ІІІ рівень — достатній

1. Яке завдання вирішував "Законник чорногорський та Бродський".

2. Проаналізуйте "Законник князя Данила".

ІV рівень — високий

1. Прослідкуйте процес переходу Чорногорії від примітивного республіканського ладу з нашаруваннями родових відносин до абсолютистського деспотичного режиму.

Тема 11. Національне відродження і революція 1848 – 1849 років у Хорватських землях

Зміст теми:

Становище хорватських земель у 90-ті роки ХVІІІ століття. Провінціал або цивільні території, що поділялися на власне Хорватію і Славонію. Проблема Славонії у тривалій суперечці поміж Угорщиною і Хорватією. Особливе становище Воєнної границі, яка складала особливу адміністративну область, не була пов’язана з Хорватією, проте за "історичним правом" Границя належала Хорватії, т. б. остання право на неї не втратила. Створення в 1786 році на хорватських землях Угорського примор’я. Далмація під владою Венеції. Дубровницька республіка — фактично самостійна під верховною владою султана. Істрія поділена на австрійську та венеціанську частини.

Відновлення Конституції в 1790 році на теренах власне Хорватії. Визнання Хорватією Угорської Намісницької ради. Сабор, бани їх роль у хорватських землях.

Становище хорватських земель у період наполеонівських воєн.

Створення у 1813 році Триєдиного королівства Хорватії, Славонії і Далмації. Далмація у складі монархії Габсбургів.

Розвиток внутрішнього ринку, ярмарків,мануфактур. Сабор 1827 року та його рішення.

Пожвавлення шкільної справи у Хорватії. Королівська академія наук у Загребі. Ілліризм (1835 – 1847) як етап хорватського національного відродження. Людевіт Гай (1809 – 1872) — ідеолог хорватського ілліризму. Янко Драшкович. Проблема уніфікації літературної мови. Розвиток національної самосвідомості хорватів. Боротьба за зміцнення і розширення автономії Хорватії. Поділ дворянства у 1840 році на дві ворожі течії — Хорвато-угорську партію (мадьярофілів, мадьяронів) та Іллірійську партію (іллірів). Д. Раковац "Малий катехізис для дорослих людей". Л. Гай "Маніфест". "Матиця іллірійська" (1843). Політичний конфлікт поміж іллірами та мадьяронами в 1845 році. 23 жовтня 1847 року уведення. як офіційної, національної мови замість латини.

Політична лінія хорватів у революції 1848 – 1849 років. Австрославізм. "Вимоги народу" — документ сформульований скупщиною та його основні положення. Ідея скликання Слов’янського з’їзду (весна 1848). Створення південнослов’янської секції та її вимога об’єднання Хорватії, Славонії, Далмації і Сербської Воєводини у федеральну одиницю монархії. Сабор 5 червня 1848 року та його рішення. Прихід до влади Франца Йосифа (1848 – 1916). Захоплення австрійцями Буди і Пешта. Поступки південним слов’янам — Хорватія, Воєводина і Банат відокремлені від Угорщини. Березнева конституція 1849 року — знято питання про Далмацію. Створення незалежної хорватської церкви — уведення архієпископства у Загребі (1852). 1851 рік — відміна конституції 1849 р., встановлення режиму відкритого абсолютизму.

Література

Вопросы первоначального накопления капитала и национальные движения в славянских странах [сборник статей / отв. ред. В.И. Фрейдзон]. — М.: Наука, 1972.

Добронравов Н. История Югославии / Н. Добронравов. — М.: Наука, 2002.

Дорошенко Д. Слов’янський світ у його минулому й сучасному / Д. Дорошенко. — К.: Темпора, 2010.

Историография истории южных и западных славян [ред. Л.В. Горина, В.Г. Карасев, Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев, И.В. Созин]. — М.: МГУ, 1987.

История Югославии. В 2-х т. — М.: Просвещение, 1963. — Т.1.

История южных и западных славян. В 2 т. [ред. Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев]. — М.: МГУ, 2008.

Лещиловская Й.Й. Иллиризм. К истории хорватского национального возрождения / Й.Й. Лещиловская. — М.: АН СССР ин-т славяноведения, 1968. — 342 с.

Лещиловская Й.Й. Общественно-политическая борьба в Хорватии. 1848 – 1849 / Й.Й. Лещиловская. — М.: АН СССР ин-т славяноведения, 1977. — 543 с.

На путях к Югославии: за и против. [Очерки истории национальных идеологий югославских народов. Конец ХVІІІ – начало ХХ в.]. — М.: Индрик, 1997. — 396 с.

Общее понятие о славянах. Сербия. Черногория. Босния. Герцеговина. Хорватия [сост. С. Шумов, А. Андреев]. — М.: Монолит-Евролинц-Традиция, 2002.

Очерки истории культуры славян. — М.: Наука, 1996.

Симакова О.А. История южных славян с древнейших времен до 1914 г. / О.А. Симакова, С.С. Александрович, А.П. Сальков. — Минск: БГУ, 2004.

Фрейдзон В. Исторические корни и существование югославизма. ХІХ в. / В. Фрейдзон // Новая и новейшая история. — 1997. — № 3. — С. 31 – 45.

Фрейдзон В. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времен до образования республики (1991 г.) / В. Фрейдзон. — Санкт-Петербург: Алтейя, 2001.

Фрейдзон В. Хорваты: Трудный путь к независимости (ХІХ – ХХ века) / В.Фрейдзон // Общественные науки и современность. — 1999. — № 4. — С.89 – 100.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3 т. [отв. ред. М.М. Фрейденберг]. — Минск: БГУ, 1987. — Т.2

Центральная и Юго-Восточная Европа в Новое время [Сборник статей]. М.: Наука, 1974.

Чуркина И. Национальная церковь и формирование южнославянской нации / И. Чуркина // Вопросы истории. 2011. — № 3. — С.39 – 58.

Чуркина И.В. Словенское национально-освободительное движение в ХІХ веке и Россия / Искра Васильевна Чуркина. — М.: Наука, 1978. — 392 с.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена.

Б) Семінарське заняття робочою програмою не передбачене.

В) Завдання для самостійної роботи (1 год.)

Підготувати реферативні повідомлення на одну із запропонованих тем:

1. Хорватські землі наприкінці ХVІІІ століття.

2. Становище хорватських земель у період наполеонівських воєн.

3. Розвиток хорватських земель у 20 – першій половині 30-х років.

4. Ілліризм як етап хорватського національного відродження.

5. Політичний конфлікт поміж іллірами та мадьяронами в Хорватії.

6. Політична лінія хорватів у революції 1848 – 1849 років.

Поиск по сайту: