Розорення Чехії у часи війни за австрійську спадщину. Об’єднання чеського війська і фінансів із загально австрійськими. Втрата Чехією своїх особливих центральних урядових закладів. Бюрократизація і централізація управління.
Семилітня війна. Втрата Сілезії. Економічна політика уряду Марії-Терезії. Селянські рухи. Повстання 1775 року. Обмеження кріпосного права. Заборона вотчинним судам засуджувати селян до смертної кари. Видання патенту про роботи.
Правління Йосифа ІІ. Видання патенту про ліквідацію обмежень особистої свободи. Відміна кріпосного права. Патент про свободу віросповідання і підлеглість церкви державі. Подальша централізація і бюрократизація управління. Ліквідація сеймових комітетів. Указ 1788 року про відміну періодичності скликання сеймів. Заснування загального апеляційного суду.
Поступки чехам у період правління Леопольда ІІ. Правління Франца І.
Література:
Австро-Венгрия: опыт многонационального государства [Сборник статей]. — М.: ЧСБ РАН, 1995.
Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення / Пьотр Вандич. — К.: Критика, 2004 . — 463 с.
Ванечек В. История государства и права Чехословакии / В. Ванечек. — М.: Просвещение, 1981.
Великая Моравия. Ее историческое и культурное значение. — М.: Наука, 1985.
Вопросы первоначального накопления капитала и национальные движения в славянских странах [сборник статей / отв. ред. В.И. Фрейдзон]. — М.: Наука, 1972. — 278 с.
Дорошенко Д. Слов’янський світ у його минулому й сучасному / Д. Дорошенко. — К.: Темпора, 2010.
Исламов Т.М. Империя Габсбургов. Становление и развитие. ХVІ – ХІХ вв. / Т.М. Исламов // Новая и новейшая история, 2001. — № 3. с. 11 – 40.
Историография истории южных и западных славян [ред. Л.В. Горина, В.Г. Карасев, Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев, И.В. Созин]. — М.: МГУ, 1987.
История Чехии [ред. В.И. Пичета]. — М.: Полит. Л-ра, 1947.
История Чехословакии. В 3 т. [ред. Г.Э Санчук]. М.: АН СССР, 1956. — Т.1.
История южных и западных славян. В 2 т. [ред. Г.Ф. Матвеев, З.С. Ненашев]. — М.: МГУ, 2008.
История южных и западных славян. Методические указания для студентов-заочников исторических факультетов государственных университетов [отв. ред. В. Карасев, И. Созин]. — М.:МГУ, 1985.
Історія Центрально-Східної Європи [ред. Л. Зашкільняк]. — Львів: Львів. нац.. ун-т, 2001.
Костюшко И. Аграрные реформы в Австрии, Пруссии и России в период перехода от феодализма к капитализму. Сравнительный очерк / И. Костюшко. — М.: Наука, 1994.
Краткая история Чехословакии. С древнейших времен до наших дней. — М.: Просвещение, 1988.
Лаптева Л. История Чехии периода позднего феодализма и раннего нового времени (1648 – 1849 гг.) [Учебное пособие] / Л. Лаптева. — М.: МГУ, 1998.
Лаптева Л. Письменные источники по истории Чехии периода феодализма (до 1848 г.) / Л. Лаптева — М.: МГУ, 1985.
Любавский М.К. История западных славян / Матвей Кузьмич Любавский. — М.: Парад, 2004. — 607 с.
Макова Е. История южных и западных славян. Период феодализма (VI – середина XVIII в.) [Учебно-методическое пособие]. — М.: Высшая школа, 1987.
Мыльников А. Культура чешского Возрождения / А. Мыльников. — М.: Высшая школа, 1982.
Мыльников А. Эпоха Просвещения в чешских землях. Идеология, национальное самосознание, культура / А. Мыльников. — М.: Просвещение, 1997.
Рубцов Б. Исследования по аграрной истории Чехии и ее общества / Б. Рубцов. — М.: Наука, 1963.
Тейлор А. Габсбургская монархия. 1809 – 1918. История Австрии и Австро-Венгрии / А. Тейлор. М.: ВНТП-классика, 2002.
Травин Д. Европейская модернизация / Д. Травин, О. Маргония Европейская модернизация — М.: Мысль, 2001.
Хрестоматия по истории южных и западных славян. В 3 т. [отв. ред. М.М. Фрейденберг]. — Минск: БГУ, 1987 – 1989. — Т.1. Эпоха феодализма. — Т. II. Новая история.
Хрестоматия по новой истории [ред. А.А. Губер]. В 3 т. — М.: Просвещение, 1963. — Т. 1. 1640 – 1815.
Центральна і Східна Європа в ХV – ХVІІІ ст.: питання соціально-економічної та політичної історії. — Львів: Львів. нац.. ун-т, 1998.
Центральная и Юго-Восточная Европа в Новое время [Сборник статей]. — М.: Наука, 1974.
Цьомер Е. Історія Австрії / Еріх. Цьомер. — Львів: Літопис, 2001.
Шимов Я. Австро-Венгерская империя / Я. Шимов. — М.: ЄКСМО, 2003.
Основні терміни і поняття:
Прагматична санкція, урбарії, губерніуми, дисиденти, сеймові комітети, патенти про панщину, патент про роботи, патент про підданих, Толерантний патент, патент про підлеглість церкви державі, політика камералізму, "освічений абсолютизм".
Види навчальної діяльності студентів:
А) Лекція: Чехія в часи "освіченого абсолютизму" Габсбургів: утрата державної самобутності(2год.)
План:
1. "Освічений абсолютизм" Марії Терезії на теренах Чехії:
а) політика централізації управління та фінансів;
б) повстання 1775 року в Чехії й Моравії.
в) економічна політика, обмеження кріпосного права.
2. "Освічений абсолютизм" Йосифа ІІ на теренах Чехії:
а) відміна кріпосного права;
б) політика щодо церкви;
в) подальша централізація та бюрократизація управління.
3. Поступки чехам Леопольда ІІ. Абсолютизм його наступників.
Б) Семінарське заняття: Політика "освіченого абсолютизму" в Чехії (2 год.)
План:
1. Перші спроби реформ у монархії Габсбургів: 1740 – 1780 роки. Повстання 1775 року в Чехії.
2. Реформи у Чехії в часи правління Йосифа ІІ.
3. Реформи в галузі освіти, культури, охорони здоров’я.
Методичні поради:
Підготовка до семінарського заняття передбачає вивчення внутрішньої політики Марії Терезії та Йосифа ІІ на теренах Чехії, яка увійшла в історію як доба "освіченого абсолютизму". Готуючись до семінарського заняття, необхідно згадати загальну характеристику Просвітництва два його етапи — раннє Просвітництво (1715 – 1748 роки) та зріле Просвітництво наступних десятиліть. Центрально-Східна Європа зазнала здебільшого впливу останнього. Звернути увагу на те, що так само, як єзуїти були в авангарді католицької Контрреформації, щойно посталі франкмасони стали поборниками Просвітництва. Їхня роль була особливо важливою, бо перша ложа в габсбурзькій державі виникла в Чехії.
Вивчаючи питання про реформи, з’ясувати їх чинники, підкресливши, що вплив нових ідей поглиблювався існуванням нерозв’язаних проблем у політичній, соціальній та економічній сферах.
Проаналізувати політику державного втручання — меркантилізм та його центральноєвропейську версію — камералізм. Описати реформи в галузі управління, економіки, освіти. З’ясувати мету реформ Марії Терезії та Йосифа ІІ, яка загалом полягала у збереженні й посилення габсбурзької спадщини. ЇЇ єдність мала бути посилена шляхом централізації, адміністративної та правової однорідності, освітніх і соціально-економічних заходів, призначених підвищити рівень життя. Державний підхід до селянського питання добре ілюструє вислів Марії Терезії, що вівцю слід добре годувати, аби вона давала більше вовни й молока.
Звернути увагу на відмінності у політиці Марії Терезії і Йозефа ІІ. Політика останнього була класичним зразком освіченого абсолютизму під гаслом: "Усе для народу, але без його участі". З’ясувати чинники шляхетської реакції та призупинення багатьох законів.
В) Завдання для самостійної роботи(1 год.)
Тестові завдання.
І. Початковий рівень:
1. Визначити хронологічні рамки:
– правління Марії Терезії
– правління Йосифа ІІ
– уведення спільних австро-чеських адміністративних установ
– заснування губерніумів
– запровадження єдиної грошової одиниці
– запровадження єдиної системи мір і ваги
– скасування особистої залежності селян
– скасування дискримінаційних заходів стосовно віросповідання
– закінчення доби освіченого абсолютизму
ІІ. Середній рівень:
1. Дати визначення понять:
– прагматична санкція
– урбарії
– дисиденти
– сеймові комітети
– толерантний патент
– патент про підлеглість церкви державі
– політика камералізму
2. Розкрити зміст патентів:
– про панщину
– про роботи селян
– про підданих
ІІІ. Достатній рівень:
1. Поясніть: "Які чинники сприяли тому, що у цей період Чехія стала найрозвинутішою частиною держави Габсбургів?"
ІV. Високий рівень:
1. Дайте відповідь на питання:
а) "Чи можна вважати політику "освіченого абсолютизму" періодом модернізації?"
б) "Чи було Просвітництво у Центрально-Східній Європі завезеним явищем?" Свою думку аргументуйте.