КЛІМАТИЧНЕ ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ДЛЯ РОЗРАХУНКІВ СИСТЕМ СОНЯЧНОГО ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Г.1 Річне надходження сумарної СР на горизонтальну поверхню за реальних умов хмарності на території України змінюється в межах 1000 ¸ 1500 МВт×год/м² при загальному збільшенні з півночі на південь. Найбільшу кількість годин сонячного випромінення за рік (2300 ¸ 2400 годин) спостерігють в Криму та на узбережжі Чорного та Азовського морів. В степовій Україні тривалість сонячного випромінення складає 2000 – 2200 годин. В напрямку Полісся та на захід України тривалість зменшується до 1740 ¸ 1840 годин. В низинній частині Закарпаття кількість годин сонячного випромінення досягає 2025 за рік. Найбільш сонячні місяці травень-серпень, менш за все Сонця в листопаді-лютому. В червні кількість годин сонячного випромінення в Криму та на узбережжі Чорного та Азовського морів складає 330 ¸ 360, тобто приблизно 80% можливого. По мірі просування на північ та на північно-захід тривалість сонячного випромінення зменшується до 290 годин в Поліссі (60 ¸ 65 % можливого) і до 280 годин у Волинській та Львівській областях (55 % можливого).

В грудні тривалість сонячного випромінення зменшується від 70 ¸ 80 годин в Криму (30 % можливого) до 25 ¸ 30 годин в північних областях України (10 ¸ 15 % можливого).

Г.2 Для розрахунку ССТ в пунктах, щодо яких у [25] не наведено даних, а також для техніко-економічних обґрунтувань, територію України може бути поділено на 3 зони, відмінність в середині яких між окремими пунктами не перевищує 10 % від середнього, що з надійністю 90 % відповідає похибці представлення метеоданих.

Основним критерієм визначення зон є річна кількість СР, що надходить на горизонтальну поверхню і кількість годин сонячного випромінення. Інші метеопараметри, в першу чергу температура зовнішнього повітря, впливають на продуктивність ССТ набагато менше. Основні кліматичні параметри зон наведено в таблиці Г.1.

Таблиця Г.1 – Основні кліматичні параметри зон України для розрахунків ССТ

В І зоні річна кількість енергії від СР, що надходить на горизонтальну поверхню, не перевищує 1200 кВт·год/м², в ІІ зоні – не перевищує 1400 кВт·год/м² і в ІІІ зоні – більш 1400 кВт·год/м².

І зона знаходиться на широті 52-48º і охоплює Прикарпаття, Закарпаття, Волинь, Буковину, Подільські, північні та північно-східні області.

ІІ зона знаходиться на широті 48-46º і охоплює центральні та південні області, за винятком районів Одеської області, які знаходяться між ріками Дністр та Дунай (район Бессарабії).

ІІІ зона знаходиться на широті 46-44º і охоплює райони Бессарабії, Одеської області та АР Крим.

Г.3У разі відсутності даних щодо населеного пункту, де проектують ССТ, можна використовувати наближені значення годинних сум прямої та розсіяної СР за допомогою карти зонування України (рис. Г.1). Середні щогодинні величини інтенсивності прямої та розсіяної СР на горизонтальну поверхню для кожної зони наведено в таблицях Г.2 і Г.3, а в таблиці Г.4 наведено осереднені для кожного місяця значення середньодобової температури зовнішнього повітря та амплітуди її коливань протягом доби для міст-представників кожної зони.

Рисунок Г.1 - Карта зонування України

- I зона; - II зона; - III зона

Примітка. Для гірських районів величину інтенсивності СР, що надходить на горизонтальну поверхню, має бути зменшено проти наведених на карті величин у відповідності до кута розкриття горизонту в даному місці

Таблиця Г.2 – Середні щогодинні величини інтенсивності прямої СР (Вт/м²) та їх денні суми (Вт×год/м²) для всіх місяців року для 3 кліматичних зон

Таблиця Г.3 – Середні щогодинні величини інтенсивності дифузної СР (Вт/м²) та їх денні суми (Вт-год/м²) для всіх місяців року для трьох кліматичних зон

Таблиця Г 4 – Осереднені для кожного місяця значення середньодобової температури зовнішнього повітря та амплітуди її коливань протягом доби

Додаток Д

(обов’язковий)

Поиск по сайту: