Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Стилістична роль дієслівних форм у тексті документа та у науковому тексті



Дієслово. Для вживання дієслів у науковому стилі є характерним: інфінітив, що має форму на -ти (починати, виконувати), а не на - ть. форма теперішнього часу (розглядається, існують тощо); форма 1-ої особи множини у відгуках і виступах (цінність наукової роботи вбачаємо); дійсний спосіб (мотивувати, інтерпретувати); недоконаний вид у складних формах у текстах фахового спрямування (будуть проводитись); інфінітиви у поєднанні з модальними словами (необхідно відзначити, слід наголосити). Форму інфінітива доконаного виду використовують в ухвальній частині ряду документів, зокрема протоколу, наказу, розпорядження тощо, для вираження наказовості. Пасивні дієприкметники використовують для лаконічного вираження думки (часто вони замінюють ціле підрядне речення). Вони відзначаються вищою частотою вживання в науковому та діловому стилях мови порівняно з активними.

Стилістичні властивості дієслова

Стилістична потужність дієслів міститься і в їх се­мантиці, і в розгорнутій системі морфологічних форм — способових, часових, тому що більшість дієслів має по шість форм у теперішньому і в майбутньому часах недо-конаного й доконаного видів (читаю; читатиму, буду читати; прочитаю), по три форми в наказовому спосо­бі (читай, читаймо, читайте; прочитай, прочитаймо, прочитайте), по чотири форми в минулому часі (чи­тав, читала, читало, читали) і в умовному способі (чи­тав би, читала б, читало б, читали б).

 

Жанри публічних виступів (доповідь, промова, лекція).

ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП - це один з видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі основні жанри публічних виступів:

1) громадсько-політичні промови (лекції на громадсько-політичні теми, виступи на мітингах, на виборах, звітні доповіді, політичні огляди);

2) академічні промови (наукові доповіді, навчальні лекції, наукові дискусії);

3) промови з нагоди урочистих зустрічей (ювілейні промови, вітання, тости).

Промова

Це агітаційний виступ на масових зборах. Він присвячується одній великій темі, яка хвилює слухачів (звичайно до неї в цей час прикута загальна увага.

Особливості промов:

емоційність;

підсилений голос - зазвичай є якась відстань між промовцем і аудиторією;

чим більша аудиторія, тим повільніший темп промови;

паузи у промові: логічні, психологічні, фізіологічні (більші ніж при доповідях).

Агітаційна промова має основне завдання роз'яснити щось, зорієнтувати в чомусь. Звернена насамперед до емоцій, почуттів, уяви слухачів. Ювілейна промова звичайно присвячена певній даті. Промова відзначається святковістю, урочистістю, може мати елементи підсумків. Невимушеність. Мітингова промова має політичний характер, присвячується злободенній, суспільно значимій темі. Оратор повинен говорити вільно, звертатися насамперед до почуттів слухачів (навіть якщо говорить про цифри).

Доповідь

Одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Звітна - це доповідь, в якій офіційна особа повідомляє зібранню про здійснену колективом роботу, аналізує і оцінює її результати. Говориться також про завдання на майбутнє, по доповіді обов'язково приймається рішення (програма) майбутніх дій. Ділова - док-т, що містить виклад певних питань з висновками і пропозиціями. Містить значний обсяг інформації і розрахована на обізнаних слухачів. Ділова доповідь може бути предметом обговорення і критики. Політична доповідь виголошується партійним діячем (тому є програмою) на зібраннях, з'їздах, форумах. Вона є одною з форм керівництва.

Лекція

Лекції надзвичайно різноманітні за змістом і можливо за формою викладення, якщо змінюється аудиторія. Спільне те, що вони несуть певну суму знань, є живим процесом спілкування.

Тема, мета і основна проблема лекції мають бути точно визначені. Основне завдання лектора - чіткий виклад питання, його послідовне розкриття. Мета доповіді — інформування кого-небудь про що-небудь. Тим не менше, доповіді можуть включати в себе такі елементи як рекомендації, пропозиції або інші мотиваційні пропозиції. Доповідь часто має структуру наукового дослідження: вступ, методи, результати та обговорення.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.