Тема 7. Національне відродження та спроби відновлення державної самобутності у Чехії

Зміст теми:

Періодизація чеського національного відродження. Культурно-громадський рух у Чехії, його початковий характер. Утворення товариств: Землеробське товариство, Королівське учене товариство. Пожвавлення національних почуттів і свідомості. Головні діячі чеського національного відродження: Й. Югман, В. Гаєк, Ф. Палацкий, П. Шафарик, Я. Коллар, Ф. Челаковський, К. Гавличек-Боровський.

Суспільно-економічний розвиток чеських земель. Переродження "освіченого абсолютизму" в консервативну монархію. Правління імператора Франца ІІ. Політична діяльність міністра закордонних справ і канцлера уряду князя К. Меттерніха. Правління імператора Фердинанда І. Промисловий переворот у Чехії та його етапи. Поява машинного виробництва, парових двигунів, утворення нової транспортної системи. Урбанізація та її особливості в Чехії. Повільний розвиток капіталістичних відносин у сільському господарстві, збереження феодальних пережитків.

Соціальні суперечності в чеському суспільстві. Зміна статусу чеських земель на початку ХІХ століття.

Боротьба за відродження та утвердження чеської мови, як найважливішої етнічної ознаки. Особливості чеського національного руху другої половини 40-х років. Розробка політичної програми.

Революція 1848 – 1849 років у Чехії. Причини руху. Необхідність вирішення національного, аграрного питання, врегулювання соціально-економічного становища міського населення. Початок революції в Австрійські імперії. Повстання у Празі та причини його поразки. Наслідки і значення революції 1848 – 1849 років. реставрація абсолютизму. Міністерство Баха. Австро-Угорська угода 1867 року і крах політичних прагнень чехів.

Література:

Авербух Р.А. Революция в Австрии (1848 – 1849 гг.) / Р.А. Авербух. — М.: Наука, 1970.

Австро-Венгрия: опыт многонационального государства [Сборник статей]. — М.: ЧСБ РАН, 1995.

Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення / Пьотр Вандич. — К.: Критика, 2004 . — 463 с.

Ванечек В. История государства и права Чехословакии / В. Ванечек. — М.: Просвещение, 1981.

Великая Моравия. Ее историческое и культурное значение. — М.: Наука, 1985.

Великая Моравия. Тысячелетняя традиция государственности и культуры. — Прага, 1963.

Вопросы первоначального накопления капитала и национальные движения в славянских странах [сборник статей / отв. ред. В.И. Фрейдзон]. — М.: Наука, 1972. — 278 с.

Дорошенко Д. Слов’янський світ у його минулому й сучасному / Д. Дорошенко. — К.: Темпора, 2010.

История Чехии [ред. В.И. Пичета]. — М.: Гос. изд. полит л-ры, 1947.

История Чехословакии. В 3 т. [ред. Г.Э Санчук]. М.: АН СССР, 1956. — Т.1.

История южных и западных славян. В 2 т. [ред. Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев]. — М.: МГУ, 2008.

История южных и западных славян. Методические указания для студентов-заочников исторических факультетов государственных университетов [отв. ред. В. Карасев, И. Созин]. — М.: МГУ, 1985.

Історія Центрально-Східної Європи [ред. Л. Зашкільняк]. — Львів: Львів. нац.. ун-т, 2001.

Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. — М.: Просвещение, 1988.

Лаптева Л. История Чехии периода позднего феодализма и раннего нового времени (1648 – 1849 гг.) [Учебное пособие] / Л. Лаптева. — М.: МГУ, 1998.

Лаптева Л. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма (до 1848 г.) / Л. Лаптева — М.: МГУ, 1985.

Любавский М.К. История западных славян / Матвей Кузьмич Любавский. — М.: Парад, 2004. — 607 с.

Миллер И.С. Исследования по истории народов Центральной и Восточной Европы ХІХ в. / Илья Соломонович Миллер — М.: Наука, 1980.

Освободительное движение народов Австрийской империи. Возникновение и развитие. Конец ХVІІІ – 1849. — М.: Наука,1980.

Соколова Ю.М. Габсбургская простота / Ю.М. Соколова. — М.: Мысль, 2000.

Тейлор А. Габсбургская монархия. 1809 – 1918. История Австрии и Австро-Венгрии / А. Тейлор. М.: ВНТП-классика, 2002.

Травин Д. Европейская модернизация / Д. Травин, О. Маргония Европейская модернизация — М.: Мысль, 2001.

Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3 т. [отв. ред. М.М. Фрейденберг]. — Минск: БГУ, 1987 – 1989. — Т.1. Эпоха феодализма. — Т. II. Новая история.

Хрестоматия по новой истории [ред. А.А. Губер]. В 3 т. — М.: Просвещение, 1963. — Т. 1. 1640 – 1815.

Хрестоматия по новой истории. В 3 т. [ред. А.А. Губер]. — М.: Просвещение, 1963. — Т. 1. 1640 – 1815. Т. 2. 1815.

Центральная и Юго-Восточная Европа в Новое время [Сборник статей]. — М.: Наука, 1974.

Цьомер Е. Історія Австрії / Еріх. Цьомер. — Львів: Літопис, 2001.

Шимов Я. Австро-Венгерская империя / Я. Шимов. — М.: ЄКСМО, 2003.

Основні терміни і поняття:

Чеське національне відродження, Меттерніхівський абсолютизм, Австрійська імперія, Німецький союз, будителі, національна гвардія, академічний легіон, Святовацлавський комітет, Національний комітет, Слов’янський з’їзд, "Маніфест до європейських народів", Тимчасова урядова рада, Кромержицький сейм, березнева конституція 1849 року, міністерство Баха, Австро-Угорська угода 1867 року.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Особливості національного відродження в Чехії (2 год.)

План:

1. Періодизація чеського національного відродження.

2. Культурно-громадський рух у Чехії наприкінці ХVІІІ – наприкінці 10-х років ХІХ століття та його етапи (просвітницький і перед романтичний).

3. Активізація пропаганди національної ідеї та поширення національного руху наприкінці 10-х – 40-ві роки ХІХ століття.

4. Масовий національний рух наприкінці 40-х – до 60-х років ХІХ століття.

Б) Семінарське заняття:Революція 1848–1849 років у Чехії (2 год.)

План:

1. Соціально-економічні, політичні та ідеологічні передумови революції 1848 – 1849 років.

2. Початок революції в Австрійські імперії.

3. Повстання у Празі та причини його поразки.

4. Наслідки і значення революції 1848 – 1849 років.

Методичні поради:

Роботу над темою слід розпочати зі з’ясування соціально-економічних, політичних та ідеологічних передумов революції 1848 – 1849 років. Варто пам’ятати, що у 1848 році хвиля революцій охопила Європу. То була кульмінація ліберального націоналізму, а згодом — його крах через внутрішні суперечності. Події відбулися одночасно на загально німецькому рівні, в Австрії, Чехії, польських землях та Угорщині. Вони були пов’язані між собою та чинили вплив одна на одну. Особливо яскраво це проявилося на Слов’янському конгресі, де зустрілися поляки, словаки, русини, південні слов’яни та чехи. Звернути увагу на суперечності у поглядах учасників конгресу. Знати хід подій у ході революції. Проаналізувати значення і причини поразки руху.

В) Самостійна робота робочою програмою не передбачена.

Поиск по сайту: