Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вихідна кліматична інформація



 

7.2.1.1 Основними кліматичними параметрами для розрахунку ССТ є інтенсивність СР і температура зовнішнього повітря. Розрахунок виконують за годинними сумами прямої та розсіяної СР та температурою зовнішнього повітря.

7.2.1.2 Інтенсивність СР, що надходить на СК будь–якого просторового положення кожної години світлової доби визначають за формулою:

 

(7.1)

 

де PА – коефіцієнт, що враховує азимут розташування СК.

У разі південної орієнтації PА = 1,0. Для СК, який розташовано на широті q з кутом нахилу b = q ±15° (див. 7.1.1.3), відхилення від південної орієнтації до 10° зменшує річну суму надхідної СР в межах 5 %, а при відхиленні до 30° - в межах 10 %. Середньомісячні значення величин РА наведено в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 – Середньомісячні значення величин РА

Місяць А = 15º А = 30º А = 45º
Січень 0,986 0,958 0,893
Лютий 0,990 0,959 0,920
Березень 0,994 0,963 0,921
Квітень 0,997 0,965 0,922
Травень 0,998 0,967 0,924
Червень 0,998 0,971 0,927
Липень 0,998 0,965 0,926
Серпень 0,992 0,964 0,918
Вересень 0,990 0,961 0,918
Жовтень 0,985 0,959 0,917
Листопад 0,984 0,957 0,909
Грудень 0,982 0,953 0,892
Середнє за рік 0,992 0,962 0,910

 

де Ps – коефіцієнт положення СК для прямої СР.

Визначає відношення величин інтенсивності прямої СР, яка надходить на площину південної орієнтації, нахилену під кутом b до горизонту, до інтенсивності прямої СР, яка надходить на горизонтальну поверхню і визначається за формулою:

 

Ps = / (7.2)

 

де – інтенсивність прямої СР, яка надходить на горизонтальну поверхню, Вт/м2;

– інтенсивність розсіяної СР, яка надходить на горизонтальну поверхню, Вт/м2.

Значення коефіцієнту положення СК Ps для прямої СР для нерухомих колекторів осереднене по місяцях наведено в таблиці 7.2.

 

Таблиця 7.2 – Значення коефіцієнту положення СК Ps для прямої СР для нерухомих колекторів

Кут нахилу колектора до горизонту, град Місяці
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Широта місцевості 45° (2 та 3 зони)
2,08 1,59 1,23 1,15 1,01 0,96 0,98 1,08 1,14 1,46 1,96 2,28
2,44 1,78 1,29 0,83 0,77 0,79 0,91 1,16 1,59 2,27 2,71
2,64 2,01 1,27 0,92 0,72 0,64 0,67 0,82 1,11 1,8 2,58 2,95
2,49 1,76 0,97 0,3 0,09 0,62 1,34 2,4 2,83
Широта місцевості 50° (1 зона)
2,67 1,92 1,38 1,22 1,05 0,99 1,01 1,14 1,23 1,65 2,41 3,03
3,13 2,14 1,45 1,07 0,86 0,79 0,81 0,96 1,25 1,8 2,8 3,59
3,38 2,47 1,42 0,98 0,75 0,66 0,68 0,85 1,2 2,06 2,99 3,91
3,28 2,26 1,16 0,54 0,08 0,29 0,93 1,6 2,85 3,85

 

- коефіцієнт положення колектора для розсіяної СР, який визначають за формулою:

 

= cos2 b/2, (7.3)

 

де b – кут нахилу СК до горизонту.

Дані щодо величин та для окремих пунктів наведено в [25]. У разі відсутності даних для населеного пункту, де проектують ССТ, можна використати наближені значення годинних сум прямої та розсіяної СР за допомогою карти зонування України та метеоданих, наведених в додатку Г.

Примітка.Дані з[25] можна використовувати до введення в дію ДСТУ „Будівельна кліматологія”.

- коефіцієнт положення колектора для відбитої СР, який визначають за формулою:

= sin2 b/2, (7.4)

 

а – альбедо (коефіцієнт відбиття) поверхні, на якій розташовані колектори. У разі відсутності даних щодо величини альбедо для матеріалів поверхні, що використовують, її може прийняти такою, що дорівнює 0,6 - за наявності снігового покрову та 0,2 – за його відсутності.

Для оціночних розрахунків інтенсивності СР в міжопалювальний період можна формулу (7.1) застосовувати в спрощеному вигляді:

 

(7.1а)

 

7.2.1.3 Величину сумарної добової надхідної СР на площину колектора визначають як суму всіх визначених за формулою (7.1) годинних значень інтенсивності СР розрахункового місяця з таблиці прямої та розсіяної СР для обраного кута нахилу СК

q = (7.5)

Середньодобові і сумарні за рік величини сумарної СР, що надходить на площини з певними кутами нахилу, які найчастіше використовують в ССТ, розраховані для трьох кліматичних зон України для кожного місяця, наведено в додатку Г.

7.2.1.4 Приведену інтенсивність поглиненої СР qпогл,і, Вт/м2 визначають за формулою

qпогл,і = PАPS(ta)S + (ta)D[PD + (+ )а] (7.6)

де (ta)S , (ta)D - приведені оптичні характеристики СК для прямої та розсіяної СР; (ta)S наводять в паспортних характеристиках колектора, а (ta)D можна визначити як (ta)D= 0,867(ta)S.

7.2.1.5 Для збільшення часу роботи СК і надходження СР на площину сонцеприймача доцільно повертати колектор протягом дня за Сонцем 3 – 5 разів на день, дискретно змінюючи його орієнтацію при незмінному куті нахилу до горизонту. Це дозволяє збільшити суму надхідної СР для сезонних систем на 35-45%, а для працюючих цілорічно на 20-25%. Дані щодо режимів роботи і розташуванню СК для таких систем наведено в додатку Д.

7.2.1.6 Температуру зовнішнього повітря для і-тої години j-того місяця можна визначити за формулою:

 

tij = tj + 0,5 ki Aj, (7.7)

 

де tj – середньодобова температура повітря j-того місяця, яку визначають за СНиП 2.01.01;

Aj – середньодобова амплітуда коливань температури у j-тому місяці, яку визначають за СНиП 2.01.01;

ki – коефіцієнт перерахунку для і-тої години (див. табл. 7.4).

 

Таблиця 7.4 – Величини коефіцієнту перерахунку ki

Години
kі 0,26 0,5 0,71 0,87 0,97

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.