Тема 12. Суспільно-політичний рух у 30 – 40-ві роки ХІХ століття

Зміст теми:

Відгуки на повстання декабристів. Революційні гуртки наприкінці 20 – на початку 30-х років. Гурток М. Станкевича. П. Чаадаєв і його "Філософічні листи".

Формування основних ідейних напрямів у 30 – 40-ві роки. Теорія офіційної народності. Питання про шляхи розвитку Росії в суспільній думці 30–40-х років. Західники і слов’янофіли. Зародження буржуазного лібералізму. Т. Грановський, брати Аксакови. Селянське питання в ідейній боротьбі.

Формування революційно-демократичної ідеології. В. Белінський, О. Герцен. Ідеї утопічного соціалізму в Росії. Гуртки петрашевців, Кирило-Мефодіївське товариство. Суспільний рух у Росії і революція 1848 року.

Література:

Айрапетов А. Западноевропейский и русский утопический социализм нового времени / А. Айрапетов, А. Юдин. — М.: Просвещение, 1991.

Антология мировой политической мысли. В 5-ти т. — М.: Мысль, 1997. — Т. 3.

Афонский Л. Славянофилы: прозрения и ошибки / Л. Афонский // Москва. — 1999. — № 11.

Буцик А. Суспільно-політичний рух в Росії 30 – 50-х років ХІХ ст. / А. Буцик. — К.: Наук. думка, 1964.

Володин А. начало социалистической мысли в России / А. Володин. — М.: Мысль, 1966.

Гордин Я. После восстания. Хроника / Я. Гордин. — Л.: ЛГУ, 1983.

Дудзинская Е. Славянофилы в общественной борьбе / Е. Дудзинская. — М.: Высшая школа, 1983.

Дьяков В. Освободительное движение в России. 1825 – 1861 / В. Дьяков. — М.: Мысль, 1979.

Карпи Г. Были ли славянофилы либералами? / Г. Карпи // Вопросы истории. — 2002. — № 9.

Китаев В. Славянофильство и либерализм / В. Китаев // Вопросы истории. — 1989. — № 1.

Ключевский В. Курс русской истории // Сочинения. В 9-ти т. — М.: Мысль, 1989. — Т. 5.

Котов П. Пути русского консерватизма 1840 – 1850-х гг.: старшие славянофилы и Аполлон Григорьев / П. Котов // Вестник Московского ун-та. Серия 8. История. — 2001. — № 3.

Лейкина-Свирская В. Петрашевцы / В. Лейкина-Свирская. — М.: Просвещение, 1963.

Материалы по истории СССР для семинарских и практических занятий. Освободительное движение и общественная мысль в России XIX в.: Учеб. пособие для вузов по специальности "История" / Сост. В. Федоров, Н. Цимбаев. – М., 1991.

Минц С. Мемуары и российское дворянство. Источниковедческий аспект историко-психологического исследования / С. Минц. – СПб., 1998.

Мироненко С. Страницы тайной истории самодержавия/ С. Мироненко. — Л.: ЛГУ, 1990.

Олейников Д. Кто такие западники и славянофилы // Родина. — 1992. — № 3.

Освободительное движение и общественная мысль в России ХІХ в. [Материалы по истории СССР для семинарских и практических занятий]. — М.: Просвещение, 1991.

Пантин И. Революционная традиция в России. 1783 – 1883 гг. / И. Пантин, Е. Плимак, В. Хорос — М.: Мысль, 1986.

Пугачев В. О специфике дворянской революционности: некоторые спорные вопросы / В. Пугачев // Освободительное движение в России. — Саратов, 1971. — № 1, 2.

Рахматуллин М. А.С. Пушкин, российские самодержцы и самодержавие |/ М. Рахматуллин // Отечественная история. — 2002. — № 5.

Рахматуллин М. Об одном мифе из истории освободительного движения в России (к вопросу о переоценке социальных явлений во второй четверти ХІХ в.) / М. Рахматуллин // История СССР. — 1992. — № 1.

Революционеры и либералы России [Сборник]. — М.: Мысль, 1990.

Рудницкая Е. "Устойчивость — первое условие общественного благополучия": русская мысль пушкинского периода / Е. Рудницкая // Отечественная история. — 1999. — № 3.

Смирнова З. Русская мысль перв. пол. ХІХ в. и проблема исторической традиции (П. Чаадаев, славянофильство, А. Герцен). / З. Смирнова // Вопросы философии. — 1995. — № 9.

Хрестоматия по истории России с древнейших времен до 1861 г. — М.: Высшая школа, 1987.

Хрестоматия по истории России: [Учебное пособие / Авт.-сост. А. Орлов, В. Георгиев, Н. Георгиева, Т. Сивохина. — М.: Наука, 2004.

Цимбаев Н. Славянофилы и западники / Н. Цимбаев // Страницы минувшего. — М.: Просвещение, 1991.

Цимбаев Н. Славянофильство: из истории русской общественно-политической мысли ХІХ в. / Н. Цимбаев. — М.: Просвещение, 1986.

Шевченко М. Понятие "теории официальной народности " и изучение внутренней политики императора Николая І / М. Шевченко // Вестник Московского ун-та. Серия 8. История. — 2002. — № 4.

Шешин А. Революционное и освободительное движение в России (этапы и цели) / А. Шешин // Вопросы истории. — 1999. — № 9.

Щукин В. На заре русского западничества // Вопросы философии. – 1994. – № 7-8.

Эйдельман Н. Герцен протии самодержавия. Секретная политическая история России ХVІІІ – ХІХ вв. и вольная печать / Н. Эйдельман. — М.: Мысль, 1984.

Основні терміни і поняття:

Консерватизм, лібералізм, радикалізм, теорія офіційної народності, слов’янофіли, західники, теорія общинного (селянського) соціалізму.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Початок російського лібералізму й утопічного соціалізму (2 год.)

План:

1. "Філософічний лист" П. Чаадаєва та його значення.

2. Західники і слов’янофіли в суспільно-політичній думці Росії ХІХ століття:

а) причини появи західництва і слов’янофільства;

б) західництво, його головні представники та їх погляди на історію, державність, майбутнє Росії;

в) основні положення слов’янофілів; критика Петра І.

г) значення появи і розвитку цих течій.

3. Російський утопічний соціалізм:

а) значення західноєвропейського утопічного соціалізму, німецької філософії, традицій декабризму для появи демократичного напряму в російському суспільно-політичному русі;

б) теорія російського общинного (селянського) соціалізму О. Герцена;

в) фур’єризм у Росії: гурток М. Буташевича-Петрашевського.

Б) Семінарське заняття: Суспільно-політична думка Росії 30 – 40 років ХІХ століття (2 год.)

План:

1. Формування основних напрямів суспільної думки Росії наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХІХ століття. Виникнення антиурядових гуртків.

2. Консервативно-офіційна ідеологія.

3. Ліберальний напрям суспільно-політичної думки.

4. Демократичний напрям суспільно-політичної думки.

Методичні поради:

Розвиток суспільної думки Росії другої чверті ХІХ століття характеризувався активними пошуками відповіді на питання: Як оцінювати минуле країни? Яким є її сьогодення? Яке майбутнє на неї чекає? Завдання семінарського заняття полягає у з’ясуванні відповідей на ці питання представниками різних течій суспільної думки, визначення спільних і специфічних рис кожного напряму.

У першому питанні необхідно зосередитися на характеристиці трьох напрямів суспільної думки: консервативного, ліберального, радикально-демократичного. Визначити соціально-економічні, політичні, ідеологічні фактори, що зумовили наростання консервативних настроїв та існування опозиції царизму. Особливу увагу необхідно звернути на роль декабристського виступу та декабристських ідей у формуванні і розвитку суспільної думки другої чверті ХІХ століття.

Друге питання передбачає характеристику теорії офіційної народності, визначення її впливу на подальший розвиток суспільства.

У третьому питанні, аналізуючи твори представників слов’янофільства і західництва, необхідно визначити сутність їхніх протиріч і спільні риси, притаманні ранньому лібералізму.

Четверте питання передбачає студіювання чинників розвитку революційно-демократичної думки та аналіз поглядів головних представників цього напряму — В. Белінського, О. Герцена, петрашевців.

В) Завдання для самостійної роботи (1 год.)

Тестові завдання:

І рівень — початковий

1. Назвати найвідоміших представників радикально-демократичного напряму.

2. Назвати найвідоміших представників ліберального напряму.

3. Назвати ідеолога теорії офіційно народності.

ІІ рівень — середній

1. Дати визначення понять:

а) консерватизм;

б) лібералізм;

в) радикалізм;

г) теорія офіційної народності;

д) слов’янофіли;

е) західники;

ж) теорія общинного (селянського) соціалізму.

Поиск по сайту: