати, з якою метою ви його ставите. Варто обережно і тактовно ставити запитання, яке починається словом «Чому?», оскільки воно передбачає обговорення причин і може викликати усвідомлене чи неусвідомлене небажання відповідати. Коли ставиться відкрите запитання, більша відповідальність покладається на того, хто відповідає. Його роль є активною, він повинен мати час для відповіді. Закриті запитання – це запитання, задаючи які, ми очікуємо почути «так», «ні» чи будь-яку іншу однозначну конкретну відповідь. Наприклад: «Ким ви працюєте?», «Як довго Ви працюєте на цьому робочому місці?», «Чи подобається Вам ваша робота?». У розмові більша відповідальність покладається на того, хто запитує, а роль його співрозмовника пасивніша. Закритих запитань не повинно бути забагато, тому що співрозмовник може почуватися дуже некомфортно, а також, якщо ви маєте на меті поспілкуватися, щоб не загнати людину в куток. Правила, які варто пам’ятати, задаючи запитання клієнтам:
Поиск по сайту: |