Поняття «дипломатичного документа»

Дипломатичні документи – це сукупність матеріалів, представлених у письмовій (графічній), відкритій чи зашифрованій формі, створені кар’єрними дипломатами (дипломатичними працівниками), працівниками дипломатичної служби, адміністративно-технічним і допоміжним персоналом (закон ВРУ) із метою реалізації (здійснення) функціональних (посадових) обов’язків дипломатичної служби як такої, підтримки та забезпечення її функціонування. При цьому слід зазначити, що комплексне філологічне дослідження дипломатичних документів може поширюватися лише на ті матеріали, котрі є загальнодоступними.

Дипломатичні документи – це документи, що висловлюють позицію держави з того чи іншого питання міжнародного життя. Частина таких документів через певні конкретні обставини носить конфіденційний характер (на практиці досить часто зустрічаються такі види дипломатичних документів як усні заяви або усні послання, які лише зачитуються, але не передаються адресатові).

Класифікація дипломатичних документів:

1) документи внутрішнього користування: положення, розпорядження;

2) документи, за допомогою яких здійснюються письмові зносини між державами.

3) інші документи:

участь у міжнародних конгресах, конференціях;

підготовка та укладання міжнародних договорів та угод, багатосторонніх чи двосторонніх, що регламентують найрізноманітніші питання міждержавних відносин;

повсякденне представництво держави закордоном, здійснюване її посольствами та місіями і ведення ними політичних та інших переговорів з дипломатичним відомством країни перебування.

участь представників держави в діяльності міжнародних організацій держави універсального, регіонального та субрегіонального рівня;

висвітлення в пресі позиції уряду країни з тих чи інших зовнішньополітичних питань, публікація офіційної інформації, офіційне видання міжнародних актів та документів.

Мета документа – вплинути на уряд отримувача таким чином, щоб він або пішов на зустріч

До основних видів дипломатичних документів відносяться:

особиста нота, вербальна нота, приватний лист, колективні ноти, ідентичні ноти, циркулярні ноти, особисті послання, заяви глав держав, урядів, міністрів закордонних справ, декларації, телеграми, звернення до парламентів, спільні заяви, комюніке, документи договірного характеру, заяви для друку, тости.

Підстави для прийняття спільного поняття «дипломатичні документи».

дипломатичні документи це документи, що використовуються в щоденній роботі диппредставництва.

Дипломатичне представництво проводить велику роботу по складанню різних документів. Цей вид діяльності регламентується певними нормами і традиціями, а також обов'язковими нормативами, які визначаються відповідними інструкціями, положеннями, нака зами, що періодично перегляда ються. Специфічною особливістю документів, що готуються в системі МЗС і надходять ззовні, є те, що вони стосуються не тільки установ держави, але й іно земних суб'єктів, розташованих як на території держави, так і за її кор доном. Документи в системі МЗС готуються, як правило, мовою держави, однак з представництвами зарубіжних держав листування ве деться мовою акредитуючої країни або найчастіше — англійською.

Осбиста нота

Поиск по сайту: