Cистеми сонячного гарячого водопостачання

7.2.2.1 В ССГВ застосовують таке обладнання:

– плоскі проточні рідинні СК і прозорою ізоляцією (скло, пластмаса, плівка) або без ізоляції (для попереднього нагрівання та в низькотемпературних системах). Докладно опис конструкцій та основних технічних характеристик СК наведено в додатку Е.

- водяні насоси, які зазвичай застосовують в системах ГВП та опалення будинків;

- баки-акумулятори;

- швидкісні теплообмінники та БА з вбудованими теплообмінниками для передавання теплоти в багатоконтурних системах.

Під час розрахунків теплообмінників для систем ГВП необхідно приймати величину середньологарифмічного температурного напору, але не більше 5 ^оС.

7.2.2.2 Для ССГВ з дублюючими джерелами енергії площу СК визначають техніко-економічним розрахунком або за місяцем з найбільшою за період роботи сумою СР, а для ССГВ без дублюючого джерела – з найменшою.

7.2.2.3 Площу сонцепоглинальної поверхні СК ССГВ без дублера F, м² визначають за рівнянням:

F = G_доб /Sg_i , (7.8)

де G_доб – витрата гарячої води в ССГВ за добу, кг. Визначають за фактичною потребою або за СНиП 2.04.01;

Sg_i – сумарна продуктивність ССГВ по гарячій воді за i–годин роботи протягом дня, віднесена до 1 м² поверхні СК, кг/м².

Якщо місячні витрати гарячої води неоднакові в системах без дублера, розрахунок площі СК виконують з урахуванням величини добової витрати гарячої води кожного місяця і приймають найбільшу.

В одноконтурних ССГВ сезонної дії з безпосереднім підігріванням магістральної холодної води в СК, а також в будь-яких системах, де як дублер використовують теплові насоси, є можливим послідовне (каскадне) використання СК з різними технічними характеристиками – незасклені, засклені, вакуумовані тощо. В цьому випадку розрахунок потрібної площі колекторів кожного типу визначають техніко-економічним розрахунком.

7.2.2.4 Продуктивність за годину СК ССГВ без дублера з примусовою циркуляцією теплоносія, яка працює в режимі нагріву до сталої температури визначають за формулою:

(7.9)

де U – приведений коефіцієнт теплових втрат СК, який наводять в паспортних характеристиках колектора, Вт/м²/К;

t₁, t₂ – температури теплоносія на вході та на виході з СК, ^оС;

- рівноважна температура кожної години, яку визначають за формулою:

= q_погл,і /U + , (7.10)

де q_погл,і - приведена інтенсивність поглиненої СР, Вт/м²,

– температура зовнішнього повітря в і –ту годину , ^оС.

Значення температури теплоносія на вході та на виході з СК для двоконтурних ССГВ визначають за формулами:

t₁ = t_w,1 + 5, ^оС; (7.11)

t₂ = t_w,2 + 5, ^оС, (7.12)

де t_w1 - температура холодної води, ^оС;

t_w2 - температура гарячої води відповідно до вимог проекту, ^оС.

В одноконтурних системах t₁ = t_w,1; t₂ = t_w,2.

7.2.2.5Площу сонцепоглинальної поверхні колекторів ССГВ без дублера з природною циркуляцією теплоносія визначають за формулою (7.8), при цьому годинну продуктивність ССГВ g_i, кг/год/м², визначають за формулою:

g_i = Vr, (7.13)

де V - питомий об’єм бака-акумулятора в розрахунку на 1 м² колектора, м³/ м²;

r - щільність води при t_i, кг/ м³.

Розрахунок виконують ітераційним методом. Потрібне значення визначають за результатами розрахунків по попередньо прийнятим величинам V за допомогою вибору найбільш прийнятного з них. Кожне з прийнятих значень V перевіряють за допомогою розрахунку кінцевої температури води в акумуляторі, досягнутої протягом дня, або іншого заданого періоду роботи (наприклад, три або чотири години, у разі якщо нагріту воду споживають з БА кілька разів на день). Для цього необхідно кожну годину розраховувати температуру води t_1,і, яку досягають в акумуляторі, за формулою:

t_1,і = t_1,і-1 + ( - t_1,і-1)(1 - exp(-U/gc_p)) (7.14)

де t_{1,і ,} t_1,і-1 - температура води в розрахункову і попередню годину. В першу годину розрахунку температуру води t_1,і-1 приймають такою, що дорівнює температурі холодної води (у разі її подачі з магістралі) або зовнішнього повітря, відповідно до 7.2.1.6 (у разі заповнення БА із зовнішнього джерела);

с_р – питома теплоємність води, Дж/кг×°С.

Якщо по закінченні періоду роботи температура води t₁ менше заданої, то значення V зменшують, і навпаки. Для першого кроку наближення можна прийняти в розрахунку на денний період роботи V = 0,045 м³/м² СК для І зони; V = 0,055 м³/м² - для ІІ зони та V = 0,065 м³/м² - для III зони.

7.2.2.6 Площу сонцепоглинальної поверхні ССГВ з дублером F¢, м² визначають за формулою:

(7.15)

де q - інтенсивність СР, що надходить на колектор, розрахована за формулою (7.5) в інтервалі від 8 до 17 годин для СК південної орієнтації, Вт/м²;

G^доб - добове навантаження системи ГВП, л/доб;

с_р – теплоємність води, Дж/кг×°С;

h – коефіцієнт корисної дії СК, який визначають за формулою:

h = [(ta)_S – і U ((t₁ + t₂)/2 - t_ср )]/q (7.16)

де і – кількість годин роботи СК за день, год;

t_ср – осереднене протягом періоду роботи ССГВ значення температур зовнішнього повітря t_і ^оС, розрахованих відповідно до формули (7.7) та таблиці 7.4. Визначають за формулою:

t_ср = å t_і/і (7.17)

7.2.2.7 Ємність БА для систем з примусовою циркуляцією визначають відповідно до площі СК із розрахунку 0,06 – 0,08 м³ на 1 м² СК та 0,045 - 0,065 м³ на 1м² СК для систем з природною циркуляцією (менші значення рекомендовані для І зони, більші для ІІІ зони).

7.2.2.8 У разі застосування в ССГВ як дублера теплових насосів потрібну площу СК розраховують відповідно до 7.2.2.6, а ємність БА визначають розрахунком по продуктивності теплового насоса і добового графіка споживання гарячої води.

7.2.2.9 Річний (сезонний) ккд різних типів систем (в приведених межах варіювання параметрів) визначають за наведеними в таблиці 7.5 розрахунковими рівняннями.

Таблиця 7.5 – Річний (сезонний) ккд різних типів систем

7.2.2.10 Розрахункові рівняння, наведені в таблиці 7.5, виконано для СК з характеристиками U = 5,5 Вт/м²К, (ta)_S = 0,8. У разі використання СК з іншими значеннями U і (ta)_S величини ккд, розраховані за рівняннями таблиці 7.5, необхідно коригувати. Для цього використовують коригувальні коефіцієнти k_h, які розраховують за рівнянням, наведеним у таблиці 7.6 в залежності від періоду роботи ССГВ. Фактичні значення ккд h_факт визначають за формулою:

h_факт = h k_h (7.18)

Таблиця 7.6 – Рівняння для визначення коригувальних коефіцієнтів k_h

Період роботи УСГВ	Рівняння для визначення коригувальних коефіцієнтів k
Опалювальний	kh = 1,000 - 0,096(U - 5,5) + 0,697( - 0,8)
Міжопалювальний	kh = 1,000 - 0,095(U - 5,5) + 0,687( - 0,8)
Рік	kh = 1,000 - 0,106(U - 5,5) + 0,771( - 0,8)

Примітка. Перерахунки виконано для варіювання в таких межах: U = 4,5¸6,5 Вт/м²К,

= 0,6¸0,9.

7.2.2.11 Сумарну кількість теплоти Q, яку вироблено системою протягом року (сезону) роботи, визначають за формулою:

(7.19)

де Z – число місяців роботи системи;

j – число днів місяця.

Поиск по сайту: