Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Системи пасивного сонячного опалення



 

 

7.2.3.2.1 Площу приймача сонячного випромінення ПСО визначають відповідно до архітектурно-конструкторського рішення будинку.

7.2.3.2.2 Під час проектування ПСО розрахунок зводять до визначення кількості теплової енергії, яка надійшла до приміщення і, за наявності традиційної системи опалення і з огляду на можливості її регулювання, забезпечила економію споживання традиційних енергоресурсів.

Кількість теплової енергії Q, ГДж, яку вироблено ПСО з площею сонцеприймальної поверхні F за опалювальний сезон, визначають за формулою:

 

, (7.20)

де q - інтенсивність СР, що надходить на сонцеприймальню поверхню, Вт/м2. Розраховують для кожного місяця для прийнятого кута нахилу світлопрозорого огородження відповідно до формули (7.5);

mj – кількість діб в j – місяці;

– коефіцієнт корисної дії ПСО, який для кожного місяця визначають за формулою:

, (7.21)

 

де tст.j – середньоденна температура сонцепоглинальної поверхні огородження для j–місяця, °С, яку розраховують за формулою:

 

(7.22)

 

де (ta) – приведена оптична характеристика світлопрозорого огородження стіни. Дорівнює добутку коефіцієнтів пропускання світлопрозорого огородження та поглинання сонцепоглинальної поверхні;

– кількість годин протягом дня, в які здійснюється інсоляція сонцепоглинальної поверхні, год;

Rз – термічний опір зовнішньої світлопрозорої частини стіни, який розраховують між зовнішнім повітрям і сонцепоглинальною поверхнею, м2×°С/Вт, за формулою:

 

Rз = Rпп + (7.23)

де Rпп - термічний опір повітряного прошарку, м2×°С/Вт, який приймається згідно з ДБН В.2.6 – 31;

- коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни, Вт/(м2×°С), який приймається згідно з ДБН В.2.6 – 31;

Rвн – термічний опір внутрішньої частини стіни між сонцеприймальною поверхнею та внутрішнім повітрям кімнати, м2×°С/Вт, який розраховується за формулою:

 

Rвн = Rст + ,(7.24)

 

де Rст – термічний опір стінової конструкції, м2×°С/Вт, який розраховується згідно з ДБН В.2.6 – 31;

- коефіцієнт тепловіддачі внутрішної поверхні стіни, Вт/(м2×°С), який приймається згідно з ДБН В.2.6 – 31;

– середньоденна температура зовнішнього повітря для j–місяця, °С, розрахована згідно з СНиП 2.01.01 за формулою (7.7) і використанням даних табл. 7.4;

– розрахункова температура повітря в приміщеннях, °С, яка приймається згідно з ДБН В.2.6 – 31;

При виконанні розрахунків ПСО обов’язкове виконання умови:

 

Rз + Rвн ³ Rqmin,

 

де Rqmin – мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції, м2×°С/Вт, яке приймається згідно з ДБН В.2.6 – 31.

Розрахунки за формулами (7.20)-(7.24) здійснюють згідно з метеоданими місця будівництва на основі конструкторських даних запроектованої стіни.

У разі відсутності цих даних і для оціночних розрахунків на стадії ТЕО для нормативних значень термічного опору огороджувальних конструкцій для кожної зони, за якою проведено районування території України за СР (додаток Г) і кількістю градусо-діб, вибрано міста-представники. Для визначених міст-представників в додатку Ж для приміщень, тепловтрати яких відповідають контрольним показникам, наведеним в ДБН В.2.6–31, для кожного місяця наведено величини ккд „стіни Тромбу” та питомі величини її щомісячної і сезонної теплопродуктивності, площі „стіни Тромбу”, необхідної для покриття нормативних тепловтрат на опалення 1 м² загальної площі одноквартирного будинку, і коефіцієнт покриття нормативних тепловтрат на опалення 1 м² загальної площі при співвідношенні 1 м² ПСО на 1 м² площі. Для інших співвідношень цих площ ці величини розраховують з відповідним коригуванням.

7.2.3.2.3 Для визначення потреби в рівні регулювання традиційної системи і запобіганню перегріву визначають співвідношення між кількістю виробленої ПСО теплової енергії і потребою приміщення. Для цього розраховують добовий баланс кількості теплової енергії, яку споживають на опалення приміщення і тієї, що надходить від ПСО. Потрібну питому площу ПСО, яка припадає на 1 м² опалюваної площі приміщень, визначають для кожного місяця за формулою:

 

(7.25)

 

де – середньодобова питома величина тепловтрат приміщення в j–місяць, кВт×год/м2 ;

– коефіцієнт, який враховує можливості регулювання традиційної системи;

– питома величина теплопродуктивності ПСО в j–місяць, кВт×год/м2.

 

Для проектування приймають мінімальну за сезон із найдених величин .

Розрахунок річної величини теплопродуктивності ПСО здійснюють за формулою (7.19), де F = .

7.2.3.2.4 Коефіцієнт (частку) покриття ПСО навантаження системи опалення за сезон розраховують за формулою:

 

(7.26)




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.