Додержання строків і Місце проведення досудового розслідування

1. Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

2. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.

3. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.

4. На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення.

У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

5. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.

Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор України або його заступник.

6. Слідчий, прокурор має право провадити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії на території, яка знаходиться під юрисдикцією іншого органу досудового розслідування, або своєю постановою доручити їх проведення такому органу досудового розслідування, який зобов’язаний її виконати.

Досудове розслідування повинно бути закінчено: протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку і протягом 2 місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (ст. 219 КПК).

Строк досудового розслідування може бути продовжений відповідним прокурором у порядку, передбаченому § 4 гл. 24 КПК, до:

1) 2 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінальною проступку, якщо розслідування неможливо закінчити внаслідок складності провадження;

2) 3 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, якщо розслідування неможливо закінчити внаслідок складності провадження;

3) 6 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо розслідування неможливо закінчити внаслідок особливої складності провадження;

4) 12 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкою або особливо тяжкою злочину, якщо розслідування неможливо закінчити внаслідок виняткової складності провадження.

До строку досудового розслідування зараховується час з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення до моменту спливу зазначених вище строків або звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування ПЗМХ чи ПЗВХ, або з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності. Якщо перебіг строків досудового розслідування закінчився, а прокурор не виконав жодної з цих дій, то слідчий вправі оскаржити бездіяльність прокурора до прокурора вищого рівня в порядку, встановленому ст. 312 КПК. Протягом часу вирішення скарги слідчому заборонено здійснювати слідчі (розшукові) дії(ч. 8 ст. 223 КПК).

Якщо строк тримання особи під вартою (ст. 197 КПК) перевищує строк досудового розслідування, то дія ухвали слідчого судді про взяття під варту чи продовження строку тримання під вартою закінчується у момент спливу граничного строку досудового розслідування, якщо його матеріали не передані до суду в порядку ст.ст. 287, 291, 292 КПК, або кримінальне провадження не закрите з підстав, передбачених ч. 1 ст. 284 КПК.

Результати слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, здійснених поза межами строків досудового розслідування, за загальним правилом є юридично нікчемними.

Розгляд клопотань

Клопотання - цевиражене у письмовій чи в усній формі звернення заінтересованого учасника досудового розслідування до посадової особи, яка його веде, з метою домогтися виконання певних процесуальних дій.

Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше 3 днів з моменту подання (ст. 220 КПК).

Це загальне положення спрямоване на врегулювання відносин між стороною захисту, потерпілим і його представником чи законним представником, з одного боку, і стороною обвинувачення - з іншого, що виникають з приводу заявлення першими клопотань про провадження будь-яких процесуальних дій - слідчих (розшукових) (гл. 20 КПК), негласних слідчих (розшукових) (гл. 21 КПК), повідомлення про підозру і про зміну цього повідомлення (ст.ст. 276-279 КПК) тощо.

На слідчого, прокурора покладений обов'язок задовольнити клопотання за наявності відповідних підстав. Цей обов'язок випливає із вимог засади публічності (ст. 25 КПК).

Про результати розгляду клопотання необхідно повідомити учасника досудового розслідування, який його заявив. Спосіб повідомлення слідчим, прокурором особи, яка заявила клопотання, про результати його виконання обирають слідчий, прокурор. Останні можуть зробити це при особистому спілкуванні, телефоном, електронною поштою, за допомогою програми "скайп" тощо. Слідчий, прокурор, повідомляючи особу, яка заявила клопотання, можуть застосовувати положення гл. 6 "Повідомлення" КПК.

Закон (ч. 1 ст. 220 КПК) встановлює для слідчого, прокурора лише строк розгляду клопотання. Конкретний строк, протягом якого вони мають повідомити особу про результати розгляду клопотання, законом не визначений. Тому слідчий, прокурор повинні керуватися правилом про розумні строки провадження (ст. 28 КПК). Цим самим правилом вони мають керуватися і під час вирішення питання про час вручення постанови про повну чи часткову відмову у задоволенні клопотання.

Постанова за результатами розгляду клопотання складається лише у разі відмови (повної чи часткової) у його задоволенні. У разі задоволення клопотання постанова про це не складається. Про такий результат розгляду клопотання учасник, який його заявив, повідомляється у будь-який прийнятний для нього спосіб. Повідомлення про часткове задоволення клопотання може бути здійснене при врученні відповідному учаснику копії постанови про часткову відмову у його задоволенні.

Повідомляючи особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду, слідчий, прокурор повинні роз'яснити особі, у якій частині клопотання задоволено, а у якій - ні і причини незадоволення клопотання.

Поиск по сайту: